¾ проведення жорсткої бюджетної політики шляхом зміцнення бюджетної дисципліни, підвищення контролю за видатками, оптимізації пільгового оподаткування при зменшенні податкового тягаря для виробників, вдосконалення системи державних закупівель;
¾ використання ефективних інструментів грошово-кредитної політики щодо забезпечення необхідної збалансованості монетарних і макроекономічних показників [12].
Міжнародні зв’язки стали сьогодні одним із важливих факторів економічного зростання, підвищення ефективності національного виробництва і взагалі структурних зрушень, виконуючи функцію каталізатора диференціації країн, нерівномірності їхнього розвитку. Економічна криза в країні гальмує вихід на світовий ринок у цілому та європейський зокрема, й утвердження на них потенційно конкурентоспроможних українських підприємств. До того ж, нагромадження взаємної заборгованості між підприємствами перешкоджає розвитку нормальної кооперації, без чого неможливо забезпечити випуск кінцевої продукції. Архаїчна структура промисловості України залишається практично без змін. У ній традиційно переважають матеріало та енергомісткі виробництва, наприклад, важке машинобудування, хімічна та будівельна промисловості, виробництво сільськогосподарської техніки тощо.
Серед головних причин і чинників, що спонукають до поглиблення участі економіки України в міжнародному поділі праці та органічного включення її господарства в сучасні економічні процеси, можна назвати високу питому вагу експорту у валовому національному продукті. Досить характерним є те, що третина національного виробництва України опосередкована дією зовнішніх економічних зв'язків. Це підкреслює виняткову важливість даної сфери в системі життєзабезпечення держави і для виходу її з кризи. Українським експортерам ще явно бракує досвіду діяльності на зовнішніх ринках. Часто міжнародне співробітництво гальмується недостатньою підтримкою виробників з боку відповідних міністерств і відомств. Поступова інтеграція української економіки у світові процеси і структури потребує тривалого часу, вона повинна здійснюватися поетапно, в міру дозрівання внутрішніх і зовнішніх передумов. Відповідно до історичного досвіду та існуючих оцінок, процес зміни наукової парадигми здійснюється протягом 5–10 років, технологічної системи – 10–30 років, економічної системи – від 30 до 60 років. Як показує практика багатьох країн, ці процеси відбуваються на основі посилення регулюючої ролі держави, що здійснює активну структурну, промислову і зовнішньоекономічну політику.
1. Мальський М. 3. Теорія міжнародних відносин: підручник / М.3. Мальський, М.М. Мацях. – 3Uтє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 461 с.
2. Курків М.В. Контроль та захист економічної безпеки діяльності підприємств: навч. посібник / М.В. Куркін, В.Д. Понікаров, Д.В. Назаренко. – Харків: Харківський національний економічний університет, 2010. – 297 с.
3. Мочерний С.В. Політична економія: навч. посібник / С.В. Мочерний. – К.: ЗнанняUПрес, 2002р. – 687 с.
4. Петро Порошенко Зовнішня політика України: проблеми та перспективи http://www.razumkov.org.ua/ukr/journal.php?y=2010&cat=152.
5. Колінець Л. Аналіз стимулювання експорту в Україні та шляхи його покращення Режим доступу: http://kolinets.pp.net.ua/publ/1U1U0U3
6. Анатолій Зленко. Переосмислюючи зовнішню політику України: важкий шлях до досягнення консенсусу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukraineUnato.gov.ua/nato/ua/publication/content/43616.htm
7. http://kolinets.pp.net.ua/publ/1U1U0U3
8. Можливості комерційного співробітництва з системою ООН [Електронний ресурс]. – http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/25648.htm.
9. Тарасюк Б. Привітавши українську "стабільність", ЄС переступив через власні цінності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ieac.org.ua/index.php?id=5&ch_id=22&ar_id=5857&as=0#ar5857
10. http://uspishnaukraina.com.ua/strategy/60/273.html
11. http://udau.edu.ua/library.php?pid=865
12. http://www.niss.gov.ua/public/File/2011_nauk_an_rozrobku/svitivi_econom_tendensii_2010.pdf