Агрофірма працює згідно з Програмою селекційно-племінної і господарської роботи в стаді ВРХ, яку створили наукові співробітники відділу розведення і генетики Інституту сільського господарства Полісся УААН.
Велика увага приділяється цілеспрямованому відбору та вирощуванню ремонтних телиць від високопродуктивних корів. Від народження їх до десяти діб тримають у корівнику біля корови, на 5–9 добу знерожують, потім передають у телятник-профілакторій і утримують в індивідуальних клітках до 30-денного віку. Після цього, вже в іншому приміщенні, телята живуть групами по сім-вісім голів до п’ятимісячного віку, а тоді їх переводять на безприв’язне утримання та вирощування аж до осіменіння.
Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць усіх вікових груп становлять у середньому 602 г, в т. ч. у 2007 році — 618 г. Нетелям та коровам щодня протягом року влаштовують моціон на свіжому повітрі. Під час вирощування ремонтним теличкам забезпечено збалансований за поживністю раціон. У молочний період їм випоюють 340 кг незбираного молока та 560 кг замінника цільного молока.
Перше осіменіння ремонтних телиць здійснюють, в основному, в 18–19-місячному віці за середньої маси 375–380 кг. Нетелей шести-семимісячної тільності формують в окремі групи й закріплюють за кращими працівниками.
Для формування конкурентоспроможного стада продуктивністю 7,0–7,5 тис. кг молока на племзаводах оцінюють та відбирають первісток у контрольно-селекційному корівнику на другому-третьому місяцях лактації на придатність до машинного доїння, продуктивність, вміст жиру та білка в молоці. Оцінюють разом із науковими співробітниками Інституту сільського господарства Полісся УААН. Первісток, які за добу дають менше 19 кг молока, передають на товарні молочні ферми. Звісно ж, належну роботу проводять із роздоювання корів, переважно групового. Торік до продуктивності 5–6 тис. кг роздоєно 227 корів (43%), до 6–7 тис. кг — 102 (19%), до 7–8 тис. кг — 15 (3%) та понад 8 тис. кг — 3 корови, або 0,6 відсотка.
У господарстві послуговуються традиційною стійлово-табірною технологією прив’язного утримання корів, а весь молодняк вирощують безприв’язно на глибокій підстилці.
Дійних корів утримують на трьох молочних фермах: у селі Єрчики — на племінних заводах (529 голів), у селах Жовтневе та Романівка — по 118 голів на кожній товарній фермі.
На всіх молочних фермах упроваджено однозмінну організацію праці доярок, телятниць, скотарів та інших працівників. Навантаження на одного майстра машинного доїння — в середньому 25–50 голів залежно від системи доїння. Для роздавання кормів використовують кормороздавачі КТУ-10 ЕVROМІХ (Німеччина). Гній з приміщень видаляють транспортерами ТСН-10 або трактором. Напувають тварин за допомогою автонапувалок.
Дійне стадо на племінному заводі в с.Єрчики утримують групами залежно від фізіологічного стану корів: є цех сухостійних корів і цех виробництва молока (дійні корови).
На всіх молочних фермах упроваджено цілорічний силосно-сінажний тип годівлі поголів’я зі сховищ, тобто влітку тварини лише частково одержують зелені корми: не більше 25–30% потреби. Усі корми (солома, силос, сінаж, меляса, концкорми, а в літній період — частково зелена маса) змішують в одну кормову суміш з допомогою кормороздавача ЕVROМІХ.
Сіно та кормову сіль (лизунець) дають усім тваринам за потребою цілорічно.
Зооветспеціалісти господарства постійно контролюють фізіологічний стан маточного поголів’я, лікують тварин від гінекологічних захворювань та проводять комплексні дослідження на субклінічні форми маститів і оперативне лікування, співпрацюють із науковцями Білоцерківського державного аграрного університету.
2.1. Організаційно - правові основи функціонування підприємства
Приватна агрофірма « Єрчики» є самостійним господфзюючим суб’єктом, створеним за рішенням засновника на власності громадян з правом найняття робочої сили шляхом реорганізації Приватно-колективного підприємства ім. Фрунзе згідно з Указом Президента України від 3 грудння 1999 року «Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектора економіки» . Агрофірма є також правонаступником майнових прав та обов’язків ПСП «Колос» с.Жовтневе Попільнянського району Житомирської області відповідно до передавального акту від 30 грудння 2004 року. Підприємство створене і діє згідно господарського кодексу України, Земельного кодексу України та інших.
Засновником агрофірми є Дідківський Володимир Олександрович, який одночасно займає посаду її директора.
Місцем знашодженя ПАФ «Єрчики» Україна, 13530, с. Єрчики, Попільнянський район, Житомирська область.
Правове поняття підприємства
Розкриває поняття підприємства ст. 1 Закону України «Про підприємства в Україні». Відповідно до даної статті, підприємство це основна організаційна ланка народного господарства України.
Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Підприємство має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг.
Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Підприємство може здійснювати будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.
Відносини, що пов'язані з підприємствами в Україні, регулюються Законом «Про підприємства в Україні», а також спеціальним законодавством, до якого відноситься податкове, митне, валютне, фінансове, інвестиційне та інше законодавство, що регулює окремі особливості, сторони та види діяльності підприємств в Україні.
Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, щомістить законодавство про підприємство, то застосовуються;равила міжнародного договору або міжнародної угоди.
Головною метою діяльності Товариства є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції. Предметом діяльності Товариства є організація та ведення с/г виробництва, реалізація продукції сировини, заняття зовнішньо економічної діяльності.
Предметом діяльності являється:
- товарне виробництво, заготівля , переробка, зберігання, транспортування і реалізація сільськогосподарської продукції;
- розвиток пісобних підприємств і промислів з метою раціонального використання природніх і трудових ресурсів;
- закупка сільськогосподарської продукції, худоби, товарно-матеріфльних цінностей, в тому числі у населення за готівку або шляхом обміну на взаємовигідних умовах;
- виробництво і реалізація будівельних матеріалів та виробів з них;
- виконання будівельних, будівельно-монтажних, ремонтних, транспортних та інших робіт, надання послуг населенню та суб’єктам підприємницької діяльності;
- виробництво продовольчих та промислового призначення товарів;
- надання послуг населенню(будівельні, ремонтні, обробіток грунту, ритуальні, послуги зв’язку, прокат і оренда транспортних і технічних засобів, консультації, рекламна діяльність, надання кредитів);
- виготовлення та постачання виробів та напівфабрикатів;
- оптова, роздрібна, фірмова торгівля товарами власного виробництва та інших виробників;
- надання транспортних та транспортно-експедиторських послуг в Україні та за її межами;
- перевезення пасажирів івантажів автомобільним транспортом;ремонт та технічне обслуговування с/г техніки, машин і обладнання;
- виробництво товарів народного споживання;
- організація громадського харчування з відкриттям відповідних закладів;
- розробка та освоєння технологій по переробці сировини і вдходів власного виробництва, корисних копалин тощо;
- маркетингова, торгівельно-посередницька, науково-дослідницька, проектно-конструкторська діяльність;
- зовнішньоекономічна діяльність відповідно до перерахованих напрямів, згідно з чинним законодавством України;
інша діяльність що несуперечить чинному законодавству.
2.2 Основні результати соціально-економічного розвитку підприємства.
Підприємство, як і будь-яка складна система, відчуває вплив навколишнього середовища, в якому функціонує, і саме тип стійкості визначає напрямки і результати такої взаємодії. Теорія стійкості систем на сьогоднішній день достатньо розвинена в загальному вигляді, і представлена роботами таких вчених, як Месарович М., Такахара Я., Морішима М., Арнольд В.І,, Йосс Ж., Джозеф Д., Острейковський В.А., Орлов А.І. та ін., але питанням саме стійкості соціально-економічних систем, і оцінці стійкого розвитку уваги приділяється недостатньо. Істотний внесок до неї зробив Василенко В.О. в роботі „Менеджмент устойчивого развития предприятий”; де досліджує питання стійкого розвитку підприємств не з позицій взаємодії з навколишнім природним середовищем в напрямку екологізації виробництва, впровадження ресурсозберігаючих, безвідходних технологій тощо, а основу увагу акцентує на аспектах стійкості – обґрунтуванні стійкості підприємства як соціально-економічної системи, синтезуючи досвід точних і природничих наук, що підвищує обґрунтованість таких досліджень. Стійкість підприємства розуміється ним як здатність господарюючого суб’єкта зберігати працездатний стан щодо досягнення запланованих результатів за наявності збурюючих впливів. Тобто, тільки врахування і нейтралізація (якщо це можливо) негативних зовнішніх впливів дозволить підвищити рівень обґрунтованості управлінських рішень в напрямку досягнення стійкого розвитку. Разом з тим такий підхід не дозволяє в повній мірі визначитись з набором показників, які б оцінювали стійкий розвиток підприємства.