Задля вирішення проблеми ресурсозбереження на підприємствах було винесено постанову Кабінету Міністрів України від 2009 р. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. №1010,в ній йшлося про:
Стимулювання ресурсозбереження на підприємствах
З метою стимулювання скорочення питомих витрат матеріальних, енергетичних та трудових ресурсів підприємство під час застосування методу регулювання тарифів шляхом установлення їх граничного рівня використовує кошти, отримані в результаті виконання програми поводження з побутовими відходами, на відновлення активів та матеріальне заохочення працівників за переліком, визначеним фінансовим планом.
Матеріальне стимулювання працівників за економію паливно-енергетичних ресурсів здійснюється у порядку, передбаченому Положенням про матеріальне стимулювання колективів і окремих представників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів.[1]
Ці данні чітко показують, що проблему ресурсозбереження вирішувати необхідно.
Отже, в даному розділі було розглянуто питання щодо визначення понять та суті резервів та шляхів ресурсозбереження, визначено види резервів та шляхи вирішення проблеми ресурсозбереження на підприємстві. Так було визначено, що резерви - це невикористані, але реальні можливості підвищення продуктивності праці, які можуть бути виражені кількісно і реалізовані протягом певного часу. А ресурсозбереження — процес послідовної і комплексної реалізації організаційних економічних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення економії та раціонального використання матеріально-сировинних ресурсів у всіх галузях народного господарства. Проблема ресурсозбереження має також чимале значення для досягнення, якої необхідно створити економічний механізм, необхідність переходу до якісно нового рівня ресурсоспоживання є об’єктивною і незаперечною умовою підвищення ефективності виробництва.