10
Можливість дотримання всіх пунктів угод, а також виникнення труднощів, що спричинюється відмінностями мови та звичаїв
6
Витрати на заробітну плату та продуктивність праці: рівень заробітної плати, продуктивність праці, порядок оформлення на роботу
8
Можливість використання експертів та послуг: допомога, на яку підприємство може сподіватися у сфері юридичних консультацій, бухгалтерії, консультацій з маркетингу, у сфері технології
2
Організація зв’язку та транспорт: організація і можливість використання транспортних шляхів та системи зв’язку між функціонуючими підприємствами та філіями, в тому числі всередині країни
4
Місцеве управління і партнерство: можливості місцевих партнерів, що можуть надавати власний капітал і діяти спільно при вирішенні різних питань
4
Короткострокові кредити: надання короткострокових кредитів зарубіжним представникам та можливість їх використання
8
Довгостроковий кредит чи власний капітал: умови внесення партнерами своєї частки до статутного капіталу та умови надання довгострокових кредитів в національній валюті
8
Для більшості країн актуальною і практично значущою для інвестора є оцінка інвестиційної привабливості регіонів. Напрацьовано різні методичні підходи і відповідний інструментарій. Як правило, вони розраховуються з урахуванням політичної складової, економічних параметрів та аналізу законодавства. Найважливішими показниками політичної складової є:
– внутрішні заворушення;
– зовнішні конфлікти;
– можливість націоналізації власності або накладення економічних санкцій з політичних мотивів;
– можливість втрати міжнародної довіри.
Економічні параметри включають як ключові макроекономічні показники, так і специфічні індикатори, які характеризують фінансовий стан країни.
Показник
Коментар
Коефіцієнт обслуговування боргу: відношення платежів з обслуговуванню зовнішнього боргу до прибутку від експорту товарів та послуг
Кілька років тому країни з коефіцієнтом 0,2 вважалися високоризикованими, але у зв’язку з появою великої групи країн з коефіцієнтом вищим за 1 цей стандарт підвищився
Відношення зовнішнього боргу до ВНП
Сигналом підвищення ризикованості є значення цього показника на рівні 0,5
Відношення всього зовнішнього боргу до повного експорту товарів та послуг
Сигналом підвищення ризикованості є значення цього показника 1,5
Коефіцієнт відношення резервів країни до фінансових вимог
Боргові зобов’язання з термінами погашення у поточному році плюс поточний бюджетний дефіцит
Коефіцієнт дефіциту ліквідності
Відношення фінансових вимог до експорту товарів та послуг
Одна з перших комплексних методик оцінки інвестиційної привабливості регіонів Україні розроблена під керівництвом І.А. Бланка. Вона передбачає ранжування регіонів за п’ятьма узагальненими показниками з урахуванням їх питомої ваги (%):
1) рівень загальноекономічного розвитку регіонів – 35 %;
2) рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону – 15 %;
3) демографічна характеристика регіону – 15 %;
4) рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіонів – 25 %;
5) рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків – 10 %.
За результатами оцінки, найбільш привабливим регіоном (поряд з Києвом та Дніпропетровською обл.) виявився Крим; серед менш рейтингових регіонів – Центральні регіони України (Чернігівщина, Сумщина, Вінниччина), а також Хмельниччина та Херсонщина. Порівняльна оцінка інвестиційної привабливості галузей проводиться із їх попереднім укрупненим групуванням відповідно до сучасної методології статистики. Найбільш узагальнюючим показником при цьому є рівень прибутковості інвестицій у довгостроковому періоді.
Оцінка фінансового стану та інвестиційної привабливості підприємств виходить на перший план у процесі їх приватизації. Поряд із традиційним аналізом ліквідності й оборотності активів, фінансової стабільності і прибутковості капіталу важливого значення набувають оцінки:
– балансової та ліквідаційної вартості, дисконтованої вартості грошових надходжень;
– строків і механізмів приватизації;
– структурної перебудови підприємства.
У 1998 р. Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій була затверджена Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій. Згідно з цією Методикою, основними групами показників для визначення інвестиційно привабливих підприємств є:
1) показник оцінки майнового стану інвестованого об’єкта;
2) показники оцінки фінансової стійкості (платоспроможності) інвестованого об’єкта;
3) показники оцінки ліквідності активів інвестованого об’єкта;
4) показники оцінки прибутковості інвестованого об’єкта;
5) показники оцінки ділової активності інвестованого об’єкта;
6) показники оцінки ринкової активності інвестованого об’єкта.
Національні рейтинги інвестиційного клімату періодично публікують провідні економічні журнали (Fortune, The Economist), авторитетні експертні агентства (Moody’s, Standart and Poor, IBSA).
Питання для перевірки засвоєних знань
1. Охарактеризуйте індекси Доу Джонса.
2. Які індекси розраховуються на Американській фондовій біржі?
3. Які індекси розраховуються на фондовому ринку України?
4. Як розраховується індекс IPI-U?
5. Що характеризує і як розраховується індекс КАС-20?
6. Як визначається рейтингова оцінка акцій та облігацій?
7. Охарактеризуйте незалежні рейтингові агентства.
8. У чому полягає сутність інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій?
Глава 8. Управління портфелем цінних паперів
8.1. Поняття і типи інвестиційного портфеля.
8.2. Сучасна портфельна теорія.
8.3. Методики оцінки вартості фінансових інструментів.
8.4. Сучасні методики оцінки ефективності портфеля цінних паперів.
Ключові слова: інвестиційний портфель, портфель доходу, інвестиційний прибуток, портфель росту, спекулятивний портфель, компромісний портфель, консервативний портфель, оцінка вартості акцій, капіталізована вартість акції, балансова вартість однієї акції, прибуток на акцію, дивідендна віддача акції, коефіцієнт платоспроможності, коефіцієнт ліквідності акцій, коефіцієнт обігу акцій, розрахункова вартість акцій, прямий дохід на облігацію, ціна конверсії, конверсійна премія, коефіцієнт конверсії, вартість інвестиційного сертифікату, модель оцінки капітальних активів, мультиплікатор.
8.1. Поняття і типи інвестиційного портфеля
Під інвестиційним портфелем розуміють цілеспрямовано сформовану сукупність об’єктів реального та фінансового інвестування для здійснення інвестиційної діяльності відповідно до вибраної стратегії.
Більшість інвесторів обирають для здійснення інвестування більше одного фінансового інструменту.
Головною метою формування інвестиційного портфеля є реалізація політики фінансового інвестування підприємства шляхом підбору найбільш дохідних та безпечних фінансових інструментів.
З початку необхідно визначити головну мету. Нею може бути:
– забезпечення високого рівня інвестиційного доходу в поточному періоді;
– забезпечення високих темпів приросту інвестованого капіталу на тривалу перспективу;
– мінімізація інвестиційних ризиків;
– забезпечення необхідної ліквідності інвестиційного портфеля;
– забезпечення максимального ефекту «податкового бар’єру» в процесі фінансового інвестування.
Відповідно до сучасних підходів до типізації портфелів та реалізації конкретної економічної стратегії підприємства можлива наступна класифікація інвестиційних портфелів.
За метою формування інвестиційного портфеля:
1. Портфель доходу – інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації рівня інвестиційного прибутку в поточному періоді незалежно від темпів росту інвестованого капіталу на тривалу перспективу.
2. Портфель росту – інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації темпів приросту інвестованого капіталу на тривалу перспективу незалежно від рівня прибутку в поточному періоді. Іншими словами, цей портфель орієнтований на забезпечення високих темпів зростання ринкової вартості підприємства.
За відношенням до інвестиційних ризиків:
1. Агресивний (спекулятивний) портфель – формується за критерієм максимізації поточного доходу чи приросту інвестованого капіталу незалежно від рівня інвестиційного ризику. Дозволяє отримати максимальну норму інвестиційного прибутку на вкладений капітал, але супроводжується найвищим рівнем інвестиційного ризику.
2. Поміркований (компромісний) портфель – інвестиційний портфель, за яким загальний рівень портфельного ризику наближається до середньоринкового. Звичайно, і норма інвестиційного прибутку на вкладений капітал також наближується до середньоринкової.
3. Консервативний портфель – сформований за критерієм мінімізації рівня інвестиційного ризику. Формується найбільш поміркованими інвесторами, практично виключає використання фінансових інструментів, рівень інвестиційного ризику за якими перевищує середньоринковий.
8.2. Сучасна портфельна теорія
«Портфельна теорія» є заснованим на статистичних методах механізмом оптимізації інвестиційного портфеля за заданими критеріями, співвідношенням рівня його прибутковості і ризику.
Мета аналізу цінних паперів протягом десятиліть залишилася, в основному, незмінною:
– визначення справжньої вартості цінних паперів;
– визначення ступеня ризику;
– прогнозування очікуваного прибутку за цінними паперами.
Але на кінець 50-х – початок 60-х років на основі трьох факторів почалися зміни у процесі аналізу, особливо звичайних акцій:
1) наявність мікрокомп’ютерів, персональних комп’ютерів і комп’ютерних терміналів, пов’язаних через телефонну мережу з банком даних;