Роль стратегічного вимірювання в бізнесі (стр. 4 из 5)

Прогнозування з допомогою регресійного методу (за умови існування лінійної або нелінійної залежності між показниками, що прогнозуються) дозволяє отримати майбутнє значення результативного показника, який є випадковою величиною, залежно від зміни одного або декількох інших показників.

Прогнозування на основі методу нормативних коефіцієнтів має на меті отримання оптимального балансу і звіту про фінансові результати, на основі показників яких розраховуються нормативні коефіцієнти – рентабельність власного капіталу, ліквідність та інші. Подібний прогноз використовується для оцінки тих змін в активах та джерелах їх утворення, які необхідно здійснити в майбутнього для досягнення оптимальної прибутковості та стабільного фінансового стану. Метод підготовки проектованих фінансових звітів на основі нормативних коефіцієнтів шароко використовується компаніями, управління якими побудовано на концепції стратегічного контролінгу.

В деяких випадках доцільно здійснювати прогнозування з допомогою методу регулювання статей, коли прогноз статей проектованої фінансової звітності складається з врахуванням інформації про майбутні управлінські рішення. У цьому випадку метод процента від продажу, рівняння регресії або нормативні коефіцієнти застосовуватися не можуть, оскільки призведуть до неадекватності прогнозу. Стратегічні управлінські рішення можуть кардинально змінити чинну структуру балансу, призвести до тимчасового зменшення прибутковості, якщо є потреба у технічному переобладнанні, науково-дослідних розробках тощо. Прогнозування на основі регулювання статей застосовується тоді, коли адміністрація підприємства приймає суттєві, іноді далеко не оптимальні з фінансового погляду, управлінські рішення, які мають стратегічних характер і можуть виявитися рятівними в умовах подальшої конкурентної боротьби.

Фінансові прогнози традиційно представляються з допомогою методів обробки детермінованих чисел (однозначно визначених, конкретних), що в умовах високого ступеня невизначеності є не завжди доцільним. Тому окремі фінансові аналітики пропонують застосувати метод нечітких чисел або метод довірчих інтервалів. Методи прогнозування на основі нечітких чисел і довірчих інтервалів дозволяють розширити можливості фінансового менеджера та бухгалтера-аналітика у сфері варіантного (альтернативного) стратегічного аналізу, створюють надійну інформаційну базу для аналізу на основі сценаріїв і аналізу чутливості.

Процес підготовки проектованих фінансових звітів не завжди відбувається протягом одного циклу. Нециклічний метод передбачає отримання кінцевого результату в першому наближення, відразу після завершення необхідних розрахунків. Але більш точним і надійним вважається ітеративний (циклічний) метод, коли весь процес прогнозування (або певна його частина) повторюються з метою уточнення результатів. Ітеративний метод найзручніше використовувати з допомогою комп’ютерної техніки для зменшення трудомісткості операцій.

Різноманітність методів підготовки проектованих звітів обумовлюється потребами користувачів стратегічної фінансової інформації, головними серед яких є керівники підприємства. Проектовані звіти фактично відображають уявлення адміністрації про те, яким чином підприємство буде функціонувати у майбутньому з врахуванням можливих змін в економічних, соціальних, політичних, правових і конкурентних реаліях. Для аналітиків, які безпосередньо займаються підготовкою стратегічної фінансової інформації для підтримки прийняття рішень, важливим аспектом професійної підготовки є володіння базовим інструментарієм створення обробки та аналізу проектованих фінансових звітів в умовах невизначеності. Вміння підготувати проектовані фінансові звіти і вибрати оптимальну фінансову стратегію на майбутнє є запорукою уникнення помилок у бізнесі, основою для управління фінансовою та інвестиційною діяльністю підприємства.

4. Задача.

Визначити за допомогою дискримінантного аналізу мету, яка б віддаляла підприємства групи лідерів серед інших підприємств. Використати пропонований обсяг вибірок: 1 : 2, 3, 8

2 : 4, 6, 9.

Фірма конкурент	Обсяг продажу	Рентабельність	Якість – ціна, балів
1	48	6	5
2	70	9	8
3	76	8	5
4	33	13	6
5	53	17	4
6	24	12	8
7	40	11	9
8	79	10	5
9	39	8	7
10	68	6	8
середнє	53	9	6,5

Розв’язання:

Для визначення дискримінантної лінії отримуємо дві вибірки (відповідно до кількості груп, які планується сформувати), при чому необхідно, щоб у першу увійшли представники лідерів, а у другу – представники інших фірм.

Кількість об’єктів у кожній з двох виборок (зразкових) має бути не меншою, ніж кількість ознак об’єктів, обраних для дискримінантного аналізу. Тобто в обидві вибірки необхідно включити не менше, ніж по три підприємства.

Виберемо по три підприємства, враховуючи їх ринкові позиції (кількісним критерієм у нашому прикладі може бути обсяг продажу):

1-а вибірка підприємства з номерами 2, 3, 8 (найбільші обсяги продажу);

2-а вибірка підприємства з номерами 4, 6, 9 (найменші обсяги продажу).

В основі формування зразкових виборок мають бути евристичні прийоми оцінки об’єктів, враховуючи їх складність та багато вимірність.

На першому етапі дискримінантного аналізу визначаються середні значення ознак кожного підприємства спочатку по першій, а потім по другій вибірці. При цьому застосовуються формули:

_ n1Xi(1)=∑Xij(1)/n1 j=1

_ n2Xi(2)=∑Xij(2)/n2, j=1

(1)

Де

X_i⁽¹⁾, Х_i⁽¹⁾– елементи векторів-стовпців Х₁ і Х₂, при i=I, j

n₁,n₂ – кількість об’єктів у першій і другій вибірках відповідно.

Вектори-стовбці по першій і другій вибірках у нашому прикладі будуть мати вигляд:

_Х1 =

_ Х1(1) _ Х2(1) _ Х3(1)

=

75 9 6

_Х2 =

_ Х1(2) _ Х2(2) _ Х3(2)

=

3211 7

Після цього потрібно визначити коваріаційні матриці Sі Sрозміром (m?m) для першої і другої зразкових вибірок відповідно. Для розрахунку елементів матриць використовуються формули:

n1

S₁=( ∑(X_ik⁽¹⁾ – X_i⁽¹⁾)(X_jk⁽¹⁾ – X_j⁽¹⁾ ) _mxm (2)

k=1

n2

S₂=( ∑(X_ik⁽²⁾ – X_i⁽²⁾)(X_jk⁽²⁾ – X_j⁽²⁾ ) _mxm (3)

k=1

Після розрахунків – вид матриць:

S1=

42 3 -15

3 2 0

-15 0 6

S2=

114 -27 -9

-27 14 -1

-9 -1 2

Наступним кроком є оцінка сумарної внутрішньо вибіркової дисперсії:

S = S₁ + S₂ (4)

S=

156 -24 -24

-24 16 -1

-24 -1 8

Матриця сумарної внутрішньо вибіркової дисперсії S може бути використана лише в оберненому вигляді: тобто наступним етапом розрахунків є знаходження оберненої матриці S^-1.

За результатами розрахунків обернена матриця має такий вигляд:

S-1=

0,0263 0,0447 0,0844

0,0447 0,1390 01514

0,0844 0,1514 0,3970

Маючи значення оберненої матриці S^-1, розрахуємо значення вектора дискримінант них множників С = {С₁, С₂, …, С_m}за формулою:

_ _

С=S^-1(X⁽¹⁾ – X⁽²⁾) (5)

Вектор дискримінантних множників С має вигляд:

С =	0,956 1,491 2,928

Будуємо дискримінаційну функцію:

Z = C₁X₁ + C₂X₂ + … + C_mX_m (6)

Z = 0,956X₁ + 1,491 X₂ + 2,928 X₃

За цією функцією визначаються відповідні значення Z для кожної з 10-ти фірм, які ми групуємо. На основі цих показників розраховується межа дискримінації, причому можна застосовувати різні способи.

Найпростіший – визначення середніх значень дискримінаційних функцій для першої і другої виборок окремо, а потім знаходження середнього арифметичного значень: