ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП……………………………………………………………………………3
Розділ І. Теоретичні засади аналізу міжнародної торгівлі продуктами інтелектуальної власності……………………………………………...……..6-29
1.1. Економічна сутність та види продуктів інтелектуальної власності як об’єктів міжнародної торгівлі…………………………………………....….……..61.2. Форми та особливості міжнародної торгівлі продуктами інтелектуальної власності…………………………………………………………………………….17Розділ ІІ. Сучасні тенденції та регулятивні механізми міжнародної торгівлі продуктами ІВ…………………………………………………….....30-45
2.1.Тенденції міжнародної торгівлі ПІВ ………………..………………..………30
2.2.Регулятивні механізми міжнародної торгівлі ПІВ …....................................41
Розділ ІІІ. Місце України в міжнародній торгівлі продуктами ІВ…...46-61
3.1.Стан та тенденції участі України в міжнародній торгівлі продуктами ІВ….46ВИСНОВКИ……………………………………………………………………62
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..……………………………….67
ДОДАТКИ………………………………………………………………………71
ВСТУП
Розвиток сучасної світової економічної системи відбувається в напрямі глобалізації, основним проявом якої є інтернаціоналізація торговельно-економічної діяльності в умовах різкого зростання рівня її інтелектуалізації. Як наслідок цих об’єктивних процесів є зміна пріоритетів у забезпеченні конкурентоспроможності національних економік, а саме орієнтація на інтенсифікацію інноваційного розвитку. Відтепер експортна продукція – як традиційна (продукти харчування, мінеральні добрива, хімікати, транспортні засоби), так і відносно нова (обчислювальна техніка, програмне забезпечення, електроніка) – містить в собі все більше складових, які підпадають під дію прав інтелектуальної власності. Разом з тим динамізація світового ринку об’єктів інтелектуальної власності супроводжується зростанням виробництва підроблених товарів та піратської продукції для продажу не тільки на внутрішніх, а й на зовнішніх ринках.
Окремі аспекти трансформації концепції інтелектуальної власності в умовах глобальної торгової системи залишаються недостатньо розкритими й обґрунтованими. Потребують подальшого вивчення та систематизації напрями впливу глобального економічного середовища на розвиток системи регулювання прав інтелектуальної власності. Недостатньо дослідженими залишаються механізми підвищення ефективності національних систем регулювання прав інтелектуальної власності в умовах глобальної імплементації та апробації багатосторонньої Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС). Таким чином, системне дослідження процесів інтернаціоналізації інтелектуальної власності за умовглобальних змін світової економіки є актуальним як в теоретичному, так і в практичному аспектах, що і обумовило вибір теми дослідження, його мету та завдання.
Актуальність даної теми курсової роботи полягає в наступному:
1. Для теорії міжнародної економіки виникає необхідність в обгрунтуванні процесів в економіці з приводу такого явища, як інтелектуальна вланість.
2. На міжнародному ринку торгівля ІВ відіграє все більшу роль і визначає рівень розвитку окремої країни.
3. Актуальність для України полягає в імплементуватуванні законодавства з охорони ІВ та розвитку інноваційної системи.
Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні основи інтелектуальної власності, її розвиток в умовах інтернаціоналізації, сучасний стан та перспективи міжнародної співпраці в цій сфері, необхідно назвати дослідження таких зарубіжних вчених як Г. Беккер, Г. Боуен, Е. Брукінг,
Л. Едвінсон, В. Зінов, К. Ідріс, В. Іноземцев, В. Калятін, С. Клімов, Ж. Коен,
Б. Леонтьєв, П. Лернер, У. Мартін, А. Мінков, П. Меггс, М. Мелоун, В. Мухопад,О. Новосельцев, А. Полторак, Б. Порат, О. Сергєєв, Т. Стюарт, М. Требілкок,В. Ушаков, Р. Хоус. Вагомий внесок у розвиток концепції інтелектуальної власності в умовах інтернаціоналізації, висвітлення її ролі в інтенсифікації інноваційних процесів зробили вітчизняні вчені Ю.В. Бажал, Ю.В. Шевченко, М.І. Дідківський, Л.І. Федулова, А.О. Старостіна, Г.Андрощук, О. Білорус,О. Бутнік-Сіверський, Б. Губський, С. Довгий, В. Дроб’язко, Р. Дроб’язко,В. Жаров, Ю. Капіца, П. Крайнєв, О. Мельник, О.А. Підопригора,
О.О. Підопригора, О. Святоцький, В. Сіденко, П. Цибульов, В. Чеботарьов,
Р. Шишка.
Метою курсової роботи є узагальнення теоретичних засад процесів міжнародної торгівлі об’єктами ПІВ та обґрунтування напрямів удосконалення позицій України на міжнародному ринку об’єктів ПІВ.
Виходячи з мети дослідження в роботі поставлено такі завдання:
-виявитиекономічну сутність та види продуктів ІВ як обєктів міжнародної торгівлі;
-дослідитиосновні сучасні форми та характерні особливості міжнародної торгівлі продуктами ІВ;
- визначити ключові тенденції розвитку світових ринків об’єктів інтелектуальної власності в умовах глобалізації торговельно-економічних відносин (на прикладі розвинутих країн);
- дослідити основні механізми міжнародної системи регулювання пов’язаних з торгівлею прав інтелектуальної власності;
-оцінити стан та тенденції участі України в міжнародній торгівлі продуктами ІВ;
-обґрунтувати напрями вдосконалення участі України в міжнародній торгівлі ПІВ.
Об’єктом дослідженняє процеси міжнародної торгівлі продуктами ІВ. Предметом дослідженняє особливості, тенденції та регулятивні механізми міжнародної торгівлі продуктами ІВ.
Дослідження базується на використанні принципу єдності теорії і практики, прогнозування розвитку економічних процесів на основі методу наукової абстракції, загального та часткового. В дослідженні використані такі методи: історико-логічний(під час вивчення та аналізу сутності змін концепції інтелектуальної власності залежно від рівня соціально-економічного розвитку суспільства та під час дослідження впливу процесів інтернаціоналізації торговельно-економічних відносин на міжнародну співпрацю в галузі регулювання прав інтелектуальної власності); системний аналіз (під час дослідження глобальних чинників формування сучасної концепції інтелектуальної власності); аналіз та синтез (під час дослідження ролі інтелектуальної власності у формуванні мікро- та макрорівневих конкурентних переваг суб’єктів міжнародної економічної діяльності на внутрішніх та зарубіжних ринках); статистичний (під час обробки статистичних даних та їх відображенні в найбільш інформативній формі – рисунки, графіки, діаграми).
Джерельною та статистичною базами були дослідження вітчизняних та зарубіжних економістів, матеріали Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України, міжнародних економічних організацій (СОТ, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, ЮНКТАД), а також закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України.
РОЗДІЛ І. Теоретичні засади аналізу міжнародної торгівлі продуктами інтелектуальної власності
1.1. Економічна сутність та види продуктів інтелектуальної власності як об’єктів міжнародної торгівлі
Інтелектуальна власність (скорочено «ІВ», англ. intellectual property) — у найширшому розумінні означає закріплені законом права на результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, художній, виробничій та інших галузях.
Законодавство, яке визначає права на ІВ, базується на праві кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, які, будучи благом не матеріальним, зберігаються за його творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за узгодженням з ними, крім випадків, визначених законодавством.
Вперше термін «ІВ» вжив у 1845 році Чарльз Вудбарі (Charles Woodbury), суддя Окружного суду штату Массачусетс. В Європі вперше цей термін вжив Альфред Ніон (Alfred Nion) у своєму трактаті «Droits civils des auteurs, artistes et inventeurs», що був вперше опублікований у 1846 році.
Справжня історія терміну почалася у 1967 році, після створення Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Вона доклала багато зусиль для світового визнання для закріплення терміну, який є ключовою складовою частиною її назви.[13]
Слід розглянути, як поняття ІВ визначають інші автори.
З даних таблиці бачимо, що різні автори мають своє уявлення про цю категорію: з одного боку вона відображає відносини щодо володіння, користування та розпорядження продуктом інтелектуальної праці, з іншого – це сукупності об’єктів інтелектуальної діяльності. Найбільш повне тлумачення категорії дають автори Мочерний С., Ларіна Я., Устішко О., Юрій С.
Таблиця 1 - Визначення та складові поняття «Інтелектуальна власність»
| Автор | Визначення | Складові інтелектуальної власності | Коментарі |
| Бутнік-Сіверський О., Гамриленко О., Довгий С. та ін. | Категорія «інтелектуальна власність» становить певну діалектичну єдність з інтелектуальним продуктом або продуктом розумової праці, інтелектуальною працею та нематеріальним активом . | Промислова власність, авторські та суміжні права. | Автори вважають інтелектуальну власність чимось середнім між інтелектуальним продуктом, або продуктом розумової праці та дають дуже вузьке коло складових. |
| Гавкалова Н., Маркова Н. | Інтелектуальна власність є категорією, що відображує відносини володіння користування і розпорядження результатом інтелектуальної творчої діяльності людини. | Об’єкти промислової власності, об'єкти авторського права, ноу-хау, знаки обслуговування . | Автори характеризують інтелектуальну власність як категорію, що виражає економічні відносини. Складові не достатньо повно характеризують дане поняття та не дають чіткого уявлення. |
| Мочерний С , Ларіна Я., Устішко О., Юрій С. | Інтелектуальна власність - це різні об'єкти інтелектуальної діяльності і продукти інтелектуальної творчої праці, а також відносини економ. власності між різними суб’єктами з приводу привласнення цих об’єктів у всіх сферах суспільного відтворення. | Твори літератури, науки, мистецтва (авторської діяльності, радіо звукозапису, і телебачення),відкриття, винаходи, промислові зразки, програми для комп’ютерів, бази даних, ноу-хау, торгові секрети, товарні знаки, фірмові найменування | Автори дають повну характеристику щодо категорії «інтелектуальна власність» та її складових. Їх визначення є найбільш правильним та повністю розкриває сутність проблемного поняття. |
При всіх своїх характеристиках інтелектуальна власність має економічну вартість. Вона відкриває нову ринкову можливість або являє загрозу, в залежності від того, хто нею розпоряджається. Сьогодні, найчастіше інтелектуальна власність стає важливим активом підприємства, який дозволяє нарощувати прибутки, отримувати довготривалі конкурентні переваги, покращувати свої позиції на внутрішньому та зовнішньому ринках та ін. Необхідною умовою реалізації цих економічних переваг або ефектів від використання інтелектуальної власності є правовий захист.