Сектор „Державні установи” охоплює інституційні одиниці, що зайняті наданням нсринкових послуг, призначених для колективного споживання, а також перерозподілом національного доходу й багатства. Цс стосується всіх державних установ і організацій, що утримуються за рахунок державного бюджету. До цього сектора, зокрема, належать державні центральні, регіональні й місцеві банки, Ощадбанки, а також різні по комерційнігромадські організації, котрі обслуговують населення, якщо вони фінансуються й коїпролюються державними установами.
Сектор „Громадські та приватні організації”, що обслуговують домашні господарства, охоплює інституційні одиниці, котрі падають неринкові послуги для домашніх господарств, задовольняючи при цьому їхні як індивідуальні, так і колективні потреби.
Сектор „Домашні господарства” складають одиниці–резиденти, основною функцією яких с споживання, а також підприємницька діяльність з виробництва продуктш і послуг, яка не може бути відокремлена від домашнього господарства.
Сектор «Зовнішньоекономічні зв'язки» охоплює ті зарубіжні економічні одиниці, які здійснюють операції з резидентами даної країни.
Для вивчення процесів виробництва й балансу між ресурсами і використанням продуктів та послуг у СНР здійснюється групування за галузями. При розгляді вироб-ницгва використовується поняття закладу, що характеризується випуском однорідної про,'гукцІЇ і послуг.Галузь визначається як група одиниць з однорідним виробництвом незалежно від інституційного статусу цих одиниць. На макроекопомічному рівні виділяють дев'ять основних галузей, а також близько 100-та підгалузей з різним ступенем агрегувания, щоповністю відповідає міжнародній стандартній господарській класифікації.
Одним із базових понять у системі показників макро-економічногорахівництва є економічна операція, котра відображає групуванняелемеїггарпих потоків за їхнім змістом. Економічні операції в СНР поділяються на три групи: операції з продуктами й послугами, розподільчі й фінансові операції.
Операції з продуктами і послугами належать до виробництва, обміну й використання продуктів та послуг у галузях і секторах економіки, тобто вони відображають їхнє походження (виробництво та імпорт) і використання (проміжне й кінцеве споживання, формування основного каніга;гу і експорт) протягом відповідного періоду.
Розподільчі операції складаються з операцій, що показують розподіл і перерозподіл доходу, або доданої вартості, створеної виробниками, а також перерозподіл заощаджень.
Фінансові операції стосуються змін фінансових активів і пасивів у різних секторах і галузях економіки.
Для характеристики діяльності кожної групи одиниць і сукупної економіки загалом усі економічні операції в СНР подаються у вигляді рахунків. При цьому кожний рахунок належить до одного аспекту економічної діяльності. Відповідно до подвійного запису, прийнятого в СНР, кожна економічна операція фіксується в рахунках двічі: у ресурсах та у використанні. Підсумки операцій на кожному боці рахунку балансуються за допомогою відповідного розрахунку або з використанням балансуючої статті.
Для економіки у цілому розробляють десять рахунків. Вони мають па мсті відобразити матеріально-речову й вартісну структуру процесу відтворення па макроекопо-мічпому рівні. При цьому складаються такі рахунки: продуктів і послуг, виробництва, угворснші доходів, розподілу.
Сектор «Зовнішньоекономічні зв'язки» охоплює ті зарубіжні економічні одиниці, які здійснюють операції з резидентами даної країни.
Для вивчення процесів виробництва й балансу між ресурсами і використанням продуктів та послуг у СНР здійснюється групування загалузями. При розгляді вироб-ницгва використовується поняття закладу, що характеризується випуском однорідної продукції ї послуг. Галузь визначається як група одиниць з однорідним виробництвом незалежно від інституційного статусу цих одиниць.На макроекопомічному рівні виділяють дев'ять основних галузей, а також близько 100-та підгалузей з різним ступенем агрегувания, що повністю відповідає міжнародній стандартній господарській класифікації.
Одним із базових понять у системі показників макро-економічного рахівництва є економічна операція, котра відображає групування елемеїггарпих потоків за їхнім змістом. Економічні операції в СНР поділяються на три групи: операції з продуктами й послугами, розподільчі й фінансові операції.
Операції з продуктами і послугами належать до виробництва, обміну й використання продуктів та послуг у галузях і секторах економіки, тобто вони відображають їхнє походження (виробництво та імпорт) і використання (проміжне й кінцеве споживання, формування основного каніга;гу і експорт) протягом відповідного періоду.
Розподільчі операції складаються з операцій, що показують розподіл і перерозподіл доходу, або доданої вартості, створеної виробниками, а також перерозподіл заощаджень.
Фінансові операції стосуються змін фінансових активів і пасивів у різних секторах і галузях економіки.
Для характеристики діяльності кожної групи одиниць і сукупної економіки загалом усі економічні операції в СНР подаються у вигляді рахунків. При цьому кожний рахунок належить до одного аспекту економічної діяльності. Відповідно до подвійного запису, прийнятого в СНР, кожна економічна операція фіксується в рахунках двічі: у ресурсах та у використанні. Підсумки операцій на кожному боці рахунку балансуються за допомогою відповідного розрахунку або з використанням балансуючої статті.
Для економіки у цілому розробляють десять рахунків. Вони мають па мсті відобразити матеріально-речову й вартісну структуру процесувідтворення па макроекопо-мічпому рівні. При цьому складаються такі рахунки: продуктів і послуг, виробництва, угворснші доходів, розподілу доходів, використання доходів, капітальних витрат і фінансовий рахунок (для внутрішньої економіки), а також поточних операцій, капітальних витрат і фінансовий рахунок (для зовнішньоекономічних зв'язків).
Для кожного сектора внутрішньої економіки передбачається складання шести рахунків, а для окремих галузей — двох рахунків: рахунок виробництва і рахунок утворення доходів.
Рахунки, що розробляються у складі СНР, передбачають визначення багатьох економічних показників.
Рахунок продуктів і послуг, зокрема, характеризує загальні ресурси продуктів і послуг, включаючи й їх імпорт, а також напрями використання цих продуктів і послуг: проміжне й кінцеве споживання, валове наїромаджештя основних фондів, зміну запасів матеріальних оборотних фондів і експорт продуктів та послуг.
Рахунок виробництва призначається для визначення валового випуску, проміжного споживання і розміру доданої вартості.
Рахунки утворення, розподілу й використання доходів відображають розподільчі операції, безпосередню пов'язані з процесом виробішцтва (утворення первишіих доходів); операції, пов'язані з перерозподілом доходів через фінансово-кредитну систему, податкову систему, трансфертні платежі та ш., а також операції, пов'язані з використанням доходу, який спрямовується на кінцеве споживання і заощадження.
Рахунок капітальних витрат разом з фінансовим рахунком відображають потоки, що формують валове нагромадження, тобто потоки, що впливають на обсяг і структуру майна, потоки чистих кредитів і чистих боргів у всіх формах.
Рахунки зовнішньоекономічних зв'язків показують обсяги експортно-імпортних операцій, а також трансфертні й інвестиційні потоки.
Крім того, для кожного сектора й економіки в цілому складається баланс активів і пасивів на початок і кінець року. Він характеризує величиїгу і структуру наявних ресурсів (нефінансових і фінансових активів), фінансових зобов'язань, а також вартість чистого власного капіталу. Зміна вартості чистого власного капіталу на кінець і на початок року дозволяє визначити збільшення або зменшення національного багатства.
У складі СНР с також зведена економічна таблиця й таблиця «витрати — випуск», які відображають взаємозв'язки між секторами, галузями, виробниками і споживачами, тобто економічний крутооборот на макрорівні.
Таким чином, СНР являє собою струнку систему з високим рівнем централізації внутрішньоїструктури й урахуванням усіх зв'язків між елементами на основі відповідної методології і принципу подвійного запису кожної економічної операції. Ці особливості СНР у поєднанні з відповідною організацією збору та обробки економічної інформації зумовлюють той факт, що дана система с важливим підґрунтям для проведення розрахунків основних макроекопомічних показників і використання її для регулювання економіки.
Створення СНР в Україні мас велике значення як для здійснення макроекономічного аналізу на основі запровадження міжнародних стандартів, так і для реалізації па практиці економічних методів управління процесом відтворення. Єдина система збору, підготовки, обробки та аналізу економічної інформації па основі запровадження універсальногопринципу бухгалтерського і фінансовогообліку в масштабах усієї економіки с важливою передумовою макроекономічного регулювання.
Згідно з концепцією, затвердженою ООН у 1993 р., на початку 1995 р. Мінстат України завершив розробку національних рахунків України. Вони розроблені відповідно до Методології СНР і включають шість консолідованих рахунків. Це насамперед рахунок 'товарів та Ііослуї', рахунки виробництва, утворення, розподілу і використання доходу і рахунок капіталу. Деякі з них, зокрема рахунки первинного і вторинного розподілу доходів та рахунок капіталу, розроблені частково через відсутність відповідної інформації. У зв'язку з відсутністю методології досі не розроблясться фінансовий рахунок, що не дозволяє дати повністю характеристику руху фінансових активів, передусім капітальних трансфертів.Не всі операції зовнішньоекономічної діяльності враховуються українською статистикою, у зв'язку з чим неможливо об'єктивно оцінювати показники експорту і імпорту товарів та послуг, поточні операції зовнішньоекономічної діяльності взагалі та платіжного балансу України зокрема.