Фінансовогосподарська діяльність електродепо Оболонь комунального підприємства Ки (стр. 4 из 12)

Таблиця 1.8. Типи обслуговуємих вагонів в електродепо КП «Київський метрополітен»

Київський метрополітен
ТЧ-1 «Дарниця»	1965	Е, Еж, Еж1, Ем-501, Ема-502, 81–714.5М, 81–717.5М	270/106	Святошинсько-Броварська
ТЧ-2 «Оболонь»	1982	81–714, 81–717,81–553.1, 81–554.1, 81–555.1	187/74	Куренівсько-Червоноармійська
ТЧ-3 «Харківське»	2007	81–714.5, 81–714.5М, 81–717.5, 81–717.5М	189/76	Сирецько-Печерська
Загальна кількість вагонів київського метрополітену			617/247

2. Зміст завдань щодо операційної діяльності електродепо «Оболонь» КП «Київський метрополітен»

2.1 Організація операційної діяльності в електродепо «Оболонь»

Основне завдання електродепо метрополітену – це забезпечення надійності рухомого складу при експлуатації за рахунок формування інфраструктури техобслуговування та ремонту (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Склад електродепо метрополітену

Техобслуговування та ремонт включають:

1. Міжремонтне обслуговування:

– періодичне;

– по вимозі.

2. Періодичний ремонт:

– поточний;

– капітальний.

В практиці нормативних документів електродепо метрополітену техобслуговування та ремонт поділяють на наступні групи (на прикладі вагонів типу 81–717, 81–714):

1) Техобслуговування (ТО):

– ТО-1 – через 8 – 14 годин;

– ТО-2 – через 3,75 тис. км руху потягу метрополітену;

– ТО-3 – через 7,5 тис. км руху потягу метрополітену;

– ТО-4 – при необхідності обточки колісних пар у складі потягу (по результатам діагностичного огляду);

2) Поточний ремонт (ТР)

– ТР-1 – через 60 тис. км руху потягу метрополітену;

– ТР-2 – через 175 тис. км руху потягу метрополітену;

– ТР-3 – через 350 тис. км руху потягу метрополітену;

3) Капітальний ремонт (КР)

– КР-1 – через 700 тис. км руху потягу метрополітену;

– КР-2 – через 2800 тис. км руху потягу метрополітену;

Розрахунковий час експлуатації головних та внутрішніх вагонів метрополітену складає не менше 31 року.

ТО-1 виконується слюсарями на лінії або локомотивними бригадами при короткостроковому відстої у технологічних тупиках станцій метро.

ТО-2, ТО-3, ТО-4, ТР-1, ТР-2 виконується в електродепо комплексними бригадами електродепо.

ТР-3, КР-1 виконується в електродепо спеціальними бригадами;

КР-2 виконується на спеціалізованому вагоноремонтному заводі, який випускав вагони метрополітену відповідного типу.

Комплекси робіт ТО-1, ТО-2, ТО-3 виконують для попередження відмов та підтримування рухомого складу метрополітену в працездатному та санітар-но-гігієнічному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безаварійність руху та високий рівень обслуговування пасажирів.

Комплекси робіт ТР-1, ТР-2, ТР-3 виконують для відновлення основних технічних характеристик та працездатності рухомого складу (ремонт та заміна окремих деталей та вузлів, регулювання параметрів та модернізація деяких систем.

Комплекси робіт КР-1, КР-2 виконують для відновлення експлуатаційних характеристик та ресурсів всіх агрегатів та систем, включаючи базові. При КР-2 виконується заміна усієї електропроводки та проводиться капітальна модернізація вагонів з заміною двигунів та колісних пар.

Відповідно з задачами ТО, ТР та КР електродепо розбите на 7 виробничих дільниць з під’їздними коліями та критими капітальними ангарами:

– ділянки для приймання потягів метрополітену на оглядові ями (глибина 1,4 м) та проведення діагностики та ТО-2, ТО-3;

– ділянки для приймання потягів метрополітену на оглядові ями (глибина 1,4 м) та проведення за результатами виявлених дефектів при діагностиці та ТО-4, ТР-1, ТР-2;

– ділянки для планового приймання потягів метрополітену на оглядові ями (глибина 1,4 м) та проведення ТР-3 та КР-1 ремонтів;

– ділянки для планового приймання потягів метрополітену на оглядові ями (глибина 1,4 м) та відстою для направлення на КР-2 ремонт;

– ділянка миття та сушки вагонів після ТО, ТР, КР;

– механічний цех;

– електромеханічний цех;

На території електродепо окремо розташований адміністративно – управлінський корпус.

Більшість робіт групи ТО-1, ТО-2 та мийка і сушка вагонів проводяться нічними бригадами, для чого електропотяги на ніч заїжджають на територію електродепо відповідної лінії.

Операційна діяльність електродепо проводиться згідно щомісячних планів та додаткових планів неочікуваних втрат працездатності систем рухомого складу.

2.2 Аналіз стану та основні напрямки розвитку матеріально-технічних ресурсів електродепо «Оболонь»

Таблиця 2.1. Список типів обслуговуємих вагонів електропоїздів метрополітену ТЧ-2 (електродепо «Оболонь»)

№ п/п	Тип	Кількістьвагонів	Рік випуску	Кількість роківв експлуатації
1	81–717	13	1978	31
2	81–717	2	1980	29
3	81–717	13	1981	28
4	81–717	16	1982	27
5	81–717	9	1984	25
6	81–717	7	1987	22
7	81–717	3	1988	21
8	81–717	3	1989	20
9	81–717	6	2006	3
10	81–714	42	1980	29
11	81–714	2	1981	28
12	81–714	17	1982	27
13	81–714	9	1983	26
14	81–714	17	1984	25
15	81–714	9	1987	22
16	81–714	3	1988	21
17	81–714	9	1989	20
18	81–714	9	2006	3
19	81–714.5	8	1988	21
20	81–553.1	3	2000	9
21	81–554.1	2	2001	8
22	81.7021	2	2005	3
23	81.7022	3	2005	3
Усього	210

У 2009 році до електродепо «Оболонь» приписані 210 вагонів поїздів метрополітену (додаток А). Структурний склад типів вагонів наступний:

- 117 вагонів типу 81–714 (рис. А.1 Додатку А);

- 72 вагони типу 81–717 (рис. А.1 Додатку А);

- 8 вагонів типу 81–714.5 (рис. А.2 Додатку А);

- 5 вагонів типу 81–553.1, 81–555.1, 81–554.1 (рис. А.3 Додатку А);

- 2 вагони типу 81.7021 (рис. А.4 Додатку А);

- 3 вагони типу 81.7022 (рис. А.4 Додатку А);

Рис. 2.2. Вагони 81–714.5 в депо «Оболонь»

2.3 Оцінка ефективності роботи з матеріальними ресурсами в електродепо «Оболонь»

Згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України
від 5 березня 2007 року №191 (Розділ 2. Формування тарифів на перевезення пасажирів метрополітеном) []:

2.1. Формування тарифів на послуги з перевезень пасажирів метрополітеном здійснюється відповідно до річного плану надання послуг з перевезення пасажирів та економічно обґрунтованих планових витрат.

2.2. Річний план надання послуг з перевезень пасажирів розробляється на підставі фактичного та прогнозованого обсягів перевезень з урахуванням:

– уведення нових потужностей підприємства;

– підвищення рівня технологічного оснащення виробництва, здійснення заходів щодо автоматизації та механізації виробництва, заміни амортизованих основних засобів, застосування прогресивних енергозберігаючих технологій;

– підвищення рівня організації виробництва та умов організації праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності.

2.3. Планування витрат для включення їх до повної планової собівартості послуг з перевезення пасажирів здійснюється з урахуванням витрат з операційної діяльності, фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю.

Витрати з операційної діяльності підприємства, відповідно до їх економічного змісту, групуються за такими елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація основних засобів та нематеріальних активів;

– інші операційні витрати.

2.4. Планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів з урахуванням фактичного стану об'єктів на підставі дефектних актів, норм і розцінок з оплати праці, нормативів витрат з управління і обслуговування виробництва.

Витрати, об'єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих планових витрат за попередній рік, прогнозу індексів цін виробників промислової продукції та на підставі планованих кошторисів.

Методи та норми нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів підприємство обирає відповідно до законодавства.

2.5. Калькулювання собівартості послуг з перевезень пасажирів здійснюється у розрахунку на рік.

Розділ 3. Повна планова собівартість послуг з перевезення пасажирів

Витрати з операційної діяльності

3.1. У планові витрати з операційної діяльності включаються:

– виробнича собівартість перевезень;

– адміністративні витрати;

– інші операційні витрати.

3.2. Розрахунок рівня тарифів базується на виробничій собівартості перевезень згідно із статтями калькуляції:

– прямі матеріальні витрати;

– прямі витрати на оплату праці;

– інші прямі витрати;

– загальновиробничі витрати.

Витрати виробничої собівартості перевезень за статтями калькуляції

3.3. Прямі матеріальні витрати включають витрати, пов'язані з використанням:

– електроенергії на тягу рухомого складу та виробничі потреби;

– пально-мастильних та інших матеріалів (уключаючи транспортно-заготівельні витрати), що використовуються безпосередньо на виконання перевезень пасажирів і на технологічні операції в процесі підготовки рухомого складу до експлуатації і є необхідними компонентами у наданні транспортних послуг;