У цілому, результативність діяльності будь-якого підприємства може оцінюватися за допомогою абсолютних і відносних показників.
Існує і використовується система показників ефективності діяльності, серед них коефіцієнт рентабельності активів (майна).
|
Цей коефіцієнт показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи. По моїх розрахунках (див.роз.3.4.) по дослідному хлібозаводу коефіцієнт рентабельності активів (по деяким джерелах він називається - Коефіцієнт рентабельності капіталу, незважаючи на те, що “капітал” це пасиви підприємства, але їхнє підсумкове значення дорівнює підсумковому значенню активів підприємства і результат утворюється однаковий). дорівнює за 1997 рік 0,63 а за 1998 рік 0,76 тобто на кожну вкладену гривню підприємство дістало прибуток 63 і 76 коп відповідно.
У аналітичних цілях розраховується, як рентабельність усієї сукупності активів, так і рентабельність поточних активів.
|
По балансовим даним за 1997 рік цей коефіцієнт склав 0,82, а за 1998 рік він склав 0,96
Показник прибутку на вкладений капітал, названий також рентабельністю власного капіталу, визначається по формулі:
По дослідному хлібозаводу він склав у 1997 році – 0,74, а в 1998 році 0,88. Деяке підвищення цього коефіцієнта можна пояснити тим, що в 1998 році відбулося незначне збільшення додаткового капіталу і фондів нагромадження, а також зріс рівень виробничої потужності.
Інший важливий коефіцієнт - рентабельність реалізованої продукції - (рентабельність продажів) розраховується по формулі:
|
Значення цього коефіцієнта показує, який прибуток має підприємство з кожної гривні реалізованої продукції. Тенденція до його зниження дозволяє припустити скорочення попиту на продукцію підприємства.
Зниження коефіцієнта рентабельності реалізованої продукції може бути викликано змінами в структурі реалізації, зниження індивідуальної рентабельності виробів, що входять у реалізовану продукцію, і ін. Але в нашому випадку цей коефіцієнт за 2 року практично не змінився і склав 0,16 у 1997 році і 0,14 у 1998 році. Це свідчить про те, що продукція заводу користується постійним попитом, що цілком зрозуміло, тому що продукція хлібної промисловості є “товаром першочергової необхідності”.
3.3.Розрахункові таблиці
Табл.№7
Розрахункова таблиця за 1997 рік | ||||
№ | Назва коефіцієнту | Позначення | Розрахунок | Результат |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1 | Коефіцієнт фінансової стійкості | Кс | 4597,0/810,7 | 5,67 |
2 | Коефіцієнт самофінансування | Ксф | (645,3+62,2)/810,7 | 0,87 |
3 | Коефіцієнт стійкості процесу самофінансування | К | (645,3+62,2)/4597,0 | 0,15 |
Продовження таблиці №7 | ||||
4 | Рентабельність процесу самофінансування | Р | (62,2+3407,3)/4597,0 | 0,75 |
5 | Коефіцієнт незалежності | Кн | 4597,0/5407,7*100% | 0,85 |
6 | Коефіцієнт інвестування (власних джерел) | Кі | 4597,0/4174,7*100% | 1,10 |
7 | Коефіцієнт маневреності | Км | 789,7/4597,0*100% | 0,17 |
8 | Рентабельність активів | Р(активів) | 3407,3/5407,7*100% | 0,63 |
9 | Рентабельність поточних активів | Р(пот.акт.) | 3407,3/4174,7*100% | 0,82 |
10 | Рентабельність власного капіталу | Р(вл.кап.) | 3407,3/4597,0*100% | 0,74 |
11 | Рентабельність реалізованої продукції | Р(р.прод.) | 3407,3/21578,7*100% | 0,16 |
Табл.№8
Розрахункова таблиця за 1998 рік | ||||
№ | Назва коефіцієнту | Позначення | Розрахунок | Результат |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1 | Коефіцієнт фінансової стійкості | Кс | 4110,3/670,8 | 6,13 |
2 | Коефіцієнт самофінансування | Ксф | (827,8+101,3)/670,8 | 1,39 |
3 | Коефіцієнт стійкості процесу самофінансування | К | (827,8+101,3)/4110,3 | 0,23 |
4 | Рентабельність процесу самофінансування | Р | (101,3+3614,2)/4110,3 | 0,90 |
5 | Коефіцієнт незалежності | Кн | 4110,3/4781,1*100% | 0,86 |
Продовження таблиці №8 | ||||
6 | Коефіцієнт інвестування (власних джерел) | Кі | 4110,3/3779,5*100% | 1,09 |
7 | Коефіцієнт маневреності | Км | 575,0/4110,3*100% | 0,14 |
8 | Рентабельність активів | Р(активів) | 3614,2/4781,1*100% | 0,76 |
9 | Рентабельність поточних активів | Р(пот.акт.) | 3614,2/3779,5*100% | 0,96 |
10 | Рентабельність власного капіталу | Р(вл.кап.) | 3614,2/4110,3*100% | 0,88 |
11 | Рентабельність реалізованої продукції | Р(р.прод.) | 3614,2/25149,5*100% | 0,14 |
Фінанси займають особливе місце в економічних відносинах. Їхня специфіка виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільний характер і відбивають формування і використання різноманітних видів прибутків і нагромаджень суб'єктів господарської діяльності сфери матеріального виробництва, держави й учасників невиробничої сфери.
Фінанси підприємств, будучи частиною загальної системи фінансових відносин, відбивають процес утворення, розподілу і використання прибутків на підприємствах різноманітних галузей народного господарства і тісно пов'язані з підприємництвом, оскільки підприємство є формою підприємницької діяльності.
В ході курсової роботи ми розглянули більш детально джерела формування фінансових ресурсів підприємства та їх використання на прикладі київського дослідного хлібозавода. Підводячи підсумок всьому написаному можна зробити такі висновки про фінансово-економічну діяльність підприємства: кінцевий фінансовий результат залежить від багатьох чинників і показників, деякі з них впливають на фінансові надходження негативно, а деякі позитивно.
Так, незважаючи на досить великий приріст виторгу від реалізаціх продукції прибуток збільшився на менш значну величину. Це пояснюється перш за все не внутрішніми, а зовнішними причинами, насамперед системою оподаткування. Хоча не дивлячись на це дослідний хлібозавод знаходиться на п”ятому місці в місті Києві за величиною отриманого прибутку серед всіх хлібозаводів, а їх, як відомо дванадцять. Що стосується загальних показників роботи заводу, то вони більш-менш сталі: не відбувається плинність кадрів, не зменшується потужність виробництва, поліпшується соціальний добробут працюючих і т.д. Проаналізувавши процес надходження і використання фінансових ресурсів, ми прийшли до висновку про те що підприємство не прибігає до використання позикових коштів, не отримає ні яких дотацій з боку держави, а єдиним короткостроковим пасивом має кредиторську заборгованість. Джерелами фінансових коштів залишаються лише прибуток від реалізації продукції та амортизаційні відрахування. Ці ж джерела використовуються підприємством і для фінансування розширеного відтворення, капітальних вкладень, фондів нагромадження і споживання. Отже можна зробити висновок, що підприємство існує і розвивається виключно за власні кошти. Проте не дивлячись на досить сприятливий стан хлібозаводу він аж ніяк не захищений від всілякого роду проблем, які можуть виникнути в будь-який момент, а для цього потрібно розроблювати і впроваджувати ряд запобігаючих цілей.
Правлінню хлібозаводу, на мою думку, можна запропонувати такі шляхи по удосконаленню господарської діяльності: