Зміст
Вступ....................................................................................................................3
1. Сутність, значення та особливості лізингу як інструменту відтворення
основних фондів підприємств.................................................................................4
2. Види здійснення лізингових операцій...................................................................8
3. Зв’язок ефективності лізингових послуг зі складом їх учасників.....................10
4. Аналіз та перспективи розвитку індустрії лізингу в Україні .............................13
Висновки............................................................................................................20
Перелік використаної літератури.....................................................................21
Вступ
Всебічний розвиток економічних процесів у будь-якій країні потребує активної підприємницької діяльності, розвитку малого та середнього бізнесу у всіх галузях економіки. На сьогодні актуальною проблемою різних підприємств незалежно від форми власності є пошук прийнятних шляхів фінансування капітальних вкладень. Брак фінансових ресурсів є результатом макроекономічної нестабільності, високого рівня інфляції, недостатності довгострокових кредитів, а також високих процентних ставок та комісії банку. Однак вибір напрямку залучення позикових коштів повинен базуватися на досягненні максимальної ефективності при їхньому використанні.
Так, в Україні за підсумками опитування в 2003 р. представників промисловості, на потребу в розширенні використання фінансових послуг вказали 39% респондентів. Основними перешкодами для розвитку зовнішнього фінансування були високі процентні ставки і вимоги кредитора про наявність застави. Тільки 17% підприємств, які взяли участь в опитуванні, брали кредити в банках, проте майже половина підприємств, які потребували додаткових інвестицій, не зверталися за ним до фінансових установ. У 2002 році кредити на період понад три роки складали менше 5% серед одержаних. При цьому кожному четвертому підприємству, яке зверталося за фінансуванням, було відмовлено[2,c.49].
Така ситуація потребує впровадження дієвих методів фінансування й оновлення матеріально-технічної бази. Лізинг є саме тим засобом стимулювання інвестицій, який дає можливість залучати додаткові вкладення у розвиток національної економіки.
Лізинг сприяє розвитку країн з ринковою економікою, оскільки являє собою гнучку форму фінансування, що доповнює традиційне банківське кредитування та збільшує доступ до загальної бази капіталу. Більш того, він є середньостроковим фінансовим інструментом для придбання виробничого обладнання, устаткування, транспортних засобів та інших активів.
1. Сутність, значення та особливості лізингу як інструменту
відтворення основних фондів підприємств
Сьогодні лізинг набуває дедалі більшого поширення в усьому світі. Для багатьох суб'єктів господарювання лізингові операції переважають при переозброєнні матеріально-технічної бази підприємства.
Зважаючи на особливості економічних систем різних країн і специфічність цього виду фінансових послуг, у наш час не існує єдиного визнаного поняття лізингу, що зумовлюється відмінністю законодавчої бази, податкової системи, систем звітності та обліку.
В Україні лізингові операції прямо або посередньо регламентуються більш ніж 180 законодавчими і нормативними актами [14,c.110], але основним із цих актів безумовно є Закон "Про лізинг" від 16 грудня 1997 року.
Згідно вищезгаданого закону, лізинг — це підприємницька діяльність, що спрямована на інвестування власних і залучених коштів і полягає у наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений термін лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням із лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Об’єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме й рухоме майно, що належить до основних фондів, у тому числі машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо, стосовно яких немає обмежень передавання їх у лізинг. Не можуть бути об’єктами лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти (мисливські угіддя, водоймища тощо).
Лізинг як ефективне соціально-економічне явище виконує найважливіші функції по формуванню багатоукладної економіки й активізації виробничої діяльності. Так, виробнича функція лізингу полягає в оперативному і гнучкому вирішенні лізингоотримувачем своїх виробничих завдань за допомогою тимчасового використання, а не придбання машин та обладнання у власність. Фінансова функція виражається у звільненні товаровиробника від одноразової сплати повної вартості необхідних засобів виробництва. Функція збуту передбачає розширення кола споживачів і завоювання нових ринків.
Особливість лізингу полягає в тому, що його слід розглядати не як традиційну форму довгострокової оренди, а як особливу форму перспективного фінансування. Якщо порівнювати оренду та лізинг, то останній вирізняється вищою формою організації бізнесу. Для розмежування понять "лізинг" і "оренда" розглянемо порівняльну таблицю лізингових та орендних відносин (табл. 1).
Таблиця 1. Порівняльна характеристика лізингових та орендних
відносин [9,c.108]
| Основні параметри | Орендні відносини | Лізингові відносини |
| 1.Суб’єкти відносин | Орендодавець та орендатор | Постачальник (як правило, виробник майна), лізингодавкць та лізингоотримувач |
| 2.Об’єкти відносин | Будь-яке майно, дозволене для обороту, в тому числі природні об’єкти | Майно, що використовується для підприємницької діяльності, в тому числі природні об’єкти |
| 3.Правові відносини сторін | Майнові двосторонні правовідносини | Комерційні майнові, переважно тристоронні відносини |
| 4.Відносини з продажу майна | Орендатор – продавець, орендатор – покупець | Лізингодавець та лізингоотримувач виступають солідарними покупцями майна у продавця (виробника) |
| 5.Відповідальність за якість майна | За якість майна відповідає орендодавець | Лізингодавець не відповідає за якість майна, окрім випадків, коли він самостійно вибирає продавця (виробника) |
| 6.Обов’язки наймодавця | Як у власника майна | Інвестування лізингової угоди |
| 7.Повідомлення продавця про мету використання майна | Не проводиться | Лізингодавець зазначає мету передачі майна в лізинг конкретному лізингоотримувачу |
| 8.Право власності на майно після відшкодування його вартості | Не передається , крім випадків, якщо це обумо-влено договором у формі купівлі-продажу майна | Зазвичай передбачається опціон |
| 9.Ризик випадкової втрати майна | Несе орендодавець | Несе лізингоотримувач |
| 10.Страхування майна | Майно страхує орендодавець, якщо інше не передбачено договором | Майно страхує лізингоотримувач |
| 11.Розірвання договору з вини користувача | Припинення орендних платежів, крім виплати штрафу | Не звільняє лізингоотримувача від повного погашення боргу за весь визначений у договорі термін |
| 12.Попит і пропозиція на майно | Враховує розрахунок платежів за використання майна | Виходячи з ціни майна, розраховується відсоткова ставка, термін договору, залишкова вартість майна тощо |
На механізм лізингових відносин безпосередньо та опосередковано впливає низка зовнішніх та внутрішніх чинників.
Серед зовнішніх факторів впливу перш за все слід виділити рівень розвитку банківської системи, оскільки саме з наявністю цих фінансових установ та їхніх ресурсних можливостей у розвинених країнах пов'язують розвиток лізингу. У свою чергу можливість рефінансування підприємства залежить від методу нарахування амортизації. Грошово-кредитна політика додає визначального значення рівню процентних ставок.
Що ж до внутрішніх чинників, то тут важливе значення має термін лізингової угоди — безпосередньо впливає на вартість операції: чим довший термін, тим вища ціна. Від графіка погашення лізингових платежів залежить можливість погашення боргу, а від способу — його розмір; якщо передбачити угодою першочерговість погашення основного боргу, а не відсотків, то вартість операції знижується. Відіграють роль і ринкова ціна об'єкта лізингу, оскільки є вихідною величиною для розрахунку основної частини вартості надання лізингової послуги, та розмір комісійної винагороди лізингодавцю.
Сьогодні лізинг — це проста та ефективна фінансова схема, яка поєднує інтереси власників фінансового капіталу і виробників. Шляхом застосування лізингових операцій реалізується близько 15% інвестицій у світі та близько 35% інвестицій у країнах з розвиненою економікою [9,c.107].
Зростання популярності лізингу зумовлене тим, що він створює вигоди для всіх учасників угод. Можна навести цілий перелік переваг для лізингоодержувача:
- здатність швидко поновлювати основні виробничі фонди (особливо їхню активну частину) без значних одноразових грошових витрат і на цій основі підвищувати конкурентоздатність своєї продукції;
- здійснення лізингових платежів з прибутку, отриманого від експлуатації устаткування;
- підприємство має змогу розробити зручний і гнучкий графік внесення лізингових платежів;
- усунення неминучих втрат, що випливають з володіння морально застарілим устаткуванням;
- відсутність проблем кредитних гарантій чи застави, які виникають при звичайному кредиті;
- можливість апробації принципово нового коштовного обладнання з метою зменшення ризику придбання устаткування, що не відповідає умовам його експлуатації;
- відсутність амортизаційних відрахувань у зв'язку з тим, що орендоване майно не відбивається в бухгалтерському балансі;