Із 1996 року в практичну діяльність запроваджено підтримання ліквідності банківської системи за допомогою операцій прямого „репо”.
Мобілізаційні інструменти. Якщо необхідно вилучити з обігу надлишкову грошову масу, Національний банк використовує такий монетарний інструмент, як депозитний сертифікат НБУ, який має право обігу на первинному та вторинному ринках лише серед банків.
До мобілізуючих інструментів належать також операції зворотного „репо”, тобто продаж Національним банком зі свого портфеля на певний період державних цінних паперів з умовою їх зворотного викупу.
Усі ці знаряддя монетарної політики, моють свої особливості застосування, але всі вони стрямованя на досягнення проміжних та кінцевих цілей грошово-кредитної політики, а від так на стабілізацію економіки України. Позитивні зрушення в економіці дали поштовх до подальшого розвитку, стабілізації та розвитку.
2.3. Застосування знарядь монетарної політики для досягнення
економічного зростання у 2000-2005 рр.
Із 2000 року, вперше за часи реформування економіки, з’явилися стійкі ознаки економічного зростання. Позитивна динаміка ВВП, що спостерігалась в Україні з останнього кварталу 1999 роцу, посилилась і в 2000 році. Так. До прикладу, реальний ВВП зріс до попереднього року на 5,8 %, було вперше досягнено профіцит бюджету – 0,6 % [9, с. 41].
Монетарна політика Національного банку України у 2000 році була спрямована на забезпечення стабільності національної грошової одиниці, підтримання основних заходів уряду, щодо збереження досягнутої фінансової стабілізації, прискорення ринкових реформ в економіці, підвищення ефективності функціонування банківської системи. Загальний обсяг грошової маси збільшився на 45% за рівня інфляції 25,8%, що свідчить про підвищення реального попиту на гривню [12].
Індекс споживчих цін в Україні за 2000 р. Перевищив відповідний показник за 1999 р. (19,2%). Прискорення темпів інфляції було зумовлене, з одного боку, ціновими шоками у вигляді підвищення цін на низку продуктів та адміністративним підвищенням цін і тарифів на електроенергію, житлово – комунальні і транспортні послуги, послуги зв’язку в умовах не насиченості ринку й незавершеності структурної перебудови у промисловості та сільському господарстві, а з іншого, – монетарним чинником у вигляді підвищення темпів зростання пропозиції грошей. Проте вплив монетарного чинника на прискорення темпів інфляції не був визначальним.
Реалізація монетарної політики з використанням, зокрема такого інструментарію, як регулювання норми резервування, облікової ставки НБУ дала змогу підвищити поточну ліквідність банків, сприяла додатковому залученню до банківської системи коштів як населення, так і суб’єктів господарювання з подальшим їх вкладенням у фізичну економіку України.
З огляду на загальну макроекономічну ситуацію Національний банк упродовж 2000 р. чотири рази знижував рівень облікової ставки – з 45% у січні до 27% з 15.08.2000 року, підтримуючи її на додатному щодо інфляції рівні. У результаті, відповідно, знизились процентні ставки комерційних банків за кредити у національній валюті з 56,1 до 38,0%.
Унаслідок проведення Національним банком України виваженої монетарної політики та збереження стабільності монетарної сфери у 2000 р., зберігалась тенденція до зростання залишків коштів на рахунках підприємств, організацій та населення в комерційних банках, обсяг яких на 01.01.2001 р. становив 18,6 млрд. грн.. (збільшився за рік на 53%), Загальний обсяг вкладів населення на 01.01.2001 р. Дорівнював 6,699 млрд. грн.., або збільшився за рік на 54% [12].
Позитивні тенденції минулого року передалися у спадок 2001 року, так з початку 2001 року економічні дані свідчать про позитивну динаміку зростання ВВП та валової доданої вартості у провідних галузях порівняно з відповідним періодом минулого року. На відміну від попередніх років спостерігається відносна цінова стабільність. Але посилюється залежність вітчизняної економіки від зовнішніх факторів, що ускладнює завдання щодо утримання грошової стабільності.
Протягом поточного року вживалися заходи щодо зниження вартості грошей на кредитному ринку.
Зберігалася позитивна тенденція до зростання депозитів фізичних осіб у національній валюті, обсяг яких за вісім місяців збільшився на 36,7 %. Головними чинниками цього стали збільшення реальних доходів населення, фінансова стабільність, впровадження системи гарантування вкладів фізичних осіб.
З початку року було досягнуто позитивної динаміки кредитних вкладень комерційних банків. Однак кредитні ресурси комерційних банків залишаються ще занадто дорогими. Вони спрямовуються переважно на фінансування поточної діяльності підприємницьких структур.
Основними інструментами протидії значній ревальвації обмінного курсу були інтервенції з купівлі валюти на міжбанківському ринку, а також збереження основних елементів системи валютного регулювання, сформованої у 2000 році.
Великі обсяги інтервенції з купівлі валюти на міжбанківському ринку призводили до значних обсягів емісії гривні через канал валютного ринку. Викуп валюти дав змогу Національному банку України поповнити свої валютні резерви.
Оскільки, ситуація на грошово-кредитному ринку залишалась стабільною і керованою. То упродовж 2001 року було знижено облікову ставку з 27% до 12,5 % річних, відповідно знижувалися і ставки банків з 37,2% аж до 30,2% в кінці року. Тобто, зниження облікової політики, вказує нам, що НБУ проводить жорстку монетарну політику („дешевих грошей” або експансивну політику) [12].
Але слід зазначити, що навіть за умов активного монетарного стимулбвання НБУ процесів здешевлення кредитів темпи зниження процентних ставок поки що далекі від бажаних – вони не адекватні заходам, які вживає нБУ у цьому напрямі.
Загалом, 2001 рік характеризується відносною стабільністю та багатьма позитивними тенденціями у монетарній політиці і економіці.
Коли ж говорити про наступні роки, то ситуація міняється.
Середня процентна ставка за депозитами в національній валюті знизилась за рік з 10.7 % до 7 %. Таке зниження показує напрям проведення монетарної політики в сторону пожвавлення ділової активності. Тобто при зниженні депозитних ставок відбувається зменшення привабливості цього виду активу для населення, збільшуються споживчі видатки, а як наслідок – висока ймовірність стимулювального впливу на диниміку ВВП.
Рівень монетизації (розрахунково) за 2002 рік підвищився з 19.2 % до 24.9 %, що відповідає темпам зростання національної економіки. Штучними методами цього не досягнеш, адже це повязано з інфляційними очікуваннями споживачів. І відповідно, це несуттєво впливає на зростання цін в економіці. І ми бачимо, що ІСЦ (індикс споживчих цін) у 2002 році становив 99,4% до 2001 року.
Упродовж року Національний банк чотири рази зменшував облікову ставку - загалом з 12.5 % до 7 %, тричі вносив зміни до використання такого монетарного інструменту як нормативи обов’язкового резервування. Зміни нормативів обов'язкового резервування були направлені на підвищення ліквідності банків на суму 3 млрд. грн., що сприяло розширенню кредитування реального сектору економіки.
Через аукціони з первинного розміщення ОВДП до Державного бюджету залучено з початку року 2.8 млрд. грн. Середньозважена доходність розміщених ОВДП за рік склала 10.8 %.
Міністерством фінансів України в повному обсязі забезпечено погашення та сплату доходу за облігаціями внутрішньої державної позики їх власникам 3.2 млрд. грн.[12].
Грошово-кредитна політика в 2003 році забезпечила монетарну підтримку економічного зростання і структурних змін, спрямованих на поступове створення умов для переходу до стабільних темпів розвитку. Зокрема зростання ВВП у 2003 році становило 9,4% [Додаток 2]. Підвищився попит на інвестиції, що забезпечить розвиток і структурні зміни в економіці.
Цікавий факт, що у 2003 році не було ні разу змінено розмір середньої облікової ставки. Що свідчить про стабільність в економіці та у монетарній політиці загалом.
Але починаючи з 2004 році ситуація міняється. Відбувається підвищення облікової ставки, що сигналізує про зміну монетарної політики з кредитної експансії до реструкції, тобто до стримувальної політики.
Таблиця 2.3.1
Середня обліково ставка в Україні у 2001-2005 рр.
| Період, з якого введено в дію | Облікова ставка, % (середньозважена за рік) |
| 2001 | - |
| з 10.03 | 25,0 |
| з 07.04 | 21,0 |
| з 11.06 | 19,0 |
| з 09.08 | 17,0 |
| з 10.09 | 15,0 |
| з 10.12 | 12,5 |
| 2002 | - |
| з 11.03 | 11,5 |
| Період, з якого введено в дію | Облікова ставка, % (середньозважена за рік) |
| з 04.04 | 10,0 |
| з 05.07 | 8,0 |
| з 05.12 | 7,0 |
| 2004 | - |
| з 09.06 | 7,5 |
| з 07.10 | 8,0 |
| з 09.11 | 9,0 |
| 2005 | - |
| з 10.08 | 9,5 |
Джерело: www.bank.gov.ua/Statist
Як видно з таблиці 2.3.1, середня облікова ставка зменшувалась до 2004 року, що збільшує попит на кредити з боку комерційних банків, дає можливість знизити процентні ставки за позики, а від так стимулоє до возвитку і зростання національнлго продукту, закрема ВВП [Додаток 2].