Протягом 2009 року світова спільнота могла спостерігати нездатність усіх гілок української влади скоординувати свою діяльність. По суті, вони ігнорують узгоджену з МВФ стабілізаційну програму.
Плюси співпраці. Довгострокові і дешеві кредити МВФ сприяють вирішенню проблем платіжного балансу. Завдяки наданій підтримці, став можливим відтік 7,1 мільярда доларів на рефінансування зовнішнього боргу банків та корпорацій за вісім місяців 2009 року, а також внутрішній відтік 5,7 мільярда доларів з банків, які осіли у кишенях населення (додатки).
Взявши кредит у МВФ, Нацбанк зумів провести рекапіталізацію проблемних банків. Таким чином, відбулася трансформація приватного боргу комерційних банків перед вкладниками у державний борг перед фондом. Деякі клієнти банків зуміли повернути свої кошти, і депозитна паніка припинилася, що також є позитивною тенденцією. Завдяки траншам була дещо послаблена проблема фіскального дефіциту, оскільки частина коштів МВФ перекрила видатки з погашення зовнішніх зобов'язань уряду, проведення розрахунків за російський газ та покриття касових розривів для своєчасної виплати зарплат і пенсій. Разом з тим, проблема виконання фінплану залишилася, оскільки за вісім місяців 2009 року надходження до бюджету знизилися на 8,5%, а видатки зросли на 7,5% порівняно з попереднім періодом.
Перспектива співпраці. Швидше за все, співпраця України з фондом продовжиться. Принаймні, МВФ у цьому має свій інтерес. Основні держави-донори фонду повинні будуть знаходити спускові клапани для нейтралізації надлишкової ліквідності, якою інтенсивно накачували свої економіки у рамках антикризових програм з підтримки споживчого попиту. Глобальна криза повільно відступає, споживання та кредитування відновлюються, а зайві кошти на внутрішніх ринках загрожують розвинутим країнам зростанням інфляції. Український ринок міг би легко абсорбувати частину надлишкового євродоларового потоку.
Неотримання Україною четвертого траншу через відсутність політичної волі та координації у проведенні нагальних реформ є негативним чинником. І не лише з точки зору руйнації іміджу країни серед іноземних інвесторів. Якщо поглянути на ситуацію ширше, глибинна проблема української економіки полягає у тому, що її макроекономічна стабільність стала занадто чутливою до рішень зовнішніх фінансово-політичних гравців. Від намірів однієї організації виділити гроші залежить доля 46-мільйонної держави.
Таким чином, проаналізував співпрацю України з МВФ, можно зробити висновок, що Україна досі, дуже залежна від зовнішньої допомоги для вирішення проблем платіжного балансу. МВФ надає україні довгострокові, дешеві кредити, які сприяють вирішенню проблем платіжного балансу, з вимогою виконання деяких умов. Але Україна не виконує всі обов’язки. Невиконання цих умов може призвести до неотримання подальших траншів і зниження рейтингу України.
ВИСНОВКИ
За час своєї діяльності МВФ перетворився в достовірно універсальну організацію, досяг широкого визнання як головного наднаціонального органу регулювання міжнародних валютних відносин, авторитетного центра міжнародного кредитування, координатора міждержавних кредитних потоків і гаранта платоспроможності країн-позичальниць.
Одночасно він служить ключовою ланкою системи регулювання світової економіки, міжнародної координації, узгодження національних макроекономічних політик. Фонд зарекомендував себе активно функціонуючим світовим валютним інститутом, нагромадив великий і корисний досвід.
Співпраця з МВФ надає, зокрема кредитів, консультативні, технічні та інші послуги, що має велике значенная в умовах глобалізації. МВФ надає кредити різним країнам, з урахуванням їх економічного стану. Фонд також вимагає здійснення деяких умов, для поліпшення платіжних балансів країн і для запобігання таких ситуацій у майбутньому.
Аналіз, проведений в курсовій роботі, свідчить, що програми кредитування у різних країнах розрізняються. Деякі країни, особливо залежні від МВФ, а іншім не дуже потрібні кредити.
Також в роботі, було проаналізоване співробітництво України з МВФ, яке спрямоване на досягненні макроекономічної, зокрема, фінансової стабілізації та подоланні інфляційних процесів. Співпраця забезпечувала економіку фінансовими ресурсами для подолання як проблем трансформаційного періоду, так і наслідків світової фінансової кризи. Продовження співробітництва України з МВФ є доцільним і виправданим, оскільки у тактичному плані: кредитні ресурси МВФ є більш дешевими, ніж ті, що залучаються на світових фінансових ринках; від взаємодії з МВФ залежить можливість надходження коштів в Україну від інших кредиторів та інвесторів.
Отже, підводячи підсумки, можна сказати, що робота виконала свої основні завдання:
- Визначено сутність, цілі, функції Міжнародного валютного фонду, напрями діяльності та механізми кредитування.
- Проаналізовано діяльність Міжнародного валютного фонду у різних країнах.
- Визначено характеристика співробітництва України з МВФ, дана оцінка та перспективи взаємодій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон Ураїни «Про Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» від 3 червня 1992 року № 2402-ХІІ.
2. Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації: Навч. посібник. – Вид 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 340 с.
3. Аналіз ефективності співпраці МВФ i України у 1994-2000 роках // "Україна-Business" . – 2001. - №8. – с. 3
4. Бондарук Т.Г. Зовнішній державний борг України та механізм його обслуговування // Фінанси України – 1999 - №5 - с. 18 –26.
5. Причини фінансової кризи в Україні і можливі методи її подолання. “Вісник НБУ” № 12, 1998.
6. Борисов С. Мировая экономическая и валютная ситуация в 90-х годах // Деньги и кредит. – 1998. - №5. – с. 14-17.
7. Гроші та кредит. Навч. посібник – К.: Дакор, 2005. – 528с.
8. Международные валютно-финансовые и кредитные отношения: Учебник / Под ред. Л.Н.Красавиной. - М., 2000. – 576 с.
9. Марченко А.З. Проблеми та перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями. // Економіка України. – 1999. - №4. с. 47-53.
10. Интернет-сайт: http://www.epravda.com.ua
11. Интернет-сайт: http://www.wikipedia.org
12. Интернет-сайт: http://www.imf.org
13. Интернет-сайт: http://www.bfm.ru
14. Интернет-сайт: http://razumkov.org.ua
15. Интернет-сайт: http://novynar.com.ua
16. Интернет-сайт: http://rus.newsru.ua
17. Интернет-сайт: http://politiko.com.ua
18. Интернет-сайт: http://project.ukrinform.ua
19. Интернет-сайт: http://ua.korrespondent.net
20. Интернет-сайт: http://www.baltinfo.ru
21. Интернет-сайт: http://investcentre.net
22. Интернет-сайт: http//www.baltinfo.ru