Об рунтування основних виробничо-економічних показників діяльності підприємства (стр. 7 из 9)

Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).

Отже, можна зробити висновок, що прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) - це сума виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), зменшена на суму нарахованого (сплаченого) податку на добавлену вартість (за винятком товарообмінних операцій з нерезидентами), акцизного збору, ввізного мита, митного збору та інших обов'язкових зборів і платежів, визначених чинним законодавством, а також на суму витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).

Для побудови графіка всі затрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції слід поділити на умовно постійні та умовно змінні. Покажемо це в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1.

Поділ затрат підприємства на умовно-постійні та умовно-змінні

№ п/п	Назва показника	Величина показника
		На весь обсяг продукції, грн.	На одиницю продукції, грн.
Умовно-постійні затрати разом в тому числі:	4894252	2979,48
1.	Амортизаційні відрахування по обладнанню виду А	541789	330
2.	Амортизаційні відрахування по обладнанню виду Б	977269	595
3.	Амортизаційні відрахування по обладнанню виду В	1259776	767
4.	Основна зарплата робітників погодинників	2116	1
5.	Додаткова зарплата погодинників	151679,75	92
6.	Відрахування на соціальні заходи (в % від основної і додаткової зарплати)	505093,57	308
7.	Затрати на поточний ремонт обладнання	333460,08	203
8.	Знос МШП	120736	74
9.	Затрати на утримання і поточний ремонт будівлі цеху	3760,6	2
10.	Амортизаційні відрахування на повне відновлення будівлі цеху	18803	11
11.	Амортизаційні відрахування на повне відновлення виробничого і господарського інвентарю цеху	3531	2
12.	Затрати на заходи по охороні праці	13160	8
13.	Основна і додаткова зарплата АУП	521952	318
14.	Відрахування на соціальні заходи (в % від фонду зарплати АУП)	193122,24	118
15.	Затрати на відрядження	54283,01	33
16.	Амортизаційні відрахування на повне відновлення будівлі офісу	1658	1
17.	Амортизаційні відрахування на повне відновлення господарського інвентарю офісу	3531	2
18.	Затрати на утримання і поточний ремонт будівлі офісу	82,9	0,05
19.	Витрати на сплату відсотків по всіх видах кредитів	105798,53	64
20.	Знос нематеріальних активів	705	0,43
21.	Відрахування до фонду зайнятості	34750,12	21
22.	Затрати на рекламу продукції	47195,2	29
Умовні витрати разом, в тому числі:	7873509,28	4795
23.	Затрати на придбання основних матеріалів	4605810	2805
24.	Затрати на придбання додаткових матеріалів	1059336,3	645
25.	Затрати на транспортування	12251	7
26.	Паливо та електроенергія	240960	147
27.	Основна зарплата робітників відрядників	1213438	739
28.	Додаткова зарплата робітників відрядників	151679,75	92
29.	Відрахування на соц. Заходи	505093,57	308
30.	Оплата послуг комерційного банку	84940,66	52
Разом	12767761,28	7776

Таким чином, підбивши основні відповідні дані по умовно-постійним і умовно-змінним витратам, а також нарахувавши сукупні витрати як на весь обсяг, так і на одиницю продукції, можна побудувати графік беззбитковості (Рис. 2.). Він покаже оптимальний обсяг випуску продукції.

Рис.2. Графік беззбитковості

Розглядаючи графік беззбитковості, який наведено нижче, визначаємо, що оптимальний обсяг продукції дорівнює 580шт.

лінія умовно-постійних витрат;

лінія умовно-змінних витрат;

лінія сумарних витрат (1+2);

лінія обсягів продукції (загальна ціна)Табл..6.1

точка беззбитковості підприємства.

Висновок: Даний розділ показує, що всі затрати підприємства поділяються на умовно-постійні та умовно-змінні. До складу умовно-постійних витрат відносяться: амортизаційні відрахування, заробітна плата погодинників, відрахування на соціальні заходи, затрати на поточний ремонт та інші витрати.

До умовно-змінних відносяться затрати на придбання матеріалів, на транспортування, а також заробітна плата відрядників.

Розділ 8. Планування суми та розподілу чистого прибутку підприємства

Прибуток є важливим показником ефективності виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап - це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому.

Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох, чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.

Отже, чистий прибуток - це частина прибутку, що залишався в підприємства після сплати податків та можливих штрафів (унаслідок застосування фінансових санкцій).

Використання чистого прибутку підприємство могло здійснювати через попереднє формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат. Можливий також був розподіл чистого прибутку частково через попереднє формування цільових фондів, а частково шляхом безпосереднього фінансування витрат.

За рахунок чистого прибутку підприємство формувало ряд цільових фондів, кошти яких спрямовували на фінансування певних витрат, задоволення відповідних потреб. Використання чистого прибутку на виплату дивідендів здійснювалося безпосередньо.

Принципове значення в розподілі чистого прибутку мало досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворювалися, а їхню величину можна було встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних витрат чи заходів. За адміністративної системи управління економікою здійснювалось державне регулювання співвідношення фондів нагромадження і споживання.

Визначення чистого прибутку підприємства здійснюється виключенням із загальної суми прибутку тільки податку на прибуток. Отримання і сплата штрафів тепер враховуються при визначенні прибутку від іншої операційної діяльності, тобто в процесі формування прибутку. Отже, сплата штрафів підприємством безпосередньо не впливає на обсяг його чистого прибутку, як це мало місце раніше.

Оскільки підприємство не планує інших видів діяльності (позареалізаційної), то балансовий прибуток за величиною дорівнює прибутку від реалізації:

Визначимо величину чистого прибутку:

між іншим:

- чистий прибуток;

- виручка від собівартості;

- собівартість.

Обсяг реалізації беремо з таблиці 6.1.

- рядок «Разом» (комерційна собівартість).

Використання чистого прибутку покажемо на схемі 1.