Об рунтування основних виробничо-економічних показників діяльності підприємства (стр. 3 из 9)

Рис. 1. Графік накопичення амортизаційних відрахувань по обладнанню видів А, Б, В

При рівномірному методі амортизації строк вираховується, як:

при прискореній амортизації:

Висновок: Порівнюючи з іншими варіантами (рівномірний метод 5,5 років, прискорений – 3,6) роблю висновок, що в моєму випадку строк амортизації при рівномірному методі буде більшим, а при прискореному – майже рівним.

Оборотний капітал або оборотні (поточні) активи це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарський процес і цілком споживаних протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. Часто поняття оборотного капіталу розглядають як рішення по короткостроковому фінансуванню, що узагальнюють за назвою управління оборотним капіталом. Оборотний капітал складається з коштів і інших ліквідних активів, що можуть бути конвертовані в грошові кошти протягом року або операційного циклу. Склад оборотних активів відрізняється в залежності від області діяльності підприємства.

Оборотний капітал проходить три стадії кругообігу: грошову, виробничу й товарну. На першій стадії під час авансування коштів здійснюється придбання й нагромадження необхідних виробничих запасів.

У виробничому процесі авансується вартість для створення продукції: у розмірі вартості використаних виробничих запасів, перенесеної вартості основних фондів, витрат на саму працю (заробітна плата та пов'язані з нею витрати). Виробнича стадія кругообігу оборотного капіталу завершується випуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації.

На третій стадії авансування коштів триває доти, доки товарна форма вартості не перетвориться на грошову. Отримання виручки від реалізації свідчить про корисність створеної суспільством вартості і про відтворення авансованих у ній коштів. Грошова форма, якої набирає оборотний капітал на третій стадії кругообігу, одночасно є і початковою стадією наступного обороту капіталу.

Отже, самозростання капіталу відбувається в процесі кругообігу оборотного капіталу, який проходить різні стадії і набирає різних форм. Що менше часу оборотний капітал перебуває в тій чи іншій формі (грошовій, виробничій, товарній), то вища ефективність його використання, і навпаки. Оборотний капітал бере участь у створенні нової вартості не прямо, а через оборотні фонди.

Склад і розміщення оборотного капіталу залежать від того, в якій сфері він функціонує: виробнича, торгово-посередницька, сфера послуг (у тім числі фінансових).

У виробничій сфері оборотний капітал (оборотні кошти) авансується в оборотні виробничі фонди і фонди обігу.

До виробничих фондів належать: сировина, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонтів, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу - це залишки готової продукції на складі підприємств, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, а також укладені в короткострокові цінні папери.

Таким чином, оборотний капітал (оборотні кошти) - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.

Потреба підприємства в оборотному капіталі на момент його утворення покажемо в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Обґрунтування потреби підприємства в оборотному капіталі

№ п/п	Назва складових оборотного капіталу	Сума, грн.
1.	Матеріальна частина оборотних засобів
1.1.	Виробничі запаси	574932
1.2.	Малоцінні швидкозношувані матеріали	120736
1.3.	Незавершене виробництво
1.4.	Витрати майбутніх періодів
1.5.	Готова продукція на складі
Разом матеріальна частина оборотних засобів	695668
2.	Нематеріальна частина оборотних засобів
2.1.	Гроші в касі і на розрахунковому рахунку	49175
2.2.	Дебіторська заборгованість
2.3.	Короткострокові фінансові вкладення
Разомне матеріальна частина оборотних засобів	49175
Всього оборотний капітал підприємства	744843

Виробничі запаси підприємства представлені основними і додатковими матеріалами відповідно до проектно-кошторисної документації на виготовлення продукції даного виду, затрати на додаткові матеріали складають 22% від затрат на основні матеріали у вартісному вигляді.

Проведемо розрахунок потреби підприємства в основних матеріалах на плановий період (Табл. 3.2.).

Таблиця 3.2.

Обґрунтування потреби підприємства в матеріалах на 2009

Вид матеріалів сировини	Виробнича норма витрат	Плановий обсяг виробництва, шт.	Планова потреба в основних матеріалах, м3	Ціна одиниці сировини, грн/м3	Планові річні витрати на купівлю матеріалів, грн
Основні матеріали	15	1642	24630	187	4605810

Матеріали передбачено завозити на підприємство 1 раз на місяць транспортом сторонніх організацій. Потребу в оборотному капіталі підприємства визначаємо на основі методики планування оборотних засобів. Потребу виробничих запасів виробництва визначаємо на основі норми запасу основних матеріалів (в днях) за наступною формулою:

– норма запасів матеріалів даного виду, дні;

– норма складського запасу, дні;

– норма підготовчого запасу, дні;

– норма страхового запасу, дні.

При визначенні запасу використовуємо наступні співвідношення:

днів

дня

Визначаємо нормативний запас основних матеріалів в натуральних одиницях виміру, для цього кількість витрат одиниць витрат матеріалів помножимо на норму запасів в днях:

Визначаємо норматив запасу по основних матеріалах у грн..:

Знаходимо норматив запасу по додаткових матеріалах:

Отже загальні виробничі запаси підприємства становитимуть:

Знаходимо вартість МШП:

Тривалість виробництва незначна тому оборотний капітал на незавершене виробництво не потрібний. Витрати майбутніх періодів не плануються.

Продукція реалізується з її попередньою оплатою. Отже, загальна потреба в оборотному капіталу становитиме 744843 грн.

Висновок: Загальна сума оборотного капіталу складає 744843 грн.

Виробничі запаси – 77%; МШП – 16%; гроші в касі і на розрахунковому рахунку – 7 %.

Трудові ресурси — це всі працюючи на підприємстві громадяни, які вкладають свою працю, фізичні та розумові здібності, знання, практичні навички у виробничо-фінансову діяльність для виконання місії підприємства та досягнення його цілей.

Термін "трудові ресурси" зазвичай використовується для характеристики робітників підприємства як один з елементів ресурсного потенціалу підприємства.

Використовуючи термін "кадри", найчастіше мають на увазі працюючих спеціалістів і кваліфікованих працівників, які постійно працюють на даному підприємстві.

Найбільш універсальним і узагальнюючим є термін "персонал". До персоналу ми відносимо всіх робітників, які виконують виробничі або клерувальні операції, та зайняті переробкою предметів праці з використанням засобів праці. В теорії управління існують різні підходи до класифікації персоналу залежно від професії та посади робітника, рівня управління, категорії робітників. Базовою є класифікація по категоріях робітників, запропонована в 80-х роках. Ця класифікація передбачає виділення двох основних частин персоналу за участю в процесі виробництва: робочі та службовці.

Робочі, або виробничий персонал, здійснюють трудову діяльність у матеріальному виробництві з переважною долею фізичної праці. Вони забезпечують випуск продукції, її обмін, збут і сервісне обслуговування. Виробничий персонал можна розділити на дві складаючи частини: