Национальная экономика шпоры 2 (стр. 1 из 3)

1. Сутність та склад національного багатства.

Про результати розширеного відтворення економічний потенціал певної країни найповніше уявлення дає національне багатство. Національне багатство — це сукупність створених та нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, розвіданих природних ресурсів, досягнутого рівня освіти людей, їхнього досвіду, майстерності, творчих здібностей, які призначені для розширеного відтворення з метою підвищення добробуту нації. Найважливішими складовими національного багатства є (рис..1): — створений і накопичений країною виробничий (основний і оборотний) капітал: основний капітал — це засоби праці (будівлі, споруди, машини, обладнання тощо); оборотний — предмети праці (матеріали, паливо, сировина та ін.); — невиробничий капітал (житлові будинки, культурно-освітні та спортивні заклади тощо); — майно населення — будинки, автомобілі тощо; — різноманітні запаси — готова продукція, страхові й резервні запаси; — залучені в процес виробництва природні ресурси — земля, ліси, розвідані корисні копалини; — нематеріальні складові — накопичений досвід людей, їхні здібності, культурні цінності тощо.

Рис. 1. Структура національного багатства

Від ефективного використання національного багатства залежить економічний і соціальний прогрес суспільства.

6. Ефективність національної економіки та її показники.

Результатом економічної діяльності є створення матеріальних благ і надання послуг. Для вимірювання результату на стадії виробництва використовують систему взаємозв'язаних показників з різними компонентами вартості. Найважливіші з них: валовий випуск; проміжне споживання; валова додана вартість; валовий внутрішній продукт.

Визначальним узагальнюючим показником обсягів виробництва є валовий випуск (ВВ), який характеризує сумарну вартість товарів і послуг, вироблених резидентами за певний період, включаючи товари і послуги, які трансформовані або повністю спожиті в процесі виробництва (витрати сировини, матеріалів, палива, електроенергії, напівфабрикатів, послуг тощо).

Вартість останніх називають проміжним споживанням (ПС).

Методика розрахунку валового випуску різниться за галузями і секторами економіки, відбиваючи особливості виробництва окремих видів продукції чи надання послуг. Очевидно, що складові валового випуску будь-якої галузі промисловості інші, ніж сільського господарства, будівництва, транспорту чи торгівлі.

Валовий випуск галузей, що виробляють матеріальні продукти, оцінюється в основних цінах. Компонентами основної ціни є собівартість і валовий прибуток. Основна ціна включає субсидії на продукти та імпорт і не включає податки на продукти та імпорт (ПДВ, акцизи, мито тощо).

Валовий випуск галузей, що надають ринкові послуги, прирівнюється до вартості цих послуг, а галузей, що надають неринкові послуги (державне управління, оборона, значна частина освіти й охорони здоров'я, охорона навколишнього середовища і т.п.), визначається як сума поточних витрат.

Валова додана вартість (ВДВ) - це сукупна вартість кінцевої продукції та послуг, тобто тієї частини валового випуску, яка спрямовується на приватне споживання, інвестування (нагромадження) та експорт.

На рівні секторів і галузей економіки ВДВ розраховується як різниця між валовим випуском і проміжним споживанням і визначається в основних цінах:

ВДВ = валовий випуск - проміжне споживання.

Розрахунок показників виробництва здійснюється за секторами економіки і галузями.

В табл. 1 схематично подано секторний рахунок виробництва: у ресурсній його частині - валовий випуск товарів і послуг, у частині використання - проміжне споживання. Балансувальною статтею рахунка виробництва є валова додана вартість.

Таблиця 1

Рахунок виробництва (для сектора економіки)

Використання	Ресурси
Проміжне споживанняВалова додана вартість	Валовий випуск продукції і послуг

Термін «валова» означає, що показник включає спожиту в процесі виробництва вартість основного капіталу.

За методологією СНР споживання основного капіталу включає амортизацію, визначену за відновною, а не первісною вартістю, та недоамортизовану вартість вибулих основних засобів. Якщо вартість спожитого основного капіталу виключити, отримаємо чисту додану вартість.

В Україні джерелом інформації про результати економічної діяльності на стадії виробництва є статистична звітність Держкомстату та дані за результатами обстежень підприємств таких галузей економіки, як: промисловість, будівництво, сільське господарство, послуг транспорту і зв'язку.

10. Класифікація видів економічної діяльності та їх структура.

№ з/п	Види економічної діяльності
1	Виробництво товарів для власного споживання, продажу та нагромадження
2	Виробництво нефінансових послуг для реалізації
3	Діяльність фінансових установ (банків, страхових компаній і т. ін.)
4	Діяльність органів державного управління, що надають неринкові послуги (суспільні блага) для сумісного користування та окремим домогосподарствам або їх групам для індивідуального користування
5	Діяльність некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства (партійні, профспілкові та громадські організації)
6	Діяльність домашньої найманої прислуги (наймані няні, кухарі, прачки, садівники, прибиральниці, шофери й т. ін.)
7	Житлові послуги, що надаються домовласниками будинків і квартир для власного споживання

12. Основні структурні пропорції у зовнішній торгівлі України.

Середній обсяг світового експорту товарів і послуг у десятиріччі (1983-93рр.) складав 2,683 млрд. дол., а в наступному – вже 5.736 млрд. дол., тобто зріс у 2,1 рази.

Таблиця

Світовий експорт товарів і послуг(млрд. дол США)

1983-1993	1994-2003	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003
2,683	5,736	4,271	4,388	4,713	4,719	5,265	6,236	6,549	6,752	6,972*	7,498*

Зростає відкритість економік провідних країн світу, що засвідчує їх активну участь у процесах глобалізації. Так питома вага зовнішньоторговельного товарообототу у ВВП зросла з 1950р. до 2000р. у США з 6 до 20%,у Франції - з 20 до 35-37%,в Німеччині - з 20 до 40-42%,в Англії з 40 майже до 50%.

Протягом 1990-2000рр. Середньорічні темпи зростання світового ВВП складали 1,5%,а світового товарного експорту 6%,в тому числі готових виробів – 6,5%. сільськогосподарської продукції – 4,5, продукції видобувних галузей промисловості – 4%.У 2000 році світовий товарний експорт дорівнював 5,115 млрд.дол., в тому числі готові промислові вироби складали 3,700 млрд.дол., сільськогосподарські продукти - 586 млрд.дол, продукція видобувної промисловості – 574 млрд.дол.

Високу зовнішньоторговельну квоту, обумовлену іншими чинниками, але порівняну з іншими країнами, має й Україна, що спонукає до необхідності врахування в економічній політиці суперечливого впливу глобалізації як на економічний розвиток, так і на економічну безпеку нашої країни.

Лідируючі позиції у світовому експорті посідають країни "великої сімки", серед них на першому місці – США з річним обсягом експорту 624,5 млрд.дол., що складає 11,8% глобального експорту. Замикає сімку Канада з розміром експорту у 201,6 млрд. дол., та з часткою у світовій торгівлі 3,8%.

Важливими ознаками розвитку міжнародної торгівлі є її глобалізація і, що діє всупереч цьому процесу, її регіоналізація, коли торговельні потоки спрямовуються в країни, об'єднанні різного характеру економічними угодами.

Розгортання процесу глобалізації відбувається у певних формах чи, іншими словами, глобалізація має свої іманентні форми прояву. Вони здебільшого викристалізовуються і знаходять своє матеріальне втілення у збільшенні обсягів та диверсифікації структури міжнародної торгівлі; в міжнародних прямих і портфельних інвестиціях, що все ширше використовуються в системі заходів національного економічного розвитку; в переміщеннях робочої сили по всьому полю світового господарства; у зростаючому використанні знань, технологій, менеджменту, маркетингу, що продукуються в більш розвинутих країнах, а використовуються в економічних системах, які поступово конвертуються у світогосподарські процеси.

Також глобалізація обумовлює необхідність більшої системності і впорядкованості щодо присутності України на головних міжнародних ринках сучасних товарів і послуг, інвестиційному, фінансовому, технологічному, робочої сили. Координація та законодавче врегулювання цієї діяльності сприятимуть органічному, еволюційному включенню України у світогосподарські процеси і структури, повнішій реалізації національних економічних інтересів.

13. Товарна структура експорту та імпорту в Україні.

Зовнішня торгівля з країнами колишнього СРСР (СНД)

(млн. дол. США)

Роки	Товари			Товари і послуги
	Експорт	Імпорт	Сальдо	Експорт	Імпорт	Сальдо
1999	7828	11416	-3588	9450	11937	-2487
2000	7743	11051	-3308	9528	11630	-2391
2003	8841	12913	-4072	12349	13582	-1233
2004	6841	11819	-4978	10286	12786	-2500
2005	5273	9040	-3767	7728	10166	-2438

Основним торгівельним партнером України залишається Російська Федерація (40,9% загальних обсягів торгівлі).