Платіжний баланс як показник міжнародної економічної діяльності (стр. 5 из 12)

Формування значного від’ємного сальдо рахунку фінансових операцій (4.5 млрд. дол. США) було спричинене уповільненням притоків довгострокового капіталу, значним відтоком короткострокових кредитів та високим попитом на іноземну валюту, чистим погашенням накопиченої в докризовий період зовнішньої заборгованості приватним і державним секторами економіки.

Швидке падіння світового попиту та зниження цін на світових товарних ринках призвели до падіння обсягів експорту товарами та послугами, викликавши серйозний спад вітчизняного промислового виробництва. Водночас під впливом різкого послаблення обмінного курсу та скорочення внутрішнього попиту імпорт скорочувався ще більш активно, що призвело до зменшення дефіциту поточного рахунку до 819 млн. дол.США.

Подвійний дефіцит було профінансовано за рахунок резервних активів України, щоскоротились на 5.3 млрд. дол. США (див. рис. 2.1).

Рис. 2.1. Рахунок поточних операцій, млн. дол. США

Тепер докладніше проаналізуємо рахунок поточних операцій.У 2009 роцівід’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу становило 819 млн. дол. США. Зниження дефіциту поточного рахунку порівняно з минулим роком, насамперед, відбулось внаслідок девальвації гривні та суттєвого скорочення внутрішнього попиту, внаслідок падіння імпорту товарів та послуг вищими темпами, ніжекспорту (43.7 та 36.6% відповідно), що призвело до зменшення від’ємного сальдо товарного балансу до 4.7 млрд. дол. США (16.1 млрд.дол. США – у 2008 році та 110.3 млрд. дол. США – у 2007 році).

Однак відбулось покращення показників, що характеризують стан поточного рахунку за останні 4 квартали. Так, негативне сальдо товарного балансу скоротилось до 13.4 млрд. дол.США порівняно з 16.9 млрд. дол. США у 2008 року та підвищилось на 2.8 млрд. дол. США порівняно з 2007 роком (10.6 млрд. дол. США) , а дефіцит поточного рахунку – до 10.1 млрд. дол. США порівняно з 12.9 млрд. дол. США у 2008 року та 16.3 млрд. дол. США у 2007 році.

Скорочення зовнішнього попиту та відповідне зниження світових цін на товари традиційного українського експорту зумовили значне зменшення його вартісних обсягів (на 39.2% порівняно з 2008 роком і на 46.4 порівняно з 2007 роком). Однак більш активне зниження внутрішнього попиту разом з різким подорожчанням імпортних товарів внаслідок девальвації гривні зумовили більш значне скорочення вартісних обсягів імпорту (на 48.3%).

Експорт товарів. Аналіз показників показав, що в 2009 роцівін становив 40.4 млрд. дол. США, що на 40.3% нижче ніж у 2008 року, а у 2007 році він становив 49.8 млрд.дол США. Через світову економічну кризу та зниження світового попиту значно зменшились фізичні обсяги експорту. Падіння цін на товарних ринках призвелодо зниження експортних цін і відповідного зменшення вартості експортованих товарів. Навіть девальвація гривні та відповідне підвищення цінової конкурентоспроможності вітчизняних товарів не компенсувало негативних наслідків стагнації світових товарних ринків.

Відповідно до розподілу експортних операцій за великими економічними класами товарів, за напрямками їх кінцевого використання (що приблизно відповідає трьом основним классам товарів в системі національних рахунків – засоби виробництва, проміжні товари і споживчі товари) найшвидше скорочувався експорт товарівінвестиційного призначення (на 48.3% у 2008 року і на 54.7% у 2007 році) і товарівпроміжного споживання (на 39.5% і відповідно на 42.1%). Це було обумовлено скороченням обсягів виробництва у країнах-торговельних партнерах та зниженням інвестиційної активності. У той же час споживчий попит скорочувався повільніше і тому експорт споживчих товарів зменшився лише на 29.3%.

Відповідно питома вага експорту товарів споживчого призначення порівняно з 2008 роком зросла на 1.6 і до 11.7%, в той час як частка інвестиційного експорту знизилась на 1.5 і до 8.3%. Питома вага експорту товарів проміжного споживання залишалась стабільною – 79.7%.

За товарним розподілом вартісні обсяги експорту знижувались майже за всіма традиційними групами, окрім продукції АПК (внаслідок відносно стабільного світового попиту на продовольство) (див. табл. 2.1).

Таблиця 2.2.

Обсяги експорту товарів за товарними групами

Експорт товарів млн. дол. США, 2009 рік	Об’єм, % до загального експорт	Темпи приросту, % до І кварталу 2009 року	Темпи приросту, % до ІV кварталу 2009 року
Металургійна продукція	2953	34.8	- 49.8	- 31.3
Машинобудівна продукція	1313	15.5	- 45.4	- 45.2
продукція АПК	2036	24.0	+ 12.4	- 37.8
продукція хім. промисловості	751	8.8	- 53.6	- 41.8

У географічній структурі експорту випереджаючими темпами скорочувались обсягипоставок до країн СНД та Європи (відповідно на 43.2% та 44.2%). Експорт з країн Азії знизився лише на 23.8%, що зумовило збільшення їх частки майже до 30% (у 2008 році – 23.8%, у 2007 році – 26.1%).

Імпорт товарів. У 2009 році в Україну було імпортовано товарів на загальну суму 45.0 млрд. дол. США, що на 46.2% менше ніж в 2008 році, а в 2007 році він становив – 60.4 млрд. дол. США, що перш за все було зумовлено зменшенням фізичних обсягів імпорту внаслідок істотного скорочення внутрішнього попиту та подорожчання імпортованих товарів. Крім того, на зниження вартісних обсягів вплинуло падіння світових цін.

Скоротивсяімпорт інвестиційних товарів, що було зумовлено скороченням внутрішнього виробництва та відповідного зниження інвестиційної активності підприємств. Нижчі темпи падіння імпорту товарів проміжногоспоживання (44.0%) були спричинені зростанням вартісних обсягів імпорту природного газу. У 2009 р. до обсягів імпорту були додаткововключені обсяги природного газу, що знаходився в українських ПСГ та був переданий українській стороні в рахунок плати за транзит (в обсязі 11 млрд. м3 на суму 1.7 млрд. дол. США). В цілому обсяги імпорту природного газу становили 13.5 млрд. м3 (на 5.8% менше ніж у 2008 року і на 7.1% - у 2007 році).

Загалом мінерального палива було імпортовано на 34.2% менше ніж на початку 2008 року. Окрім негативних тенденцій у промисловості на вартісні обсяги імпорту палива також вплинуло значне зниження ціни на нафту.

Скорочення обсягів імпорту споживчих товарів (на 39.6%) відбувалось під впливом девальвації гривні, майже повної відсутності споживчого кредитування та зниження наявних доходів домогосподарств. Однак, високі очікування подальшої девальвації разом з невизначеністю щодо введення додаткових обмежень та митних надбавок на споживчий імпорт гальмували звуження попиту та відповідно більш значне скорочення імпорту товарів, призначених для споживання.

В таблиці 2.2 продемонстровановисокі темпи падіння обсягів імпорту товарівза всіма товарними групами.

Таблиця 2.3.

Обсяги імпорту за товарними групами

Імпорт товарів, млн. дол. США	Об’єм, % до загального імпорту	Темпи приросту, % до І кварталу 2009 року	Темпи приросту, % до ІV кварталу 2009 року
мінеральні продукти	3484	36.2	-34.3	- 21.5
машинобудівна продукція	1820	18.9	-68.8	- 66.1
продукція хім. промисловості	1395	14.5	-44.4	- 44.3
продукція АПК	1156	12.0	-13.1	- 31.2

У географічному розподілі імпорту товарів почала поступово збільшуватися питома вага країн СНД (до 44.2% порівняно з 42.3% у 2008 року), частка країн далекого зарубіжжя зменшилась на 1.9 ідо 55.8%. Падіння загальних обсягів імпорту найбільш помітно відобразилось на торгівлі з країнами Азії та Європи, обсяги надходжень з яких скоротились відповідно на 23.6% та 25.4%.

Торгівля послугами. У 2009 року позитивнесальдо торгівлі становило 2,6 млрд. дол. США (1,7 млрд. дол. США у 2008році і 2.7 млрд. дол. США у 2007 році). При цьому зростання сальдо було забезпечено більш значним зниженням імпортупослуг (на 23.6%) порівняно зі скороченням експорту (на 20.8%).