Аналіз стану ринку та визначення ринкових перспектив (стр. 5 из 6)

(Qs-Qd)};

б) встановленні дотацій на кожнуодиницю продукції, проданую зверх Qd{втрати складають (

-Ps) (Qs-Qd)}.

.

Рисунок 2.13 - Встановлення «пола» ціни

Таким чином, встановлення «пола» ціни викликає такі зміни ринкових умов, яким необхідний додатковий регулюючий вплив держави.

3. Введення потовапного податку відображається як на покупці товару, оскільки підвищує рівень ціни , так і на його продавці, так як збільшення ціни призводить до скорочення об’єму продажів(рис 2.14). Пропорція розподілення важкості податку між споживачем та продавцем товару визначається співвідношенням рівнів еластичності попиту та пропозиції :

, де ΔP – приріст ціни для покупця ; Т - величина податку ; Ed і Es – коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції.

З приведеної залежності виходить, що потоварний податок тим повніше перелягає на спожичів, чим більш еластична пропозиція та менш еластичний попит. Можливі співвідношення рівнів еластичності попиту та пропозиції показані на малюнку(2.15) : а) попит слабоеластичний, б) попит еластичний, в) пропозиція еластична, г)пропозиція нееластична. Частина податку, сплачувана споживачем, відповідає площі прямокутника

а частина, що приходиться на продавця, - площі прямокутника

Рисунок 2.14 - Наслідки введення потовапного податку

Рисунок 2.15(а,б) - Розподілення важкості податку в залежності від еластичності попиту та пропозиції товару

Рисунок 2.15(в,г) - Розподілення важкості податку в залежності від еластичності попиту та пропозиції товару

На малюнку(2.14) показана також зміна величини надлишків споживача та продавця, що виникає в результаті введення податку. У вихідному стані ринку надлишок споживача визначався як площа трикутника PdBP0, а надлишок продавця – як площа трикутника Р0BPs. Введення податку Т перемістило криву пропозиції S0 в положення ST, причому надлишок споживача скоротився до PdAPa, а надлишок продавця - до PcCPs. Податкові надходження до бюджету визначаються як площа прямокутника РаАСРс, крім того, суспільство понесло чисті втрати від введення податку у розмірі, що відповідає площі трикутника АВС ( тобто відбулося зниження степені задоволення потреб, та знизився рівень прибутку продавців).

4. Надання державної дотації.

Введення дотацій рівносильно тому, що держава бере на себе частину витрат на виробництво даного виду продукції (рис. 2.16)

Введення дотації Н зміщує криву пропозиції з положення S0 в положення SН.При цьму розмір надлишку споживача продукції збільшується на величину Р0ВСРс, продавця - на величину Р0ВАРа; сума дотацій, сплачувана державою, визначається як РаАСРс, а трикутник АВС характеризує чисті втрати суспільства від введення дотацій.

Рисунок 2.16 – Наслідки введення дотацій

5. Введення імпортного мита.

Припустимо, що за відсутності імпорту на ринку встановилася рівноважна ціна Ра, за якою продається Qa товару (Рис. 2.17). Якщо в цих умовах почати імпортувати товари, що виробляються в даній країні за стабільною ціною, сформується крива пропозиції імпортного товару, що буде мати вид горизонтальної прямої (крива Sim).

Початок імпорту знижує ринкову ціну товару до Рb, а пропозиція вітчізняного виробника скорочується при цьому до Qc.Різниця (Qb-Qc) складає об’єм імпорту. У результаті вільного доступа імпортного товару на даний ринок надлишки споживачів збільшилися на РаАВРb, а надлишки продавців зменшилися на РаАСРb та склали PbCK.

Рисунок 2.17 – Наслідки введення імпортного мита

Якщо держава в цілях підтримки власного виробникавведе імпортне мито у розмірі Т з одиниці товару, то крива Sim зміститься в положення Sim+T. Ціна збільшиться до PМ, збільшуючи об’єм вітчізняного виробника до Q1 та знижуючи об’єм попиту до QМ. Надлишки виробників збільшаться на РВPМLC, а надлишки споживачів скоротяться на CLMB. Загальний об’єм мита визначається як площа прямокутника NLMR. Чисті втрати суспільства від введення імпортного мита складають суму площ трикутників CLN (втрати у результаті меншої, у порівнянні з іноземною, ефективністю виробництва), та MRB (втрати у результаті штучного обмеження вживання даного блага).

Таким чином, державний вплив на функціонування ринку може мати наслідки, що відрізняються від тих, на які розраховували державні органи, приймаючи рішення про здійснення тих чи інших заходів. Ця обставина спонукає передбачати заходи, що здатні компенсувати небажані ефекти державної політики. Ці міри диференцюються в залежності від характеру наслідків, їхньої інтенсивності, а також специфіки ринку, функціонування якого регулюється.

9. Визначивши абсолютний розмір потоварного податку як 10% рівноважної ціни, оцінимо наслідки уведення податку для ринку. Для цього скористаємося як аналітичним, так і графічним методами дослідження.

Використовуючи аналітичний метод, можна визначити нову, модифіковану ринкову ціну, яка виникла в результаті введення податку у розмірі Т:

(2.4)

де

(2.5)

Необхідно зазначити, що коефіцієнти еластичності попиту (ED= - 0,9127) та пропозиції(ES=1,229008), застосовані для розрахунку модифікованої ціни, були вибрані з цінового інтервалу (2,3-2,52) (таблиця 2.2) , оскільки саме на цьому інтервалі відбувається ріст ціни від 2,3 гр.од. до значення модифікованої ціни.

Далі визначимо нові обсяги ринкового попиту та пропозиції :

При визначенні нового обсягу пропозиції, слід пам’ятати про кількісну різницю між ціною, за якою купує товар покупець, і ціною, яку одержує продавець за кожну одиницю товару після сплати податку, тобто :

Розміри змін обсягів попиту та пропозиції складають :

Тобто обсяги попиту та пропозиції на товар А після введення податку зменшилися на 0,6 од.товару у порівнянні з попередніми.

Обсяги надходжень до державного бюджету, які виникли у результаті введення потоварного податку складають :

1.Сплата податку споживачем :

(гр.од.).

2. Сплата податку продавцем :

(гр.од.).

Тобто обсяг податкових надходжень до державного бюджету складає : 1,612+1,24 = 2,852 (гр.од.)

Отже, потоварний податок більше перекладається на покупців, це пояснюється тим, що в нашому випадку попит нееластичний, а пропозиція являється еластичною.

За допомогою графічного метода також можна визначити обсяги надходжень до державного бюджету, які виникли у результаті введення потоварного податку (рис 2.18)

Податкова сплата споживача відповідає площі прямокутника

Рисунок 2.18 – Реакція ринку на введення потоварного податку

Податкова сплата виробника відповідає площі прямокутника

Тобто обсяг податкових надходжень до державного бюджетувідповідає площі прямокутника

і чисельно складає :1,612+1,24 = 2,852 (гр.од.)

Далі сформуємо нову функцію пропозиції, що виникла після введення податку :

0,43 + 0,23 = 0,66 – значення ціни, при якій нова функція пропозиції дорівнює нулю.

Таким чином, нова функція пропозиції має вигляд :

Розрахуємо зміни обсягів надлишків споживача та виробника, а також обсяги втрат суспільства, спровоковані введенням потоварного податку :

Новий розмір надлишку споживача відповідає площі криволінійної фігури ALK :