Аналіз стану ринку та визначення ринкових перспектив (стр. 3 из 6)

· абсолютно еластична пропозиція має місце тоді, коли величина пропозиції нескінченно змінюється при незначній зміні ціни

. Ця форма еластичності пропозиції властива довгому періоду, а крива пропозиції строго горизонтальна ;

· абсолютно нееластична пропозиція має місце тоді, коли величина пропозиції дорівноє нулю

, тобто величина пропозиції не змінюється при зміні ціни. Ця форма властива миттєвому інтервалу (крива IS), у якому збільшення об’єму пропозиції неможливе, оскільки неможливе збільшення об’ємів використання факторів виробництва. У цьому випадку продавець може лише підстроїтися під зміну ринкових цін.

Рисунок 2.1 – Еластичність пропозиції у різних часових інтервалах

Еластичність пропозиції залежить від багатьох факторів :

· можливості довгого зберігання та вартості зберігання. Товар, що не може зберігатися довгий час і його зберігання коштує дорого, має низьку еластичність пропозиції ;

· специфіки виробничого процесу.В тому випадку, коли виробник товару може або збільшувати його випуск при підвищенні ціни, чи випускати інший товар при зниженні ціни, пропозиція даного товару буде еластичною ;

· фактору часу. Виробник не може швидко реагувати на зміну ціни, оскільки потрібен час для пошуку нових робітників , купівлю засобів виробництва (коли необхідно збільшити випуск), чи скоротити частину робітників, провести розрахунки з банківським кредитом (коли необхідно зменшити випуск). В короткому часовому інтервалі пропозиція може бути збільшена лише за рахунок більш інтенсивного використання виробничих сил. Але подібна інтенсивність може підвищити ринкову пропозицію лише на порівняно невелику величину . Отже в короткому часовому інтервалі пропозиція малоеластична за ціною. В довгому часовому інтервалі підприємці можуть збільшити власні виробничі сили шляхом розширення існуючих можливостей і будівництва фірмами нових підприємств. Таким чином, у довгому часовому інтервалі еластичність пропозиції за ціною достатньо суттєва ;

· ціни інших благ, в тому числі ресурсів. В даному випадку мова йде про перехресну еластичність пропозиції ;

Таким чином, проаналізувавши отримані коефіцієнти цінової еластичності попиту та пропозиції, можна сказати,що попит на товар А нееластичний, це означає, що збільшення ціни на товар А на 1% приводить до незначного зменшення попиту. У даному випадку виробник може підняти ціну реалізації, а незначне зменшення попиту покриється за рахунок збільшення частки прибутку в цілому. Пропозиція товару А навпаки еластична, це означає, що при збільшенні ціни на 1% пропозиція збільшується більш, ніж на 1%. Тобто виробнику вигідно підняти ціну, щоб збільшити об’єм пропозиції і отримати більше прибутку.

5. Побудуємо криві попиту та пропозиції за одержаними даними. Визначимо ділянки еластичного та нееластичного попиту ( пропозиції)(рис 2.2) :

Рисунок 2.2 – Криві попиту та пропозиції

На всій даній ділянці графіку пропозиції, яка відповідає ціновому інтервалу (від 1,15 гр.од. до 4,45 гр.од), пропозиція є еластичною, тобто величина пропозиції збільшується на більший відсоток, ніж ціна , оскільки коефіцієнт еластичності більше одиниці

. На всій ділянці кривої попиту, яка відповідає ціновому інтервалу (від 1,15 гр.од. до 4,45 гр.од), попит є нееластичним, оскільки коефіцієнт еластичносі на даному ціновому інтервалі менеше одиниці .

6. Для розрахунку кількісних значень надлишків продавця та покупця скористаємося графічним методом

Рисунок 2.3 - Графічне представлення вихідної ринкової ситуації

Розмір наждлишку споживача відповідає площі криволінійної фігури ABP0.(рис 2.3). Визначити її площу необхідно на інтервалі від ціни рівноваги(2,3 гр.од) до десятикратного значення цієї ціни(23 гр.од.) :

Розмір надлишку виробника відповідає площі трикутника P0BC , в якому :

Оскільки загальний виграш ринку дорівнює сумі розмірів надлишків споживача та виробника, то він становить 69,08+12,155 = 81,235 (гр. од.)

Далі визначимо ознаки, за якими виділяються відповідні надлишки (рис 2.4)

Надлишок споживача – це інтегральна різниця між ціною, котру згоден сплатити покупець за дану одиницю товару , та ціною, встановленою ринком. Тобто ціна попиту на товар(РD) визначається граничною корисністю кожної одиниці товару, а рівноважна ринкова ціна товару- взаємодією попиту та пропозиції. В результаті цієї взаємодії товар продається по ринковій ціні (Рe). Тому споживач виграє, купуючи товар дешевше, чим він міг за нього заплатити. Цей виграш дорівнює площі заштрихованого трикутника РDЕРe. Розміри надлишку споживача характеризують рівень його добробуту. Реалізуїма державою політика податків і дотацій, а також державне регулювання цін впливає на величину надлишку споживача (межанізм впливу буде охарактеризовано далі).

Рисунок 2.4 – Надлишки споживача та виробника

Надлишок виробника- це інтегральна різниця між ціною, по якій згоден реалізувати товар продавець, та ціною ринку. Знання граничних витрат (МС) дозволяє визначити виграш виробника. Справа в тому, що мінімальна ціна, за якою фірма може без втрат продавати одиницю продукції, не повинна бути нижча граничних витрат (МС)(приріст затрат , пов’язаний з виробництвом кожної наступної одиниці продукції). Будь-яке перевищення ринкової ціни одиниці продукції над її МС буде означати ріст прибутку фірми. Таким чином, надлишок споживача ще можна визначити як величину перевищення ціни реалізації (ринкової ціни) над граничними витратами виробництва. Такий надлишок фірма отримує від кожної продаваїмої одиниці товару за ринковою ціною (Ре), що перевищує граничні витрати (МС) виробництва даної одиниці. Таким чином, реалізуючи об’єм товару (Qe) (при різних МС на кожну одиницю продукції від 0 до QЕ) по РЕ, фірма отримує виграш, що дорівнює заштрихованій площі РeЕРS.

Сума надлишків продавця та покупця називається надлишком або вигодою ринку, а об’єм продажів від 0 до (Qe) вважається ефективним сектором ринку ; при наявності тільки виграшу однієї зі сторін (продавця чи покупця) сектор ринку вважається неефективним (об’єм продажів, що перевищує (Qe). Роздивляючись ці сектори, можна зробити висновок, що виробник має стимул працювати в ефективному секторі, оскільки саме в ньому фірма отримує виграш, що дорівнює заштрихованій площі РeЕРS. В неефективному секторі у виробника продукції немає стимулу до функціонування, оскільки при обсягах продажів більше (Qe) виграш ринку відсутній,- більше того, якщо ціна в неефективному секторі буде вища за ціну РЕ, на ринку виникне надлишок тавару, який негативно вплине на положення продавця. Якщо ціна буде нижчою за PE , на ринку виникне дефіцит товару, який негативно відобразиться на положенні покупців.

7. Відомо, що ринкова рівновага перебуває під впливом багатьох факторів, які діють у різних напрямках та мають різноманітну природу. Це можуть бути як детермінанти попиту або пропозиції, їх комбінації, так і інструменти державного регулювання.

Ринкова рівновага може бути більш чи менш стійкою. Діагностика стійкості ринкової рівноваги здійснюється за методамиВальраса(для короткого часового інтервалу) та Маршалла(для довгого).

Ринкова рівновага вважається стійкою, якщо, порушуючись, вона відновлюється виключно за допомогою ринкового механізму, без державного втручання в ринкові процеси. Якщо самостійного відновлення рівноваги не відбувається, попередній рівноважний стан ринку вважається нестійким.

Метод Вальраса

Діагностуючи стійкість рівноваги у короткому часовому інтервалі (за методом Вальраса), оберемо по одному значенню ціни вище та нижче рівноважної і, використовуючи відповідні функції, визначимо обсяги попиту та пропозиції, які виникають при даних рівнях цін :

P	1,61	2,99
D	18,63354	10,03344
S	8,27	17,93

Рисунок 2.5 - Аналіз стійкості ринкової рівноваги по Вальрасу

При підвищенні ринкової ціни до P1 (2,99 гр.од.)(рис. 2.5) виникає надлишок тавару S1 – D1 , який кількісно дорівнює : 17,93 – 10,03344 = 7,89656 од.товару. Це негативно відображається на положенні продавця. Згідно з Л.Вальрасом, при наявності надлишку виникає конкуренція між продавцями, які для збільшення об’єму попиту починають знижувати ціни. При зниженні ціни об’єм попиту буде збільшуватися, доки не встановиться вихідна рівновага. Тобто можна зробити висновок, що така ринкова рівновага є стійкою, а основною рушійною силою механізму відновлення рівноваги є продавець товару.

При зниженні ринкової ціни до P2 (1,61 гр.од.) на ринку виникає дефіцит товару D2 – S2 , який кількісно дорівнює : 18,63354 – 8,27 = 10,36354 од.товару. Між покупцями починається конкуренція за дефіцитний товар. Вони починають пропонувати продавцям більш високу ціну, що дозволяє збільшити пропозицію. При підвищенні ціни пропозиція збільшується, цей процес продовжується до моменту повернення ціни до вихідного рівноважного рівня P0. Тобто можна зробити висновок, що така ринкова рівновага є стійкою, а основною рушійною силою механізму відновлення рівноваги є споживачі товару.