- очікуваний спосіб отримання економічних вигід від використання об’єкта основних засобів;
- темпи фізичного та морального старіння;
- ситуацію на ринку продукту;
- інтенсивність використання об’єкта основних засобів;
- очікуваний строк здійснення господарської діяльності.
Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання, і вартість його може бути достовірно визначена. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за тим, в якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Не здійснюється нарахування амортизації в бухгалтерському обліку під час реконструкції, модернізації, добудови чи консервації основних засобів.
Амортизаційні відрахування (за бухгалтерським обліком) – це частина вартості основних засобів, яка щорічно (щомісячно, щоквартально) переноситься на вартість виготовленої продукції (включається до витратної частини доходу) (рис.2.1).
| А' | Прибуток | |
| Поточні витрати на виробництво продукції | ||
| Дохід від реалізації продукції (без ПДВ і акцизу) | ||
А'- амортизаційні відрахування, обчислені за правилами амортизації для бухгалтерського обліку.
Рис.2.1.Взаємозв’язок амортизаційних відрахувань і прибутку в бухгалтерському обліку
Згідно з податковим обліком амортизація – поступове перенесення витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних засобів, на зменшення скоригованого доходу підприємства в межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених податковим законодавством. сутність податкових амортизаційних відрахувань полягає в тому, що вони є частиною валового доходу підприємства, яка не підлягає оподаткуванню податком на прибуток. Дозвіл держави на звільнення від оподаткування частини валового доходу у вигляді амортизаційних відрахувань має за мету надати можливість суб’єктам підприємницької діяльності відшкодувати витрати на придбання основних виробничих засобів протягом строку їх експлуатації. Окрім вартості земельних ділянок не амортизуються в податковому обліку витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію, або інші поліпшення невиробничих основних засобів.
Амортизаційні відрахування (за податковим обліком) – це частина вартості основних засобів, на яку держава дозволяє щоквартально (щомісячно) зменшувати об’єкт оподаткування (рис.2.1).
| А'' | Валові витрати | Податок на прибуток | |
| Прибуток для цілей оподаткування | |||
| Валовий дохід | |||
А'' – величина амортизаційних відрахувань, розрахована за правилами амортизації для податкового обліку.
Рис.2.2.Взаємозв’язок амортизаційних відрахувань і прибутку в податковому обліку
На практиці неможливо точно обчислити об’єктивну (реальну) суму амортизаційних відрахувань, яка б відповідала реальному зносу основних засобів. Не існує методів, які дозволяють точно визначити, яка частка об’єкта основних засобів була «спожита» протягом певного періоду. Проте формуючи амортизаційну політику підприємства, його менеджери мають прагнути до підбору амортизаційних систем, застосування яких дозволить максимально наблизити суми нарахованої амортизації до реального зносу основних засобів.
Для цілей бухгалтерського обліку підприємству дозволено самостійно вирішувати, яку систему (метод) амортизації доцільно застосовувати для кожної з груп основних засобів. Нарахування амортизації здійснюється щомісячно. Менеджери повинні обрати найбільш вдалий для конкретної групи основних засобів (враховуючи характер їх використання в діяльності підприємства) метод амортизації з метою здійснення коректного розподілу вартості основних засобів за весь період експлуатації, протягом якого використання основних засобів дає корисний результат. У випадку сезонного характеру виробництва річну суму амортизаційних відрахувань нараховують протягом періоду роботи. У процесі експлуатації активу можна змінювати метод амортизації, строк його використання та ліквідаційну вартість, якщо практика та особливості експлуатації відповідного активу потребують цього. Тобто такі зміни можливі у разі перегляду очікуваного способу отримання економічних вигід від використання об’єкта основних засобів.
Для цілей податкового обліку має застосовуватися лише встановлена державою система податкової амортизації.
Обрана система амортизації впливає на:
- величину амортизаційних відрахувань, розподіл її за роками, і як наслідок, на величину поточних витрат і прибутку підприємства; собівартість продукції – в бухгалтерському обліку (рис.2.3);
- розмір прибутку для цілей оподаткування і величину податку на прибуток – у податковому обліку (рис.2.4).
Для того, щоб обчислити суму амортизаційних відрахувань, необхідно знати такі величини, як фактична купівельна вартість об’єкта основних засобів, визначена ліквідаційна вартість цього активу, визначений строк корисного використання активу та обрати систему (метод) амортизації.
Не існує чітких рекомендацій щодо вибору того, чи іншого методу нарахування амортизації, який був би кращим за інші у конкретній ситуації.
Варіант 1
| А' | Прибуток | |
| Поточні витрати на виробництво продукції | ||
| Дохід від реалізації продукції (без ПДВ і акцизу) | ||
Варіант 2
| А' | Прибуток | |
| Поточні витрати на виробництво продукції | ||
| Дохід від реалізації продукції (без ПДВ і акцизу) | ||
Варіант 3
| А' | Прибуток | |
| Поточні витрати на виробництво продукції | ||
| Дохід від реалізації продукції (без ПДВ і акцизу) | ||
Рис.2.3. Вплив суми амортизаційних відрахувань на величину поточних витрат підприємства і прибутку за умов фіксованого доходу від реалізації продукції
Варіант 1
| А'' | Валові витрати | Податок на прибуток | |
| Прибуток для цілей оподаткування | |||
| Валовий дохід | |||
Варіант 2
| А'' | Валові витрати | Податок на прибуток | |
| Прибуток для цілей оподаткування | |||
| Валовий дохід | |||
Варіант 3
| А'' | Валові витрати | Податок на прибуток | |
| Прибуток для цілей оподаткування | |||
| Валовий дохід | |||
Рис.2.3. Вплив суми амортизаційних відрахувань на величину прибутку для цілей оподаткування за умов фіксованої величини валових витрат і валового доходу
Кожен з методів може використовуватися на практиці в усіх формах ведення бізнесу, незалежно від виду довгострокового активу та способу його використання. Кожен з методів по-різному впливає на бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, оскільки різні методи визнають витратами поточного періоду різні суми. Сума амортизації (сума зносу), яка визнається поточними витратами певного періоду, є не грошовими витратами, які відображаються в звіті про фінансові результати. Кожний метод передбачає визнання витратами відповідного періоду різних частин вартості основних засобів, яка підлягає розподілу, зважаючи на те, що економічна корисність активу зменшується як через експлуатацію у виробництві, так і через плин часу. Різні методи нарахування амортизації мають переслідувати одну загальну ціль: систематичний і раціональний розподіл купівельної вартості основних засобів шляхом нарахування амортизації протягом всіх майбутніх періодів його корисного використання. Формуючи власну амортизаційну політику, підприємство має дотримуватися принципів об’єктивності відображення витрат і активів.
За результатами статистичних спостережень 2,2 тис. підприємств України, яким належать 12% основних засобів підприємств України, 54% підприємств застосовують бухгалтерські системи амортизації, 46% - податкову.
З п’яти методів бухгалтерської амортизації переваги розподілилися таким чином, у %:
- метод зменшення залишкової вартості -53,5;
- рівномірний - 43,0;
- виробничий -3,0;
- метод прискореного зменшення залишкової вартості – 0,3;
- кумулятивний – 0,2.
Сутність системи: однакові величини амортизаційних відрахувань щорічно включаються до складу поточних витрат підприємства протягом терміну корисного використання основних засобів. Система базується на припущенні рівномірності стану економічної корисності об’єкта основних засобів із року в рік.
Система має такі переваги:
- простота у використанні;
- доцільна для використання, коли ступінь експлуатації активу в кожному обліковому періоді залишається незмінним;
- у випадку, коли об’єкт основних засобів зношується рівномірно протягом терміну його корисного використання, сума нарахованих за цією системою амортизаційних відрахувань відображає величину фактичного зносу активу;
- у разі використання цього методу величина залишкової вартості об’єкта основних засобів зменшується, а сума нарахованого зносу зростає з року в рік на одну й ту саму суму.
Ар= (ПВ-Л)/Т, (2.1)
Ам= Ар/12, (2.2)
де Ар – річна сума амортизаційних відрахувань;
ПВ – первісна (або відновна) вартість об’єкта основних засобів;