Організаційно економічний механізм санації підприємств машинобудування (стр. 4 из 5)
Бсп.под– сума списаного податкового боргу, грн.;
Бсп.кр. – сума списаного боргу інших кредиторів, грн.;
Бакц– сума заборгованості, трансформованої у власність, грн.;
Бзал – сума заліку взаємних платіжних вимог, грн.
2) зниження суми боргу на перший рік:
∆Б1 = ∆Б + Бпр + Бнов +Бв (грн.),
деБпр– сума пролонгованої кредиторської заборгованості, грн.;
Бнов – сума заборгованості, переоформленої у позикове зобов’язання, грн.;
Бв– сума заборгованості, забезпечена векселем із тривалим строком погашення, грн.
Для створення середовища ефективної реалізації функції контролю санації у роботі розроблено автоматизований варіант моделі моніторингу виконання санації.
Процес моніторингу передбачає здійснення порівняння та фіксацію відхилень фактичних тенденцій зміни економічних показників діяльності підприємств від сформованої еталонної системи співвідношень їх темпів динаміки. Встановлення еталонних співвідношень темпів зміни показників засновано на класичних економічних підходах стосовно оцінки динаміки фінансових відносних показників.
Для оцінки якості виконання санаційних заходів у роботі введено показник “результативність виконання плану санації”, який розглядається автором як ступінь відповідності фактичного фінансового стану підприємства еталонному. Оцінку пропонується розраховувати як відношення суми кількості відповідностей фактичних еталонним співвідношенням темпів зміниi-го та j-го показників до загальної суми еталонних співвідношень між темпами зміни i-го та j-го показників:
(част. од.),де R– оцінка результативності виконання плану санації, част. од.;
eij– елемент матриці еталонних співвідношень між темпами зміни i-го та j-го показників, знач.;
vij– елемент матриці, що показує відповідність фактичного та еталонного співвідношень між темпами зміни показників, знач.
Окрім розрахунку інтегрального показника, модель моніторингу оцінює ступінь впливу часткових показників на зниження результативності в окремий період. А саме:
а) оцінка впливу кожного фактора на зміну показника результативності (∆R(pi)):
(част. од.),де vзвij– елемент матриці, що виражає відповідність фактичного і еталонного співвідношень темпів зміни показників у звітному періоді, знач.;
vбij– елемент матриці, що виражає відповідність фактичного і еталонного співвідношень темпів зміни показників у базовому періоді, знач.;
б) оцінка зниження результативності виконання плану санації у відповідний період під впливом і-го показника (R*(pi)):
(част. од.),де hij – елемент матриці, що показує невідповідність фактичного та еталонного співвідношень між темпами зміни показників, знач.;
в) оцінка ступеня впливу і-го показника на зниження оцінки результативності в окремий період (βi):
(%).Модель моніторингу надає також додаткову інформацію для прийняття управлінських рішень завдяки розрахунку основних економічних коефіцієнтів.
Спостереження за динамікою показника результативності виконання плану санації та результатами факторного аналізу дозволяють здійснювати ефективний контроль за процесом оздоровлення, вчасно вносити зміни для забезпечення результативної санації.
ВИСНОВКИ
У дисертації узагальнено науково-теоретичний апарат і запропоновано нове вирішення актуальної проблеми щодо відновлення діяльності підприємств машинобудування за допомогою процедури санації. За результатами виконаної роботи можна зробити такі висновки:
1. Аналіз законодавства про банкрутство показав, що основна мета Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначена як: “відновлення ефективної діяльності ... шляхом застосування реабілітаційних процедур”. Тому, вважаємо, що для досягнення цієї мети одним з пріоритетних завдань повинно бути проведення санації підприємств базових галузей економіки.
2. Неоднозначність підходів до визначення сутності санації зумовили уточнення автором економічного трактування терміна, поглиблення рівня науково-теоретичного опрацювання проблеми санації, визначення мети, завдання, формулювання принципів її здійснення.
3. З метою систематизації та впровадження заходів внутрішньої фінансової стабілізації удосконалено трактування поняття “санація балансу”, виділено окремо і визначено сутність складових “санація активів балансу”, “санація пасивів балансу”.
4. Критичний аналіз інструментарію проведення оцінки діяльності підприємств дав змогу виявити специфіку та основні недоліки існуючих підходів. Доведено, що тільки детальна діагностика діяльності усіх підсистем підприємства забезпечить необхідний рівень вірогідності інформації для розробки плану санації.
6. Виявлено тенденції розвитку галузі та фінансового стану підприємств машинобудівного комплексу, обґрунтовано необхідність розробки механізму санації для підприємств галузі, узагальнено позитивні і негативні фактори у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємств машинобудування, що склало інформаційну основу розробки організаційно-економічного механізму санації.
7. Аналіз практики застосування санаційних процедур на машинобудівних підприємствах показав відсутність у планах санації заходів щодо відновлення та нарощування їх економічного потенціалу. На думку автора, це і стало однією з головних причин низького рівня результативності санаційного процесу.
8. Обґрунтовано необхідність впровадження комплексного підходу до відновлення діяльності суб’єктів господарювання. На основі проведених теоретичних та практичних досліджень сформовано організаційно-економічний механізм санації підприємств машинобудівного комплексу, який, на відміну від традиційного (класичного), визначає загальні принципи управління процесом реалізації санації та містить важелі контролю за її виконанням.
9. Для забезпечення ефективного виконання функції контролю розроблено модель моніторингу виконання плану санації як складову організаційно-економічного механізму. Автоматизований варіант моніторингу здійснення санації виконано за допомогою програмних засобів Microsoft Excel.
Отримані результати можуть бути використані при здійсненні санаційних заходів, розробці та реалізації антикризових систем управління на підприємствах машинобудівного комплексу. Практичне застосування запропонованих у дисертації положень підвищує результативність санаційних рішень.
Подальше дослідження проблеми може виконуватись за напрямками удосконалення та адаптації розробленого організаційно-економічного механізму санації для підприємств інших галузей промисловості, видів діяльності, розробки методологічного інструментарію процесу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у провідних фахових виданнях
1. Карвацка Н.С. Аналіз методичних підходів до визначення фінансового стану неплатоспроможного підприємства // Зб. наук. праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – Випуск 15. – С. 180–185. – (обсяг 0,64 др. арк.).
2. Карвацка Н.С. Дослідження неплатоспроможності підприємств Хмельницької області // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2005. – № 5, Ч. 2, Т. 3. – С. 78–81. – (обсяг 0,22 др. арк.).
3. Карвацка Н.С. Зарубіжний досвід регулювання процесів банкрутства // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. – 2004. – № 4, Ч. 1, Т. 2. – С. 168–170. – (обсяг 0,23 др. арк.).
4. Карвацка Н.С. Зовнішня санація як метод антикризового державного регулювання: вітчизняний та зарубіжний досвід // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2005. – № 3, Т. 2. – С. 180–184. – (обсяг 0,57 др. арк.).
5. Карвацка Н.С., Тюріна Н.М. Методичні аспекти здійснення санації промислових підприємств // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2006. – № 2, Т. 2. – С. 158–162. – (обсяг 0,32 др. арк., особисто автору належить 0,16 др. арк.).
Автором внесено пропозиції стосовно механізму реалізації санації, підходи щодо здійснення оцінки ефективності санації на певному її етапі.
6. Карвацка Н.С. Формування організаційно-економічного механізму фінансової санації підприємства // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2005. – № 6, Т. 1. – С. 62–66. – (обсяг 0,41 др. арк.).
7. Карвацка Н.С. Оздоровлення промислових підприємств: судова чи досудова санація? // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2006. – № 4, Т. 3. – С. 175–178. – (обсяг 0,31 др. арк.).
8. Карвацка Н.С., Тюріна Н.М. Показники ліквідності в системі оцінки фінансового стану підприємств // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2005. – № 5, Ч. 2, Т. 2. – С. 68–72. – (обсяг 0,40 др. арк., особисто автору належить 0,20 др. арк.).
Автором проведено дослідження наявності зв’язку низьких значень показників ліквідності та збиткової діяльності підприємств.
Публікації за результатами участі у конференціях
9. Карвацка Н.С. Аналіз фінансового стану неплатоспроможного підприємства // Матеріали VIIIміжнар. наук.-практ. конференції “Наука і освіта ‘2005”. Економіка підприємства. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 87. – С. 46–48. – (обсяг 0,12 др. арк.).