Цінові індекси ВВП та економічний добробут макроекономіки (стр. 1 из 6)

КУРСОВА РОБОТА

Тема: Цінові індекси ВВП та економічний добробут макроекономіки

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРАХУНКУ ВАЛОВОГО ВНУТРІШНЬОГО ПРОДУКТУ ДЕРЖАВИ

1.1 Система основних показників макроекономіки

1.2 Номінальний та реальний валовий внутрішній продукт (ВВП). Індекси цін та дефлятор ВВП

РОЗДІЛ 2. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ІНФЛЯЦІЇ, НОМІНАЛЬНОГО ТА РЕАЛЬНОГО ВВП В УКРАЇНІ

2.1 Статистика інфляційного індексу споживчих цін на товари та послуги

в Україні

2.2 Статистика інфляційного індексу цін виробників промислової продукції

в Україні

2.3 Статистика дефлятора ВВП та реального ВВП України

РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКА ЕКОНОМІЧНОГО ДОБРОБУТУ МАКРОЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

3.1 Сутність показника економічного добробуту макроекономіки

3.2 Вплив тіньової економіки на реальний показник економічного добробуту макроекономіки України

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК

ВСТУП

Метою даної роботи є характеристика і аналіз комплексу понять, а саме основних макроекономічних показників, які використовуються в системі національних рахунків(СНР). Вони були створені з метою виміру сукупного виробництва в ринковій економіці. Це необхідно для того, щоб показати, що суспільне рахівництво виконує для економіки ті ж функції, що й бухгалтерський облік для окремого підприємства або суб’єкта, тобто є основною частиною функції управління економікою в цілому.

Існує багато показників економічного добробуту суспільства. Найкращими індикаторами стану економіки є обсяги річного сукупного виробництва товарів та послуг, сукупний випуск продукції в економіці. В Японії та США використовують як показник обсягу національного виробництва валовий національний продукт (ВНП), але більшість європейських країн, включаючи Україну, використовують як показник обсягу національного виробництва саме валовий внутрішній продукт(ВВП).

Другим основним показником національної економіки є інфляція, яка характеризує зростання загального рівня цін (або, іншими словами, це є падіння купівельної спроможності грошей, підвищення грошової вартості життя). Рівень інфляції показує, як змінилися ціни в економіці, і вимірюється за допомогою індексів цін.

В залежності від складу кошика розрізняють три види індексів цін:

– індекс споживчих цін;

– індекс цін виробництва;

– дефлятор ВВП.

Індекс споживчих цін являє собою співвідношення ціни кошика в поточному році до ціни аналогічного кошика в базовому році, він включає товари, вироблені не тільки всередині держави, але також і імпортні. Враховує тільки товари і послуги, що спожиті індивідуальними споживачами.

Безперечно, що індекс споживчих цін, індекс цін виробництва та дефлятор ВВП дають різну характеристику зміни рівня цін. Проте на практиці відмінність між цими індексами в ринкових країнах світу незначна, і вони досить добре відображають тенденцію та швидкість зміни цін.

Об’єктом розробки курсової роботи є статистична інформації Державного комітету статистики України по показникам розвитку перехідної економіки України в 1990 – 2007 роках.

Мета розробки: вивчення закономірностей та принципів макроекономічного аналізу показників економічного добробуту ринкового суспільства України .

Основні методологічні джерела проведеного дослідження спираються на єдине джерело статистичних даних в Україні – звіти Держкомстата України та мають методологічну основу, викладену в наступних науково-технічних статтях та звітах, розташованих в електронному вигляді в мережі Інтернет:

1. Зеленюк В. (Старший економіст Київського Економічного Інституту, професор економіки в EERC в Києво-Могилянській Академії, Директор Україн-ької Групи Продуктивності та Ефективності (UPEG)) Основні пріоритети економічної політики України // 09.10.2006, «Українська правда», http://www.pravda.com.ua /news/2006/10/3/48383.htm.

2. Крючкова И.В. (канд. екон. наук., Інститут економічного прогнозування НАН України) Макроструктурные факторы и закон золотого сечения // журнал «Економист», 2005, №9, стр. 26-30.

3. Крючкова І.В. (канд. екон. наук., Інститут економічного прогнозування НАН України) Структурні чинники економічного зростання в Україні // Журнал “Вісник Національного банку України”. – 2002. – № 2. – С.5-8.

4. Крючкова І.В. (канд. екон. наук., Інститут економічного прогнозуван-ня НАН України) Макроекономічні структурні зрушення в Україні: чинники і наслідки // Журнал “Економіка і прогнозування”. – 2003. – № 2. – С.66-82.

5. Мовчан Р., Рікардо Джуччі Макроекономічний прогноз України (2 кв.2006 – 4 кв.2007) No.1 (9) Травень 2005 // Електронний журнал - Інститут Економічних Досліджень та Політичних Консультацій, Київ, http:/www.ier.kiev.ua.

6. Мовчан , Рікардо Джуччі Макроекономічний прогноз України (3 кв.2006 – 4 кв.2007) No.2 (10) жовтень 2006 // Електронний журнал - Інститут Економічних Досліджень та Політичних Консультацій, вул. Рейтарська 8/5-А, 01034 Київ, http:/www.ier.kiev.ua.

7. Мовчан Р., Кравчук В., Ковальчук В., Рікардо Джуччі Макроеко-номічний прогноз України (1 кв.2007 – 4 кв.2008) No.1 (11) травень 2007 // Електронний журнал - Інститут Економічних Досліджень та Політичних Консультацій, Київ, http:/www.ier.kiev.ua.

8. Сергієнко О. Макроекономічні проблеми виробництва ВВП України// журнал «Персонал» № 10,2006, с. 28 -33.

9. Соціально-економічне становище України за січень-вересень 2007 року // Електронний звіт Держкомстату України, 23.10.2007, http://www.ukrstat.-gov.ua.

10. Осауленко О.Г. (Голова Держкомстату України) Індекси цін у 2007 році // Електронний експрес- випуск 06.11.2007 р. № 270 Держкомстату України, http://www.ukrstat.-gov.ua.

11. Кононець О. (Економіст-аналітик Проекту розвитку лізингу в Україні Міжнародної фінансової корпорації) Макроекономічні передумови розвитку лізингу в Україні // Електронний журнал Інтернет-сайту http://www.leasing. org.ua, 2005.

12. Гонтар А. (експерт недержавного Українсько-Європейського кон-сультаційним центром UEPLAC) Реальний ВВП в Україні (альтернативний погляд) // Електронні звіти на Інтернет-сайті http://macrostat.iatp.org.ua, 2007.

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРАХУНКУ ВАЛОВОГО ВНУТРІШНЬОГО ПРОДУКТУ ДЕРЖАВИ

1.1 Система основних показників макроекономіки

Найважливішим макроринком є товарний. З нього починається аналіз взаємозв'язків між суб'єктами та окремими ринками на рівні національної економіки. Індикаторами його стану є макроекономічні показники (за СНР):

- валовий внутрішній продукт (Gross domestic product) - ВВП (GDP);

- валовий національний дохід (Gross national income) - ВНД (GNI);

- чистий внутрішній продукт (Pure domestic product) - ЧВП (PDP);

- національний дохід (National incom) - НД (NI);

- особистий дохід (Personal income) - ОД (PI);

- особистий дохід у розпорядженні (Personal disposable income) - ОДР (PDI).

Валовий внутрішній продукт (GDP) - показник сукупного обсягу діяльності суб'єктів господарювання, який, на відміну від валового випуску, не включає виробниче (проміжне) споживання. ВВП - це загальна ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни за рік.

Сучасна західна економічна теорія передбачає, що в його створенні беруть участь усі, хто отримує дохід. Але через те що частина доходів отримується в тіньовій економіці, не обліковується статистичними органами і не оподатковується, вирізняють офіційний та неофіційний валовий внутрішній продукт. Спроба статистичних органів включити певну частку неофіційного ВВП до обсягу офіційного призводить до необґрунтованого завищення податкової бази, доходів бюджету, невиконання дохідних статей бюджету.

Тіньова економіка в Україні досягла такого розвитку й поширення, що в поєднанні із загальною криміналізацією суспільства почала загрожувати економічній та національній безпеці України.

На основі показника ВВП розраховується цілий ряд інших макропоказників. Перший з них - валовий національний дохід (GNI), який відрізняється від ВВП на величину сальдо первинних доходів, що їх виплачено чи одержано резидентами інших країн:

(1.1)

Оскільки сальдо первинних доходів може бути додатним або від'ємним, то ВВП може перевищувати ВНД або, навпаки, бути меншим, ніж ВНД. Ситуація, коли ВВП перевищує ВНД виникає, якщо сальдо первинних доходів є від'ємним. Це характерно для країн, що розвиваються, оскільки ці країни вимушені сплачувати доходи (відсотки, дивіденди) розвинутим країнам. І навпаки, для розвинутих країн характерним є додатне сальдо первинних доходів і ВНД перевищує ВВП.

Наступним макропоказником є чистий внутрішній продукт (PDP), який за економічним змістом є різницею між ВВП та амортизацією:

PDP = GDP – A (1.2)

де А - амортизація.

Можна аналізувати структуру ЧВП за доходами й витратами:

(1.3)

де PDPі - чистий внутрішній продукт за доходами;

Т - чисті непрямі податки (податки мінус субсидії);

W- заробітна плата з нарахуваннями на неї;

RT- рентні доходи;

INT- відсоток, який одержують власники грошового капіталу;

Dc - прибуток корповласників грошового капіталу;

Dq - прибуток корпорацій (великих підприємств);

DP-змішаний дохід (некорпоративний прибуток).

(1.4)

де PDPe - чистий внутрішній продукт за витратами (ЧВП);

С - споживчі витрати;

Іn - чисті інвестиції;

G - державні закупівлі;

NX- чистий експорт.

На динаміку ЧВП, таким чином, впливає динаміка ВВП та амортизації.

Національний дохід (NІ) - це сукупний чистий дохід в економіці, який отримують власники чинників виробництва. Єдиним компонентом ЧВП, який не відбиває поточний внесок економічних ресурсів, є чисті непрямі податки (Т). Тому національний дохід визначається за доходами і має структуру:

NI = PDP – T = W + RT + INT + Dc + Dp (1.5)

Особистий дохід (PI) - це отриманий дохід. Частку заробленого працею доходу, а саме: внески на соціальне страхування, податки на прибуток підприємств, нерозподілений прибуток підприємств - домогосподарства фактично не одержують. Але домашні господарства одержують трансфертні платежі, які не є результатом праці. Отже, особистий дохід має структуру: