| Продукція | Резерви зниження собівартості, грн.. | Можливий обсяг реалізації продукції, грн.. | Резерв збільшення суми прибутку, тис. грн.. |
| Маршрут № 21 | 8 | 900 | 7,2 |
| Маршрут № 14 | 6 | 860 | 5,16 |
| Маршрут № 8 | 10 | 300 | 3,0 |
| Маршрут № 6 | 11 | 430 | 4,73 |
| Маршрут № 7а | 9 | 520 | 4,68 |
| Усього | — | — | 24,77 |
Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями необхідно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямками.
Економія затрат живої праці досягається за рахунок здійснення таких заходів: підвищення продуктивності праці і зниження трудомісткості; скорочення витрат за понаднормові години роботи, виплат за цілоденні та внутрішньо змінні простої тощо.
Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами:
1. Здійснення організаційно-технічних заходів. За рахунок цього можна одержати економію протягом 12 місяців з моменту повного впровадження цих заходів.
åРЗс = (С1 – С2)*ВП,
де åРЗс - економія від здійснення організаційно-технічних заходів, гри;
С1 ,С2 —собівартість одиниці продукції відповідно до і після здійснення даного організаційно-технічного заходу, грн;
ВП — річний обсяг випуску продукції після здійснення організаційно-технічного заходу, грн.
2. Зменшення кількості робітників. Цей захід може забезпечити економію за багатьма напрямками через те, що він передбачає:
- збільшення продуктивності праці, а отже, збільшення обсягу виробництва з меншою кількістю робітників;
- зміну трудомісткості продукції;
- більш повне використання фонду робочого часу.
Для всіх цих напрямків можна користуватися формулою:
РЗч = (Ч*З0) + Фс,
де РЗч — резерв, одержаний за рахунок зменшення чисельності робітників, гри;
Ч — середньорічна чисельність скорочених робітників, осіб;
3о — середня заробітна плата звільненого робітника, грн;
Фс — сума відрахувань у соціальні та інші фонди.
3. Економія коштів на оплату праці за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу (зниження трудомісткості) розраховується за такою формулою:
åРЗнтп = å(Р0 – Р1)* ВПнат ,
де åРЗнтп — резерв за рахунок запровадження заходів науково-технічного прогресу, грн;
З0 З1, — витрати па оплату праці стосовно одиниці продукції до і після впровадження науково-технічних досягнень, грн;
ВПнат — обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень до кінця року в натуральних одиницях виміру.
4. Зменшення прямих матеріальних витрат. Для розрахунку суми можливого прибутку користуються формулою:
åРЗпм = (Нпм * Цм – Ндм * Цм)* ВП,
Нпм , Ндм – норма витрат прямих матеріальних ресурсів до і післі впровадження науково-технічних досягнень у натуральних одиницях виміру;
Цм — ціна прямих матеріальних витрат, грн;
ВП — обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень НТП, грн.
5. Зниження умовно-постійних витрат також може бути резервом збільшення прибутку. Таке зниження може статися у зв'язку зі зростанням обсягу випуску продукції. Цю залежність можна виразити такою формулою:
åРЗуп= (Скс.ПВуп-А6)Куп,
де åРЗуп, — сума збільшення прибутку за рахунок зниження умовно-постійних витрат, грн;
Скс — сума витрат за однією з комплексних статей, грн;
ПВуп — питома вага умовно-постійних витрат у статтях витрат;
А6 — сума амортизаційних відрахувань у собівартості базового періоду, грн;
Куп —темп приросту обсягу випуску продукції, коефіцієнт.
6. Підвищення якості продукції. Це значний резерв збільшення прибутку (див.табл. 2.3.3).
Таблиця 2.3.3 Резерви збільшення прибутку за рахунок підвищення якості продукції (послуг) на ТОВ “ДАР”
| Маршрут | Відпускна ціна за одиницю продукції, тис. грн.. | Вироблено продукції фактично, тис. грн.. | Питома вага, % | Відхилення у питомій вазі, (±) | Зміна Середньої ціни реалізації, тис. грн.. | |
| фактична | можлива за підвищення якості | |||||
| №14 | 10 | 300 | 49,2 | 60 | + 10,8 | +108,0 |
| №8 | 9 | 210 | 34,4 | 40 | + 5,6 | +50,4 |
| №7а | 8 | 100 | 16,4 | — | -16,4 | -131,2 |
| Усього | — | 610 | 100 | 100 | — | + 27,2 |
Дані таблиці 2.3.3 показують, що у зв'язку зі зростанням питомої ваги транспортних послуг по маршруту №14 до 60 %, маршруту №8 — до 40 %, зниженням кількості рейсів по маршруту №7а середня ціна реалізації транспортних послуг зросте на 27,2 тис. грн. Після закінчення аналізу пошуку резервів збільшення прибутку результати узагальнюються. Під час пошуку резервів прибутку протягом звітного року можуть раптово виявлятися резерви короткострокової дії. Використання цих резервів можливе за допомогою розроблення системи оперативних заходів
3. Аналіз витрат автотранспортного підприємства
3.1 Аналіз витрат за елементами і статтями
Найбільш корисним для вивчення змін у структурі витрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат. Елементні витрати — це однорідні за складом витрати підприємства. До них належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші грошові витрати (див. табл. 3.1.1).
Таблиця 3.1.1 Аналіз операційних витрат на ТОВ “ДАР” за період 2004-2005рр, %
| Показник | Звіт | Відхилення | |
| 2004р. | 2005р. | ||
| 1. Матеріальні витрати | 709,2 | 499,7 | -209,5 |
| 2. Витрати на оплату праці | 127,8 | 177,3 | +49,5 |
| 3. Відрахування на соціальні потреби | 55,8 | 70,0 | +14,2 |
| 4. Амортизація | 252,4 | 209,7 | -42,7 |
| 5. Інші витрати | 31,4 | 78,7 | +47,3 |
| Разом | 1176,6 | 1035,4 | -141,2 |
Аналіз витрат за їхніми елементами дає змогу не лише вивчити зміни у структурі собівартості, а й охарактеризувати галузеві особливості (матеріало-, фондо-, енерго- та трудомісткість діяльності).
Дані за статтями затрат наведено в табл. 3.1.2. Аналіз розпочинають з оцінки загального виконання плану собівартості продукції. Потім переходять до вивчення відхилень у розрізі окремих видів витрат. При цьому слід урахувати, що відхилення за деякими статтями собівартості можуть бути наслідком дії того самого чинника. Наприклад, підвищення механізації праці може спричинити зниження витрат на заробітну плату, проте підвищити певною мірою витрати на утримання та експлуатацію устаткування. Ще один комплексний чинник — зростання купованих виробів і напівфабрикатів, який збільшує суму-відповідних матеріальних затрат, проте це обов'язково приводить до зниження витрат на заробітну плату, відрахувань на соціальне страхування, зменшення витрат на сировину і матеріали, а також за іншими статтями. Отже, негативні відхилення по одних статтях не можна розглядати завжди ізольовано від позитивних по інших статтях. Природно, це ускладнює аналіз за статтями витрат, проте дія таких комплексних чинників має місце не дуже часто. Звичайно відхилення по кожній статті собівартості спричиняють поодинокі фактори, які не виходять за межі даної статті.
Таблиця 3.1.2 Аналіз собівартості продукції (послуг) за статтями витрат на ТОВ “ДАР” за 2005р., тис. грн.
| Фактично випущена | ||||
| товарна продукція | Відхилення | |||
| Показник | за собівартістю | |||
| за | за | абсо- | % | |
| плановою | фактичною | лютне | ||
| 1. Матеріали і запчастини | 301 | 246 | -55 | -18,3 |
| 2. Заробітна плата працівників | 250 | 177,3 | -72,7 | -29,1 |
| 3.Відрахування на соціальне страхування | 90 | 65,8 | -24,2 | -26,9 |
| 4.Витрати на утримання й експлуатацію машин | 238 | 233 | -5 | -2,1 |
| 5. Загальновиробничі витрати | 164 | 159 | -5 | -3,0 |
| 6. Загальногосподарські витрати | 163 | 160 | -3 | -1,8 |
| 7. Втрати від простою | X | 5 | +5 | — |
| Повна собівартість | 7 571 | 7467 | -104 | -1,4 |
У нашому прикладі є одне відхилення, негативне за своєю суттю ( +5). Щодо даного відхилення, то це зовсім не перевитрати, а збільшення частки кооперованих поставок, що зумовило скорочення витрат по більшості інших статей собівартості, особливо витрат на заробітну плату. На цьому етапі такі суми доцільно розглядати як очевидні резерви зниження собівартості. Після вивчення загальної картини відхилень за статтями собівартості треба перейти до більш ретельного аналізу витрат по окремих статтях собівартості продукції.
3.2 Аналіз матеріальних витрат
При аналізі матеріальних витрат потрібно враховувати, до якої галузі належить підприємство, що досліджується. Це зумовлює різний вміст матеріалів і сировини у собівартості продукції, тобто матеріаломісткість продукції. Взагалі в обробних галузях виробництва частка цих витрат дуже велика. Особливо це стосується легкої й харчової промисловості.