Оскільки суб'єкти підприємництва є платниками податків, то й існує загроза податкового ризику.
Податковий ризик включає:
o неможливість використати з тих або інших причин податкові пільги, встановлені законодавством;
o зміну податкового законодавства.
Підприємців хвилює і ризик додаткових витрат, які пов'язані з несвоєчасною реалізацією підприємницької ідеї через інфляцію, коливання курсів валют, екологічні проблеми.
Ризик непередбачених змін вартісних оцінок виготовленої продукції (робіт, послуг) в результаті зміни початкових управлінських рішень, а також змін ринкових та політичних обставин носить назву динамічного. Зміни можуть привести як до втрат, так і до додаткових доходів.
Ризик втрат реальних активів внаслідок нанесення збитків власності та незадовільної організації підприємницької діяльності називається статичним. Цей ризик призводить лише до втрат.
Одним із пріоритетних напрямів розвитку економіки суб'єктів підприємництва у ринкових умовах є впровадження інновацій у виробництво, що може викликати загрозу інноваційного ризику.
Інноваційний ризик - це міра можливих збитків, які можуть виникнути у разі вкладання суб'єктом підприємництва кошіів у виробництво нових товарів, технологій, послуг, які не відразу сприймаються ринком або не знаходять свого споживача взагалі.
Виходячи з певної ймовірності виникнення небажаних ситуацій, необхідно організувати підприємницьку діяльність таким чином, щоб зменшити ризик і пов'язані з ним втрати в майбутньому.
Необхідно провести також глибокий аналіз, який полягає в тому, шо крім прогнозованих фінансових результатів, розрахованих для базового варіанту, виконується розрахунок ще для можливих екстремапьних випадків:
o розрахунок за найгіршим сценарієм — коли зовнішні фактори максимально заважатимуть реалізації підприємницької ідеї;
o розрахунок за найкращим сценарієм — коли зовнішні фактори максимально сприятимуть здійсненню підприємницької ідеї.
За найгіршого сценарію реалізації ідеї повинна бути забезпечена прибутковість, яка гарантує виконання зобов'язань перед кредиторами або партнерами.
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ РИЗИКІВ
З точки зору причин виникнення ризики при здійсненні підприємницької діяльності обумовлені:
- постановкою помилкової мети, невизначеністю ситуації;
- можливістю відхилень в процесі реалізації підприємницької ідеї від цілей, що були передбачені, внаслідок внутрішнього та зовнішнього впливу;
- ймовірністю досягнення помилкового результату;
- можливістю виникнення несприятливих наслідків в ході реалізації підприємницької ідеї;
- обмеженістю ресурсів;
- зіткненням інтересів учасників прийняття підприємницьких рішень та виконавців цих рішень;
- недостатньою кваліфікацією персоналу, схильністю до суб'єктивізму;
- протидією партнерів;
- форс-мажорними обставинами (природними, політичними, економічними, технологічними, ринковими тощо);
- договірною дисципліною (затримкою постачань, розривом контрактів);
- дисципліною зобов'язань (несвоєчасною сплатою відсотків, податків та інших платежів);
- низькою якістю продукції, робіт та послуг.
Витрати пов´зані з ризиком, можуть бути:
1) матеріальними (додаткові витрати сировини, матеріалів, палива, обладнання та іншого майна);
2) фінансовими (штрафи, пені, неустойки, неповернення дебіторської заборгованості, зменшення обсягу реалізації внаслідок зниження
ціни та ін.);
3) трудовими (непередбачені простої, виплати за простої та ін.);
4) втратами часу.
В залежності від причин виникнення ризики поділяють на зовнішні, внутрішні та інші.
Зовнішні ризики, в свою чергу, поділяються на:
І. Непередбачувані зовнішні ризики:
• заходи державного впливу у сфері оподаткування, ціноутворення,
землекористування, фінансово-кредитній сфері, охорони навколишнього
середовища та інші;
• природні катастрофи (землетруси, повінь та інші природні катаклізми);
• кримінальні та економічні злочини (тероризм, саботаж, рекет);
• зовнішні ефекти: політичні (заборона на діяльність тощо), економічні (зрив постачання, банкрутство партнерів, клієнтів), екологічні (аварії), соціальні (страйки).
ІІ. Передбачувані зовнішні ризики:
• ринковий ризик (зміна цін, валютних курсів, вимог споживачів,
кон'юнктури; конкуренція, інфляція та ін.);
• операційний ризик (відмова від цілей підприємницької ідеї, неможливість підтримки в робочому стані обладнання, споруд і т.д.).
Внутрішні ризики поділяються на:
І. Внутрішні організаційні ризики:
• зриви робіт через нестачу робочої сили, матеріалів, затримку постачань, помилки у плануванні та проектуванні, незадовільне оперативне управління, зміну раніше узгоджених господарських рішень та появу
додаткових вимог з боку замовників та партнерів;
• перевитрати, що виникли внаслідок: зриву реалізації підприємницької ідеї; неефективної стратегії постачання сировини й матеріалів, а також збуту продукції; виявлення претензій зі сторони партнерів, постачальників та споживачів.
ІІ. Внутрішні технічні та технологічні ризики:
• зміна технології виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг;
• помилкові технологічні рішення;
• поломки техніки тощо.
До інших ризиків відносять транспортні, митні інциденти, ризики пов'язані зі здоров'ям людей, пошкодженням майна та правові, які виникають при придбанні ліцензій, патентів, авторських прав тощо.
З перерахованих ризиків слід виділяти ризики, які можуть бути застраховані. До таких ризиків можна віднести:
· прямі майнові збитки, пов'язані з перевезенням, поставкою матеріалів та непрямі збитки, що спричинені демонтажем і переміщенням пошкодженого майна, неодержанням орендної плати, повторним встамовленням обладнання;
· ризики, що підлягають обов'язковому страхуванню (від пошкодження майна, від викрадення транспортних засобів, від нещасних випадків на виробництві, у зв'язку із втратою працездатності).
СПОСОБИ ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Існують наступні групи методів зниження ризиків:
1) технічні методи, які засновані на впровадженні різних технічних заходів;
2) правові методи, такі як страхування, застава, неустойка (штраф, пеня), гарантія, завдаток тощо;
3) організаційно-економічні методи, що включають комплекс заходів, направлених на попередження втрат від ризику у випадках виникнення несприятливих обставин, а також на їх компенсацію у випадках виникнення втрат.
Найбільш розповсюдженими методами зниження ризику є:
1)розподіл ризику між учасниками підприємницької діяльності;
2)страхування ризику;
3)резервування коштів на покриття непередбачених витрат;
4)нейтралізація часткових ризиків;
5)зниження ризику в плані фінансування.
Розподіл ризику здійснюється в процесі планування підприємницької діяльності. Для кількісного розподілу ризику можна використовувати модель, засновану на "дереві рішень". При цьому кожний із партнерів виконує запланований обсяг робіт та несе відповідну долю ризику у випадку його невиконання. Але найбільш ризикує інвестор. Тому потрібно знати, що труднощі в пошуку інвестора, як правило, збільшуються із збільшенням ступеня ризику, що покладається на інвестора.
Страхування ризику являє собою систему відшкодування втрат страхувальниками при виникненні страхових випадків із спеціальних страхових фондів, які формуються за рахунок страхових внесків, що виплачуються страхувальниками. Як правило, це здійснюється за допомогою майнового страхування та страхування від нещасних випадків.
Крім страхування може застосовуватись перестрахування та співстрахування. Перестрахування - це страхування, відповідно до якого страховик передає частину відповідальності за ризики іншим страховикам. Метою такої операції є створення стійкого та збалансованого 'страхового портфеля" для забезпечення стабільної та рентабельної роботи страхових компаній. Співстрахування - це метод вирівнювання та розподілу великих ризиків між кількома страховиками. При цьому кожен із них укладає із страхувальником окрему угоду. Однак, може виділятись і страховик-лідер, який бере на себе функції організатора.
Створення резервів ресурсів на покриття непередбачених витрат дозволяє компенсувати ризик, який виникає в процесі реалізації підприємницької ідеї і, тим самим, компенсувати збої у здійсненні підприємницької діяльності.
Першим етапом при використанні даного методу являється оцінка наслідків ризиків, тобто сум на покриття непередбачених витрат. При цьому можна використовувати всі методи аналізу ризиків. Далі визначається структура резерву на покриття непередбачених витрат та для яких цілей слід використовувати встановлений резерв.
Часткові ризики - це ризики, які пов'язані з реалізацією окремих етапів (робіт) при здійсненні підприємницької діяльності, але не впливають на реалізацію підприємницької ідеї в цілому.
Нейтралізацію часткових ризиків проводять за допомогою методу, який передбачає проведення слідуючих етапів:
1.Розглядається найсуттєвіший ризик, який найбільш впливає на
реалізацію підприємницької ідеї;
2.Розраховуються перевитрати коштів із врахуванням ймовірності
настання несприятливих подій;