Ввезення товарів та інших предметів на територію спеціальної економічної зони з метою транзиту оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України.
Указом Президента передбачено також, що у всіх інших випадках оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України.
Зазначений порядок ввезення (вивезення) товарів та інших предметів не поширюється на бартерні операції.
Для запобігання несанкціонованому і неконтрольованому проникненню на територію спеціальної митної зони або за її межі фізичних осіб, транспортних засобів, а також ввезенню і вивезенню товарів та інших предметів територія спеціальної митної зони повинна бути огороджена по периметру і облаштована відповідно до вимог Державної митної служби України
Території зон митного контролю для кожної спеціальної економічної зони, їх межі та режим переміщення товарів, транспортних засобів, громадян встановлюються Державною митною службою
У спеціальних економічних зонах митні збори справляються відповідно до законодавства України
Імпорт суб'єктами підприємницької діяльності товарів для потреб власного виробництва на території спеціальної економічної зони та експорт товарів виробництва спеціальної економічної зони не підлягає ліцензуванню та квотуванню, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.
На зовнішньоекономічну діяльність, що здійснюється у спеціальній економічній зоні, поширюється режим експорту (імпорту) товарів та інші заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до законодавства України.
Кабінет Міністрів України наділено повноваженнями встановлювати обмеження на ввезення на митну територію України з території спеціальної економічної зони та вивезення з митної території спеціальної економічної зони у спеціальну економічну зону окремих видів товарів
У спеціальній економічній зоні встановлюється спеціальний пільговий режим оподаткування:
а) прибуток платників податку на прибуток на території спеціальної економічної зони оподатковується за ставкою 20 відсотків до об'єкта оподаткування;
б) доходи, отримані нерезидентами з джерелом походження з території зони від провадження господарської діяльності, оподатковується у розмірі 2/3 ставок оподаткування, визначених статтею 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Ця норма не поширюється на доходи від здійснення інвестицій у цінні папери, випущені за рішенням уповноваженого державного органу чи органу місцевого самоврядування, та доходи, визначені пунктом 13 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",
в) не справляються збори до Державного інноваційного фонду та до фонду для здійснення заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.
Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується тільки до суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності інвестиційні проекти у пріоритетних галузях (підгалузях), виробництвах на території пріоритетного розвитку згідно з укладеним контрактом.
Відповідно до цього режиму:
а) звільняється на період реалізації інвестиційного проекту, але не більше ніж на 5 років, від обкладення ввізним митом та податком на додану вартість під час ввезення в Україну устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
б) звільняється на 3 роки від оподаткування прибуток новоствореного, у тому числі у ході перепрофілювання, реструктуризації підприємства, інвестиція в яке еквівалентна не менш як 1 млн. доларів США.
З четвертого по шостий рік прибуток такого підприємства оподатковується за ставкою в розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування
Зазначена пільга застосовується з моменту отримання першого прибутку,
в) звільняється від сплати збору до Державного інноваційного фонду та сплачує 50 відсотків встановленої норми збору до фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення на період до 2009 року новостворене у тому числі у ході перепрофілювання, реструктуризації, підприємство, в якому чисельність вивільнених працівників гірничодобувних та інших підприємств, що закриваються, становить в податковому періоді не менш як 50 відсотків середньоспискової чисельності працюючих,
г) до валового доходу підприємства, розташованого у спеціальній економічній зоні та на території пріоритетного розвитку, з метою оподаткування не включається одержана згідно з інвестиційним проектом сума інвестиції у вигляді коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів.
Кабінет Міністрів України може встановлювати спеціальний порядок перетинання кордону України іноземцями та особами без громадянства, які прямують у спеціальну економічну зону і виїзду з неї громадян України, іноземців та осіб без громадянства
У разі ліквідації підприємства, створеного на території спеціальної економічної зони, або його реорганізації (за рішенням власника або уповноваженого ним органу) до строку, зазначеного у контракті між інвестором та органом місцевого самоврядування, його інвестор (уповноважена ним особа) зобов'язаний у десятиденний строк після прийняття відповідного рішення повідомити органи управління спеціальної економічної зони про причини ліквідації (реорганізації) підприємства.
Спеціальна економічна зона вважається ліквідованою з моменту закінчення строку, на який її було створено в порядку, передбаченому законодавством України.
Держава відповідно до законодавства України гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових і немайнових прав інвесторів та суб'єктів підприємницької діяльності, що діють у зоні, при її ліквідації.
Спори між органами управління спеціальними економічними зонами та територіями пріоритетного розвитку, суб'єктами підприємницької діяльності, що діють у зоні, інвесторами та ліквідаційною комісією, що можуть виникнути у зв'язку з ліквідацією зони, підлягають розгляду судами України, а спори за участю іноземного суб’єкта господарської діяльності - в судах за погодженням сторін, у тому числі за кордоном.
Однією з умов забезпечення майнових інтересів учасників інвестиційної діяльності є заходи цивільно-правової відповідальності. Підставою майнової відповідальності є правопорушення, яке виражається в протиправній поведінці (дії або бездіяльності) правопорушника. Майнова відповідальність покликана забезпечити належне виконання всіма учасниками інвестиційних відносин своїх обов'язків і виконує такі функції:
а) стимулююча - передбачає спонукання правопорушника та виконання обов'язку;
б) штрафна - полягає в несприятливих майнових наслідках для правопорушника;
в) попередження правопорушника - виявляється в застосуванні майнової відповідальності, коли не тільки усуваються наслідки інвестиційного правопорушення, але й створюються умови для його недопущення у майбутньому під загрозою застосування майнових санкцій;
г) компенсаційна - полягає у відновленні майнового стану потерпілого шляхом застосування на його користь компенсаційних майнових санкцій, які стягуються з правопорушника.
форми цивільно-правової відповідальності залежно від сфери їх дії поділяються на загальні та спеціальні. Загальною формою цивільно-правової відповідальності є відшкодування збитків
Загальним принципом цивільно-правової відповідальності є повне відшкодування збитків (ст. 203, 453 Цивільного кодексу України). Боржник , який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору збитки в повному обсязі. Така майнова відповідальність в цивільному праві називається повною. Разом з тим, цивільному праву відома обмежена майнова відповідальність. Вона настає у визначених законом випадках. При обмеженій майновій відповідальності упущена вигода не відшкодовується.
Для відшкодування збитків необхідна наявність певних передбачених законом підстав: протиправна поведінка, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. Наявність складу цивільного правопорушення - загальна і, як правило, єдина підстава цивільно-правової відповідальності.
Протиправна поведінка може виражатися в протиправній дії чи бездіяльності Протиправній дії відповідає юридичний обов'язок, який полягає в необхідності утримуватися від вчинення суспільно-шкідливих дій Протиправній бездіяльності як формі протиправної поведінки відповідає юридичний обов'язок в активній формі - здійснювати суспільно-необхідні дії. Бездіяльність визнається протиправною: а) при наявності юридичного обов'язку вчиняти суспільне необхідні дії; б) при наявності об'єктивної можливості вчинення певної дії, тобто фізичної можливості діяти.
У відносинах між учасниками інвестиційної діяльності наявність причинного зв'язку між поведінкою особи та шкідливим результатом є однією з необхідних умов для покладення обов'язку відшкодувати заподіяні збитки.
Крім причинного зв’язку, ст. 209 Цивільного кодексу України установлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише при наявності вини. Вина є психічне ставлення у формі умислу або необережності до своїх дій та їх наслідків.
У процесі здійснення інвестиційної діяльності можливі різні порушення як з боку безпосередніх учасників інвестиційних договірних відносин, так і органів державної влади й управління, а також третіх осіб. Таким чином, відповідальність може бути договірною та позадоговірною. Одна з особливостей останньої полягає в тому, що виконання обов'язків по відшкодуванню шкоди її заподіювачем становить собою й покладення на нього цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду.'X