Інфраструктура ринкової системи господарства (стр. 1 из 4)

УКРАЇНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра маркетингу

Курсова робота

НА ТЕМУ : “ІНФРАСТРУКТУРА РИНКОВОЇ СИСТЕМИ ГОСПОДАРСТВА”

Виконавець

студентка групи МЗ –22

2 курсу економічного факультету Дударенко Катерина Сергіївна

Науковий керівник

(кандидат технічних наук,

професор) Алькема Віктор Григорович

Допущено до захисту

__________________________

(кандидат технічних наук,

професор) Алькема Віктор Григорович

БУЧА - 2005

Змістстор.

Вступ

Розділ 1. Ринок як координатор господарської діяльності у ринковій економці5

1.1. Місце та значення ринку в економічній системі господарства5

1.2. Інституціональні основи ринкової системи господарства 10

Розділ 2. Ринкова інфраструктура 12

2.1. Поняття та основні елементи загальної ринкової інфраструктури 12

2.2. Спеціалізована інфраструктура ринкової системи господарства 14

Розділ 3. Банки й небанківські інститути , як функціонуючі елементи інфраструктури ринкової системи господарства 25

3.1 Банки та банківська діяльність

3.2 Небанківські фінансові інститути

Висновки29

Список використаної літератури

Вступ

Розглядаючи тему курсової роботи , яка має назву “ Інфраструктура ринкової системи господарства ” необхідно визначити мету, завдання і актуальність обраної теми. Метою курсової роботи є розгляд основних понять, елементів, функцій, структури ( загальної та спеціалізованої ) та механізму господарської системи як в цілому , так на макро і мікро рівнях, а також зрозуміти як функціонує інфраструктура ринкової системи господарства.

Завданням є вивчення ринку , взаємодії елементів інфраструктури ринкового господарства ; вивчення ринку як механізму, за допомогою якого товарно – грошові відносини перманентно виявляються у господарському житті, бо саме вивчення і розвиток ринкової економіки передусім залежить від розвиненості ринкової інфраструктури - різних бірж та їх інститутів, маркетингових служб, інформаційно – посередницьких та інших фірм.

Обрана тема курсової роботи є досить актуальною в наш час, бо саме ринкове господарство є середовищем, “ атмосферою ” , в рамках і з допомогою яких відтворюються і панують відносини і зв’язки товарного виробництва. Саме вони і є тим “ робочим одягом ”, в якому діють економічні закони суспільного виробництва, тобто утверджується природний хід господарського життя суспільства .

Надзвичайно важливим і складним структурним утворенням ринкової економіки є ринкова інфраструктура . Вона містить такі елементи : аукціони, торгово – промислові палати, торгові доми, ярмарки, маркетинг, біржі, брокерські, страхові, аудиторські фірми, холдингові компанії та ін.

З політико – економічної точки зору ринкове господарство є обов’язковим, невід’ємним компонентом товарного виробництва. Отже, природа, економічний зміст, функції і структура ринкової господарської системи зумовлюються товарним виробництвом, його принципами та законами. Ринкове господарство в країнах, в економіці яких панувала адміністративно – командна система, практично не застосовувалась. Це призвело до некоректного заперечення товарного виробництва, а отже, і до відторгнення відпрацьованих віками регуляторів і структур господарського життя.

Аналіз відносин, що характеризуються категорією “ ринкове господарство ”, слід здійснювати щонайменше в трьох аспектах : історико – цивілізаційному, об’єктивно – суб’єктивному та за фазами суспільного виробництва.

Розділ 1. Ринок як координатор господарської діяльності у ринковій економіці.

1.1. Місце та значення ринку в економічній системі господарства

В економічній системі ринкове господарство, з одного боку, є сферою обміну, сукупністю купівлі – продажу, які відбивають збалансування попиту і пропозиції, рівновагу вигоди для господарських суб’єктів ; з другого - воно генерує безперервність процесу відтворення, його циклічність . Виходячи з останнього, ринок є складовою частиною, компонентом ринкового господарства . Ринкова економіка - це сфера прояву і відтворення відносин товарного виробництва. Ринок є механізмом, за допомогою якого товарно – грошові відносини перманентно виявляються у господарському житті. Формуючи конкретне середовище, ринок є ефективним організатором товарного виробництва. Ринок як спосіб організації товарного виробництва можна подати схематично. Авторське бачення такого підходу наведене на рисунку 1

Тлумачення категорії “ ринок ”необхідно розмежовувати на різних рівнях . З погляду буденної свідомості , ринок - це місце , де можна придбати товар , тобто де зустрічаються покупець і продавець . Економічна наука розглядає ринок двояко , як сферу товарного обмінну та як одну з форм економічної організації суспільства . У вузькому розумінні слова ринок - це сфера товарно - грошового обміну , в якій реалізуються відносини купівлі - продажу та здійснюється конкретна господарська діяльність щодо просування товарів та послуг від їх виробників до споживачів . Такий підхід відображає мікроекономічний рівень розуміння ринку . Основні складові ринку індивідуальних товарів - попит , пропонування і ціна .

Ключовими категоріями ринку є попит і пропонування . Попит - сукупна потреба у товарах , яка зумовлена платоспроможністю і виражена у грошовій формі . Пропонування - кількість продукту , що може бути доставлена на ринок для продажу за кожної можливості ціни протягом визначеного проміжку часу .

У макроекономічному трактуванні категорія “ ринок ” наповнюється науковим змістом , що пояснює еволюцію та принципи функціонування економіки , класифікацію моделей економічного розвитку різних країн . У широкому розумінні ринок - це така форма економічного розвитку суспільства , за якої ринковим важелям відводиться визначальна роль у саморегулюванні економіки на основі використання цілої низки економічних законів товарного виробництва , а державі відводиться роль додаткового регулятора можливих негативних соціально - економічних наслідків.

Суть кожного ринкового господарства - додатковий продукт як конкретне вираження підтвердження суспільно корисної праці. Концепції ринкового господарювання включають право господарюючого суб’єкта оперативно розробляти і здійснювати ефективні задуми за рахунок гнучкого управління економічними інтересами. Вони не відкидають прямого централізованого впливу, коли це необхідно. Небезпечна не централізація як така, а перевищення її міри, відрив вказівок і рекомендацій центральних структур управління економікою від економічних інтересів господарюючого суб’єкта.

Конкурентно - ринкове середовище визначає най життєздатніші структури. ринок спонукає до раціонального господарювання, вміння рахувати витрати й прибутки . В умовах ринкової економіки життєздатним зв’язком є еквівалентний обмін, оплачена послуга. Крім того, ринок стимулює диференціацію прибутків відповідно до кінцевих результатів господарської діяльності. Концепції ринкового господарювання включають право господарюючого суб’єкта оперативно розробляти і здійснювати ефективні задуми за рахунок гнучкого управління економічними інтересами. Вони не відкидають прямого централізованого впливу, коли це необхідно. Небезпечна не централізація як така, а перевищення її міри, відрив вказівок і рекомендацій центральних структур управління економікою від економічних інтересів господарюючого суб’єкта .

Загальнолюдська практика господарювання виробила два фактори, що спонукають всіх учасників виробництва працювати сумлінно й високоефективно. Це, з одного боку, реальна можливість значного економічного зиску, відчутного виграшу на основі підприємницьких задумів та гнучких багатоваріантних маневрів, а з другого – цілком реальна можливість провалу, тобто неминучої економічної відповідальності за рішення , що приймаються. Можливість економічного провалу визначається реальними умовами господарської діяльності, рівнем наукової зваженості запрограмованих маневрів. Будь – яка форма господарювання й підприємницької діяльності, що припускає підвищення витрат виробництва або відстає щодо оновлення продукції, призводить до втрати споживачів на користь конкурентів. *

* Базилевич В.Д. , Попов В.М. Економічна теорія - Політекономія – “ Прес ”, 2001

Необхідним інститутом ринкового господарства є гроші, їх конвертованість. Це кисень для ринкового організму. Про наявність дієздатного грошового інструментарію в споживача з’являється реальний важіль впливу на виробництво, а у виробника - реальний стимул інтенсивніше працювати , щоб багатіти , бо гроші - це багатство , а багатство - це гроші ( А. Сміт ) .

Величезне значення для становлення ринкового середовища мають ціни, зокрема інститут вільного ціноутворення. Поза останнім існування саморегулюючих систем ринкових відносин неможливе. Вільне ціноутворення - це пункт перехрещення попиту й пропозиції залежно від стану виробництва , економії витрат.

Загальними ознаками товарного виробництва, тобто ринкової економіки , є :

- багатоукладність економіки, в тому числі й приватний сектор, нормальне функціонування приватної власності ;

- економічна відособленість , тобто певна економічна самостійність та економічна відповідальність товаровиробників ;

- панування еквівалентних , тобто економічно справедливих зв’язків і відносин між господарюючими суб’єктами ;

- реальна дієздатність товарно – грошового інструментарію, і насамперед грошей, цін ;

- розвиненість ринкової інфраструктури - різних бірж та їх інститутів, маркетингових служб, інформаційно – посередницьких та інших фірм.