Смекни!
smekni.com

Використання природних ресурсів суб єктами господарювання на праві власності (стр. 3 из 11)

Нова система владно-господарських відносин в сфері ПК повинна передбачити поєднання форм власності па об'єкти природно-ресурсний потенціал:

- загальнонародної - па стратегічні природні об'єкти національного значения;

-державної - на об'єкти ПР, що мають державне значения і масове поширення на всій

- території України; Ч? колективної (в т.ч. регіональної, територіальної і комунальної) на природні об'єктиі ресурси, що передаються у власність колективам для організації їх використання,

- відтворювання і охорони у відносно обмежених масштабах за тканими ринковихвідносин;

- індивідуальної (в т.ч. приватної) - на окремі природні об'єкти місцевого значення.

Б.В. Буркинськтий і ін. (1999) виділяють такі природні об'єкти: водні об'єкти; об'єкти корисних мінерально-сировинних копалин; об'єктні геологічного середовища; об'єкти земельних ресурсів; об'єкти лісових ресурсів; об'єкти біологічних ресурсів. Крім того, виділяються основні структурні складові і елементи природних об'єктів.

Єдиної класифікації ПР немає. Зазвичай ПР поділяються на невичерпні (сонячна енергія, вітер, вода, приплив) і вичерпні; останні в свою чергу поділяються на поновлювані (чисте повітря, прісна вода, родючий ґрунт, рослини і тварини) і непоповлювані (викопне паливо, металева і неметалева сировина) ресурси. Найбільш повною представляється класифікація М.Ф. Реймерса. Згідно з цією класифікацією ПР диференціюються за такими ознаками:

1) за джерелом і місцеположенням;

2) за швидкістю вичерпання: швидко вичерпні і повільно вичерпні;

3) за можливістю самопоновлювання і культивування: поновлювані і непоновлювані, тобто здатні або нездатні до самопоновлювання за строки, ІІорівняні з термінами їх споживання (рослинність, вода в річці, грунтові води - поновлювані ПР, а мінерали, гірські породи, горючі корисні викопні-непоновлювані);

4) за темпами економічного заповнення - за рахунок пошуку нових джерел або нових технологій, тобто які можуть або не можуть бути відшкодовані для економічних потреб: поправні або відшкодовані і непоправні або невідшкодовані (дефіцит вуглеводневої сировини, заліза і марганцю на суші можна компенсувати освоенням залізисто-марганцевих конкрецій на дні океанів);

5) за можливістю заміни одних ресурсів іншими: заміни! (метали-керамікою, пластмасою) і незамінні (оптимальний для дихання склад атмосферного повітря).


2. Планування використання ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

1. Екологічно-економічна класифікація природних ресурсів

Еколого-економічна класифікація природних ресурсів дозволяв ви­ділити у їх складі групи, які характеризуються близькими еколого-економічними умовами відтворення і використанні; спрямовувати приро­докористування на досягнення максимального еколого-економічного ефекту. Иона здійснюється з урахуванням таких факторів: призначання природних ресурсів, особливостей державного регулювання природокористування, еколого-економічної доступності використання окремих компо­нентів природних ресурсів, особливостей відтворення природних ресур­сів та ін.

Залежно від призначення природні ресурси поділяють на такі гру­пи: атмосферне повітря, мінеральні, рослинні, земельні, тваринні, водні, рекреаційні. Атмосферне повітря - це один з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища, який включав весь повітряний басейн, що оточує Землю. Це однин з компонентів приро­ди, що не втримується вмежах національних кордонів і здатний перемі­шатися в межах атмосфери Землі. Відповідно неякісне забруднено атмо­сферне повітря прилеглих до України країн забруднює но лише їх тери­торії, а й територію нашої держави, що необхідно врахувати при плану­ванні охорони атмосферного повітря і проведенні міжнародної політики в галузі природокористування.

Мінеральні ресурси - це та частина, природних ресурсів, яка до­бувається з надр Землі і використовується в промисловості. Залежно від призначення мінеральні ресурси поділяють на такі групи: паливно-енергетичні, рудні, природні будівельні матеріали і нерудні корисні копалини, гідромінеральні ресурси. Паливно-енергетичні мінеральні ресурси використовуються голошиїм чином ніс енергоносії. До них включають нафту, вугілля, олонці, природний газ тощо. Рудні мінеральніресурси використовується головним чином для виплавлення металів івиготовлення інших мінералів. До них можна відносити залізні. Марганцеві ат свинцево-цинкові руди, золото, срібло тощо. Природні будівельні матеріали і нерудні корисні копалини включаютьмармур, агат, гірський кришталь, пісок тощо. Гідромінеральні ресурси - це частина мінеральних ресурсів, ліси продетоплоїш водами,що добуваються з надр землі (підземні прісні води, мінеральні води).

Природні рослинні ресурси - це сукупність рослинності, яка росте на суші іу водному середовищі. До природних рослинних ресурсів включають - рослинність лісів, чагарників, , пустиш, степів, фриганогподібних напівчагарників, луків, боліт, солончаків, озер, річок, морів і океанів.

У складі природних ресурсів особливе місце займають лісові.У літературі неправомірні розглядають лісові ресурси в цілому якскладову частину рослинних. Лісові ресурси включають лісову рослинність (та її корисні функції - рекреаційні, захисні тощо) і лісовий тваринний світ і його продукти. Відповідно до рослинних ресурсів може бути піднесена лише лісова рослинність без лісових тварин, які с часткою тваринних ресурсі її. У цілому лісові ресурси доцільно розглядати лк окремий специфічний компонент природи,який складається з лісової рослинності і лісових тварин, органічно взаємозв’язаних між собою умовами відтворення.

Земельні ресурси - це верхній шор зонної кулі, який у процесі суспільного виробництво використовується як основний засіб виробництва (особливо у таких галузях народного господарства, як лісова і сільська/. Земельні ресурси залежно від їх призначення поділяють на: землі сільськогосподарського призначання /використовуються для потреб сільського господарство/; землі населених пунктів /землі, закріплені за окремими містами, селищами міського типу і сільськими насаленими пунктами/; землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення (використовуються для розвитку відповідних галузях); землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного ат історико-культурного призначення (заповідників, національних, зоологічних і дендрологічних парків, ботанічних садів, місць масового відпочинку населення тощо/; землі лісового фонду (вкриті лісом, а також по вкриті лісом, які виділені для потреб лісового господарства); землі водногофонду /зайняті ріками, озерами, водоймами, болотами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також виділені на бе­регах водойм під смуги відведення; землі запасу /не передані у власність або по надані у постійно користування/.

Природні тваринні ресурси - це сукупність тварин природного походження, що склалося історично в межах будь-якої території або акваторії. Природні тваринні ресурси представлені тваринами лісів, столів, водних басейнів тощо. Вони суттєво впливають на розпиток лісового, сільського то мисливського господарств, рибальства.

Водні ресурси - це запаси води у відкритих /річках, озерах, морях, океанах/ і закритих /підземних/ водних басейнах. У складі водних ресурсів волика соціальне і економічно значення миють ресурси прісних вод, придатних для використання впобуті, сільському господарстві, комунальному господарстві та інших сферах.

Рекреаційні ресурси - це те частина природних ресурсів, яка може бути використана для оздоровлення населення. Рекреаційні при­родні ресурси -поділяють на рослинні рекреаційні ресурси, мінераль­ні лікувальні води, лікувальні грязі і сукупність кліматичних умов. Рослинні рекреаційні ресурси представлені лісовою і нелісовою рос­линність, яка позитивно впливає на здоров’я населення.

Регулювання використання природних ресурсів здійснюються зако­нодавством України. 3аложно від рівня регулювання використан­ня природних ресурсів виділяють природні ресурси республіканського і місцевого значення. Закон України про охорону навколишнього при­родного середовища /стаття 39/ до природних ресурсів республікансько­го значення відносить: територіальні та внутрішні морські води, при­родні ресурси континентального шельфу то виключної /морської/ економічної зони; атмосферне повітря; підземні води; поверхневі води, щознаходяться або використовуються на-території понад одну область; лісові ресурси державного значення) природні ресурси в межах терито­рій і об’єктів природно-заповідного фонду республіканського значен­нявиди тварин і рослин, занесені по Червоної книги; корисні копалини за винятком загальнопоширених. Усі інші природні компоненти, які законодавством України не віднесені до ресурсів республікансько­го значення, єприродними ресурсами місцевого значення.

Залежно від еколого-економічної доступності використання природ­них ресурсів їх поділяють на потенційні, екологічно доступні, мобіль­ні й економічно доступні Потенційні природні ресурси - це су­купність фізичних природних ресурсів, які залягають в літосфері, гідросфері то атмосфері і можуть бути використані для потреб народного господарства і населення. Екологічно доступні природні ресурси - це частина потенційних природних ресурсів, яку можна використати для потреб народного господарство або населення без шкоди для навколишнього природного середовища. Мобільні природні ресурси - це частина екологічно доступних природних ресурсів, яка залишиться у споживачі після вирахування вимушених втрат природних ресурсів у процесі добування і транспортування. Економічно доступні природні ресурси – це частина мобільних природних ресурсів, яку можна ефективно використати для виготовлення промислової продукції та інших потреб. Тобто це та частина природного потенціалу, добування якої на застосування сучасних технологій дозволяє отримувати якісну і конкурентоспроможну продукцію.