Практична функція полягає в тому, щоб всебічно обгрунтувати конкретні шляхи використання економічних законів, перекласти їхні вимоги на мову практичних заходів щодо вирішення господарських завдань, здійснення економічної політики, яка б найповніше відповідала інтересам людини, колективів, суспільства; обгрунтування раціональних форм управління господарством, здійснення практичних заходів щодо розв'язання економічних суперечностей, досягнення ефективних результатів розвитку виробництва і зростання життєвого рівня населення.
Прогностична функція економічної теорії має забезпечувати суспільству можливість в економічних діях здійснювати необхідні передбачення щодо розвитку економічних процесів. Тут доречна аналогія: як завдяки метеорології людина має можливість прогнозувати погоду і вживати відповідних заходів проти природних катаклізмів, так і прогностична функція економічної теорії допомагає людям запобігати економічним втратам, пом'якшувати перебіг деяких негативних процесів.
Саме завдяки вивченню економічної теорії людина може знати, які дії можуть сприяти подоланню економічних криз, зменшенню інфляції, скороченню безробіття, зростанню реальних доходів населення тощо.
Отже, прогностична функція економічної теорії — це по суті складання наукових прогнозів розвитку виробництва, становлення в сучасних умовах ринкової економіки з урахуванням суттєвих економічних закономірностей, явищ, теоретичних висновків.
Прогностичну функцію економічної теорії можна розглядати на рівні макро- і мікроекономіки.
Макроекономічне передбачення набуває форми розробки економічних програм уряду, прийняття відповідних загальногосподарських заходів щодо розвитку економіки всієї країни.
Однак прогностична функція економічної теорії може стосуватися і приватних підприємців, які мають бути здатними приймати раціональні або цілеспрямовані рішення, засновані на врахуванні вигод і продуктивних витрат, що прогностично можуть бути наслідком їхніх дій.
Методологічна функція економічної теорії дає можливість використовувати економічні знання для здійснення ряду досліджень у галузі не тільки економіки, а й соціології. Вона спрямована на формування сучасного економічного мислення людей, вчить якомога раціональніше здійснювати життєві спостереження в економічних процесах, дає змогу об'єктивно і всебічно оцінювати економічну політику держави, а також економічні програми різних політичних партій і рухів.
4. СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ІНФОРМАЦІЯ
Оволодіння економічними знаннями обов'язково передбачає необхідність аналізу кількісних величин, змін їх за певний період, прогнозних розрахунків зростання чи падіння виробництва певного товару чи ціни на нього тощо. Дані, які відображують обсяги виробництва створеного продукту в країні за певний рік або окремої галузі, масштаби зовнішньої та внутрішньої торгівлі, темпи зростання цін, інфляції, безробіття публікуються у різних статистичних довідниках. Підприємства, фірми, інститути, різні організації та установи ведуть облік результатів своєї господарської діяльності в бухгалтерських звітах за квартал, рік, а також здійснюють соціально-економічний аналіз даних звітності. Міністерства, відомства, інші державні установи також ведуть облік економічної діяльності підприємств, що знаходяться у їхньому підпорядкуванні. Багато економічної інформації, у тому числі у вигляді таблиць, схем, графіків, діаграм, містить-у наукових працях, різноманітних фахових виданнях. Як же ними користуватися?
Розглянемо це на конкретних прикладах.
На швейній фабриці, що виробляє шкільну форму і є об'єктом нашого дослідження, за січень, лютий та березень 1998 р. було пошито 10, 12 та 14 тис. форм. Про що свідчать ці статистичні дані? Яку економічну тенденцію вони характеризують?
Одним з можливих шляхів оцінки цих величин є зіставлення їх. Воно дає змогу зробити такі висновки:
1. У лютому виробництво зросло на 2 тис. форм (12-10), або на 2 : 10- 100 = 20 відсотків.
2. У березні виробництво зросло на 2 тис. форм більше, ніж у лютому, і на 4 тис. більше, ніж у січні, що становило відповідно 2 : 12 • 100 = 16,7 відсотка і 4 : 10 • 100 = 40 відсотків.
Економісти для оцінки кількісних величин широко застосовують середні величини. Вони допомагають відокремити незвичайне від загальновизнаного, показати, наскільки значними є відхилення між середньою та окремою цифрою. У нашому прикладі середньою буде величина (10 + 12 + 14): 3 = 12 тис. форм.
Використання середніх величин має важливе значення при зіставленні даних, що відбивають економічну діяльність певних підприємств, економічних категорій (зіставлення заробітної плати, наприклад, за галузями народного господарства), темпів економічного розвитку різних галузей тощо. Розглянемо дані, що характеризують процес природного скорочення чисельності населення в Україні:
| Рік | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 |
| Зменшення чисельності | |||||||
| населення в країні, | на 39 | на 100 | на 184 | на 243 | на 300 | на 310 | на312 |
| тис. чол. |
У середньому щороку за 1991-1997 pp. скорочення чисельності населення в нашій країні становило:
Це означає, що починаючи з 1994 р. зменшення чисельності населення в країні значно перевищує середнє значення цієї величини за останні 7 років. У 1995 і 1997 pp. спостерігалось значне прискорення зменшення чисельності населення порівняно з середньою величиною
.
Економічні процеси можуть відображуватися також у рисунках та графіках. Наприклад, процес природного скорочення чисельності населення графічно можна подати так, як показано на рис. 2.
Графіки — це наочне відображення залежності між двома змінними. Гіпотетичне уявлення про залежність між доходом і споживанням дає табл. 2.
Таблиця 2
Дані для побудови графіка
залежності між доходом і споживанням
(в умовних грошових одиницях)
| Дохід за місяць | Споживання за місяць | Точки |
| 10 | 10 | А |
| 30 | 30 | Б |
| 40 | 30 | В |
| 50 | 40 | Г |
| 60 | 45 | Д |
Рис. 3. Графік залежності доходу і споживання
Оскільки визначальною величиною у цьому разі є доход, то, як прийнято, його відображують на горизонтальній осі графіка. Споживання ж — це величина змінна, адже залежить від доходу, тому його показують на вертикальній осі графіка.
Вибравши масштаби, на вертикальній і горизонтальній осі графіка (рис. 3) позначають точки, що відбивають залежність між доходами і споживанням. Роблять це так: 10 грошових од. дорівнюють 2 см. Отже, точка А знаходитиметься на перетині перпендикулярних ліній від горизонтальної та вертикальної осі на зазначеній позначці, точка Б—на лінії перетину перпендикулярних на відстані 6 см і т. д.
Висхідна лінія на графіку свідчить про прямий зв'язок між доходом і споживанням. Це означає, що споживання безпосередньо залежить від доходів: чим вищі доходи, тим більше можливостей для споживання, і навпаки.
Економістів цікавлять також зміни у рівні цін, заробітної плати, рівень зайнятості та безробіття тощо. Для дослідження цих показників застосовують відсоткове відношення. Наприклад, для того щоб охарактеризувати темп зменшення обсягів житлового будівництва в Україні за період 1990—1996 pp., треба визначити величину зменшення виробництва, поділити її на кількість збудованого житла у 1990 p., який називається базовим, і помножити результат на 100. Так ми отримаємо відсоткове відношення. За даними Міністерства статистики України, у 1990 і 1996 pp. в нашій країні було введено в експлуатацію житлових будинків загальною площею відповідно 14,5 і 6,8 млн м2.
Для визначення відсоткового зменшення будівництва житла слід здійснити такий розрахунок:
(7,7: 14,5)- 100 = 53,1%.
Отримана величина є свідченням того, що житлове будівництво у 1996 р. становило 53,1 відсотка порівняно з 1990 р. Однак ця цифра не розкриває причин, що вплинули на зменшення житлового будівництва в країні.
Використана література:
1. Мочерний С.В. Економічна теорія. – К.: “Академія”, 1999.
2. Смольський. Основи економічної теорії. – Житомир, 2000.
3. Мазаракі А.А., Воронова Н.П. Економічна теорія. – К., 2000.
Волинські Реферати
Всі права збережено
Referats@360.com.ua
www.referaty.com.ua