Амортизаційна політика підприємства (стр. 6 из 8)

- група 1 – 2 процента;

- група 2 – 10 процентів;

- група 3 – 6 процентів;

- група 4 – 15 процентів.

Відповідно до положень Закону про податок на прибуток базою для нарахування амортизації є балансова вартість відповідної групи основних фондів (для групи 1 – окремого об'єкта) на початок звітного кварталу (далі – розрахунковий квартал). При цьому сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного з розрахункових кварталів, що входять у такий звітний період. [1]

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу для нарахування амортизації розраховується по формулі:

(1.11)

де а – розрахунковий квартал;

а – 1 – попередній квартал перед розрахунковим кварталом;

– балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

– балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

– сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернзацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

– сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

– сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Для балансової вартості об'єктів основних фондів групи 1 п. п. 8.3. 7 ст. 8 Закону про податок на прибуток установлена гранична величина – сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при досягненні якої нарахування амортизації припиняється. Залишкова вартість такого об’єкту відноситься до складу валових витрат відповідного податкового періоду, а вартість такого об’єкту прирівнюється нулю.

Що стосується обліку балансової вартості основних фондів груп 2, 3 й 4, то на відміну від основних фондів групи 1 він ведеться по сукупній балансовій вартості відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. Нарахування амортизації для основних фондів груп 2, 3 й 4 відповідно п. п. 8.3.8 ст. 8 Закону про податок на прибуток здійснюється до досягнення балансової вартості групи нульового значення.

П(С) БО №7 передбачає те, що підприємства самостійно вирішують, який один метод нарахування амортизації вони вибирають, велике економічне значення має визначення строків корисного використання об’єктів та формування вартості, яка амортизується.

Таким чином, ми можемо зробити такі висновки:

1. Основні засоби (ОЗ) – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Основні засоби групуються за їх функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю.

1. Розглядаючи економічну природу амортизації ми можемо виділити три концепції амортизації: класичну, економічну та фіскальну:

- Класична концепція базується на принципах теорії вартості та об'єктивних закономірних процесах обігу засобів праці;

- Економічна (бухгалтерська) концепція амортизації ґрунтується не на потребах відтворення, а на необхідності перенесення частини вартості основних засобів на вартість продукції, виробленої за їх допомогою у такій величині, яка б точно відображала втрату вартості засобів праці в процесі виробництва та внаслідок морального зносу;

- Фіскальна (податкова) концепція амортизації передбачає звільнення від оподаткування частини прибутку на суму нарахованої амортизації.

2. До методів нарахування амортизації відносяться:

- метод прямолінійного списання;

- метод зменшення залишкової вартості;

- метод прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивний метод;

- виробничий метод;

- метод, передбачений податковим законодавством.

3. Підприємства самостійно, завдяки амортизаційній політиці, встановлюють розміри економічної амортизації, від якої залежить розмір прибутку підприємства. Правильне розуміння економічної природи, концепцій і функцій амортизації та усвідомлення її значення дозволить обґрунтовано вирішувати проблеми, які пов'язані з встановленням оптимальних строків використання основних засобів, визначенням методів нарахування амортизації, розробленням норм амортизаційних відрахувань, формуванням та використанням амортизаційного фонду, тобто дозволить проводити ефективну амортизаційну політику.

2. Аналіз результатів реалізації амортизаційної політики на основі діяльності ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс»

2.1. Економічна характеристика підприємства

В дипломній роботі наведена економічна характеристика підприємства на прикладі Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» (далі ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» або «ТІС»), яке зареєстровано в 1994 році відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно Статуту Товариство є власником майна, переданого йому засновниками у власність, продукції, виробленої Товариством у результаті господарської діяльності, отриманих доходів, іншого майна, отриманого на умовах, які не суперечать чинному законодавству. Товариство може реалізовувати право власності шляхом відчуження, а саме: укладати з іншими юридичними та фізичними особами угоди продажу, оренди та ін.

Підприємство внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій. Його місцезнаходження: Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Візирка, вул. Чапаєва, 50, 67543. Форма власності по класифікації форми власності – приватна, види діяльності по класифікації видів економічної діяльності (КВЕД):

63.11.0 Транспортна обробка вантажів

63.40.0 Діяльність транспортних агентств

Підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах за ставкою 25% та податку на додану вартість. У підприємства є розрахункові рахунки в комерційних банках.

Стивідорна компанія «Трансінвестсервіс» є однією з крупніших приватних морських компаній держави по оцінці Національного морського рейтингу, і займає п’яте місце серед державних портів та приватних терміналів. Загальна сума інвестиційних вкладів компанії в морську галузь України перевищує 350 мільйонів доларів США. [52]

За 15 років діяльності побудовано 6 причалів загальною довжиною більш 1300 метрів та глибиною 14–16 метрів:

1. причал №15 – побудований компанією як допоміжний причал зернового терміналу для невеликих суден.

2. причал №16 – крупніший зерновий термінал Чорного моря (об’єм перевалки вантажів в 2008–2009 років – 4,7 – 4,3 млн. т), добудований «ТІС» у 1999 році.

3. причал №17 – термінал «ТІС – Міндобрива» – крупніший в Україні після Одеського припортового заводу термінал по перевалці добрив на експорт, довжина – 250 метрів, глибина – 15 метрів.

4. причал №18 – термінал «ТІС-Руда» спільне підприємство «ТІС» и «Ferrexpo» (Полтавський ГОК) по перевалці залізорудної сировини, побудований у 2004 році, довжина – 250 метрів, глибина – 15 м.

5. причал №19–20 – крупніший в СНД вугільно-рудний термінал (потужність 12 млн. т.). Причали побудовані в 2008 році, довжина – 500 метрів, глибина – 15 метрів. Місткість складів – 12 мільйонів тон.

6. причал №21–22 – новіший на Чорному морі контейнерний термінал.

За таких прискорених темпах розвитку активно залучались кошти інвесторів.

За роки діяльності підприємство показало добрі показники та високу конкурентоспроможність по вантажообігу не лише на території України, а і поза її межами. Розглянемо дані вантажообігу 25 крупніших портів і терміналів Чорного моря, до яких належить і стивідорна компанія «Трансінвестсервіс» за 2008–2009 роки наведені в таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1. Загальний вантажообіг 25 крупніших портів і терміналів Чорного моря (млн. т.)

№	Порти та термінали	Загальний вантажообіг 25 крупніших портів і терміналів Чорного моря (млн. т.)		Абсолютна зміна	Відносна зміна	Питома вага грузооб. в загальному підсумку
		2008	2009	2009 р. до 2008 р.	2009 р. до 2008 р.	2008	2009
1	Новоросійський МТП (РФ)	72,8	80,8	8,00	110,99	19,19	22,51
2	Констанца (Рум.)	61,8	42,0	-19,80	67,96	16,29	11,70
3	КТК порт (РФ)	31,5	34,6	3,10	109,84	8,30	9,64
4	Одеський МТП	34,6	28,0	-6,60	80,92	9,12	7,80
5	Туапсинский МТП (РФ)	19,4	18,4	-1,00	94,85	5,11	5,13
6	Южний МТП	21,7	17,8	-3,90	82,03	5,72	4,96
7	Ільїчевський МТП	18,9	16,3	-2,60	86,24	4,98	4,54
8	Маріупольский МТП	15,9	13,4	-2,50	84,28	4,19	3,73
9	Эрдемир (Турция)	11,0	12,0	1,00	109,09	2,90	3,34
10	«ТІС»	6,9	9,9	3,00	143,48	1,82	2,76
11	Нафтотермінал «Южний»	7,7	9,5	1,80	123,38	2,03	2,65
12	Нефтехим Бургас (Болгария)	10,7	9,0	-1,70	84,11	2,82	2,51
13	Николаевский МТП	9,2	8,0	-1,20	86,96	2,42	2,23
14	Батуми (Грузія)	8,6	7,8	-0,80	90,70	2,27	2,17
15	Варна (Болгарія)	7,7	6,7	-1,00	87,01	2,03	1,87
16	Поти (Грузия)	8,1	6,1	-2,00	75,31	2,13	1,70
17	Ізмаїльский МТП	6,8	5,2	-1,60	76,47	1,79	1,45
18	Керченский МТП	4,3	4,7	0,40	109,30	1,13	1,31
19	Днепро-Бугский порт	4,4	4,6	0,20	104,55	1,16	1,28
20	«Авлита» (Севастопіль)	3,9	4,5	0,60	115,38	1,03	1,25
продовження
21	«Нибулон» (Николаїв)	2,9	4,5	1,60	155,17	0,76	1,25
22	Ника-Терра (Україна)	3,5	4,2	0,70	120,00	0,92	1,17
23	«Югнефтехимтранзит» (РФ)	2,9	4,2	1,30	144,83	0,76	1,17
24	Бургас (Болгарія)	-	3,6	-	-	-	1,00
25	Херсонский МТП	4,2	3,2	-1,00	76,19	1,11	0,89
Всього	379,4	359,0	-20,40	100,00	100,00

Аналізуючи наведені дані можна зробити висновок, що вантажообіг крупніших портів та терміналів Чорного моря в 2009 році знизився на 20,4 млн. т. через фінансову кризу, однак компанії «Трансінвестсервіс» вдалося збільшити свій вантажообіг на 3 млн. тонни або на 43,48%, що призвело до підвищення питомої ваги вантажообігу «ТІС» в загальному вантажообігу на 1% (рис. 2.1.)