Теоретично визначено, що суттєвий вплив на розвиток підприємств має сукупність факторів макро-, мезо - та мікросередовища. Стосовно будь-якого підприємства вони відіграють неоднакову роль і можуть впливати на його діяльність позитивно, негативно або залишитися нейтральними [35]. Комбінаційний склад чинників, їх варіації, вагомість та інтенсивність впливу залежать від цілей підприємства, організаційної структури, виробничих і комерційних зв’язків.
Забезпечення розвитку підприємств повинно супроводжуватися постійною діагностикою факторів впливу на їхню господарську діяльність у декомпозиційному аспекті. З позиції вирішення поставленого завдання та дотримання основних принципів методології досліджень (визначеності, конкретності, причинності, розвитку, об'єктивності) було проаналізовано портфель методичних підходів до здійснення багатофакторного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища промислових підприємств [4].
Дійсно, економічний розвиток підприємства залежить від багатьох чинників (факторів), що є взаємозалежні між собою і нерідко впливають в різних напрямках. Тому його аналіз та оцінку слід проводити з врахуванням сучасних умов та чинників, що визначають функціонування підприємств та впливають на їх економічний розвиток.
Класифікація здійснена за такими ознаками:
1. За можливістю керованості чинниками економічного розвитку;
2. За місцем виникнення;
3. За характером впливу на функціонування підприємств.
Така класифікація дозволяє виділити ті з них, які є найбільш важливими для оцінки економічного розвитку і які слід відібрати для аналітичних розрахунків.
В розрахунок алгоритму економічного розвитку пропонується включати тільки керовані чинники, оскільки вони є залежними від підприємства та можуть ним регулюватись. Вплив зовнішніх чинників може бути значним, навіть вирішальним в їх діяльності. Проте підприємства не можуть їх змінити, але, реагуючи на їх вплив, пристосовують відповідно до них свою внутрішню виробничу структуру, технологію, персонал. Відмічається значний вплив в останні роки зовнішніх чинників, що робить менш стійкою економічну рівновагу та стабільність суб’єктів господарювання.
На даному етапі досліджень спробуємо проаналізувати існуючі методики комплексної оцінки розвитку підприємств, розпочинаючи з вітчизняних. Відзначимо, що в основу усіх прикладних методик аналізу та оцінки ефективності розвитку підприємств покладено результативний критерій (ефективність підприємницької діяльності).
Об’єктом дослідження вітчизняних науковців, як правило, виступали два види розвитку підприємств - інтенсивний та екстенсивний. Виокремлення саме цих видів організаційно-економічного розвитку проводилося на основі застосування принципів діалектичної логіки та відображало закон “переходу кількісних властивостей у якісні".
Однією з найбільш типових методик оцінки та аналізу організаційно-економічного розвитку підприємств слід вважати доробок Р.М. Петухова [34]. Під інтенсивним розвитком підприємства він розуміє такий спосіб змін, змістом як8х є використання у виробництві найновіших досягнень науки і техніки, передового практичного досвіду тощо; це процес, особливий спосіб розвитку підприємства, що спирається на досягнення науково-технічного прогресу, метою та результатом якого є підвищення економічної ефективності виробництва і зростання на цій основі обсягів виготовлення продукції. Під екстенсивним типом розвитку підприємств розуміється нарощування обсягів виробництва, підвищення його ефективності за рахунок залучення у господарський оборот більшої кількості економічних ресурсів. Пріоритетним визнається інтенсивний тип розвитку підприємств, що забезпечує більш повне задоволення потреб суспільства без зростання обсягів необхідних ресурсів.
Результатами інтенсифікації діяльності підприємства виступають такі зміни соціально-економічної системи підприємств, як збільшення його виробничої потужності, підвищення продуктивності праці, зростання швидкості оборотності коштів, активізація процесів технічного переозброєння та оновлення і т.д. Автор вважає, що перелічені організаційно-економічні результати слід розцінювати як проміжні, що не можуть бути визнані метою розвитку. Метою визнаються зміни загально системної ефективності функціонування підприємств, тобто співвідношення між отриманими результатами та понесеними для цього витратами.
На практиці спостерігаються різні типи поєднання динаміки виробництва продукції, витрат і рівня їх віддачі (ефективності). Різноманітні комбінації спрямованості та відносної швидкості зміни випуску продукції, виробничих витрат і рівня їх віддачі визначають характер розвитку підприємств [34].
У якості базових критеріїв аналізу та оцінки ефективності організаційно-економічного розвитку використовуються такі індекси: виробництва (Івп (рп)) - розраховується як співвідношення досягнутого рівня виробництва (реалізації) продукції та його базової величини; сукупних витрат на виробництво та реалізацію продукції (Ів) - розраховується аналогічно попередньому показнику; рівня економічної ефективності (Іеф) - визначається на основі співставлення досягнутих результатів та витрат на їх досягнення, а також співвідношення Іе / Ів (dеф).