У тих випадках, коли на період масового збирання урожаю у зв‘язку з виробничою необхідністю, для роботи на комбайнах призначають помічників трактористів-машиністів, які мають посвідчення тракториста-машиніста, оплату їх праці рекомендується провадити у розмірі не менше 85% від заробітку трактористів-машиністів, які працюють на комбайнах. Окремі підприємства формують екіпажі комбайнерів, яким нараховується по 100% належної заробітної плати кожному.
Оплату праці трактористів-машиністів, зайнятих на відвезенні соломи, і водіїв на відвезенні зерна від комбайна рекомендується провадити в розмірі 80% від середньої оплати комбайнерів, яких обслуговують зазначені працівники.
Трактористам-машиністам, яким атестаційною комісією підприємства присвоєно І та ІІ класи, відповідно до Галузевої угоди щомісячно при нарахуванні заробітної плати до заробітку на механізованих роботах, які оплачуються по тарифних ставках трактористів-машиністів нараховується надбавка: трактористам-машиністам І класу – 20%, ІІ класу – 10%.
Ефективність роботи на збиранні зернових культур значною мірою залежить від додаткового матеріального стимулювання. Крім зазначеної оплати, підприємства відповідно до умов колективного договору встановлюють інші види додаткової оплати. Зокрема, ефективним видом матеріального стимулювання є встановлення додаткової оплати за перевиконання змінних норм продуктивності або сезонних завдань. Окремі підприємства роботу, яка виконується якісно понад установлену змінну норму, оплачують за подвійними або іншими підвищеними розцінками.
Ефективно зарекомендувала практика стимулювання за виконання сезонного завдання у визначені строки. Приклад такого стимулювання наведено в табл. 2.8..
2.8.
Приклад розрахунок додаткової оплати за виконання сезонного завдання на збиранні зернових
| Виконання сезонно завдання, % | Доплата до загальної заробітної плати, нарахованої на збиранні зернових, % |
| 100 | 10 |
| До 110 | 15 |
| До 115 | 20 |
| Понад 120 | 30 |
При стимулюванні механізаторів на збиранні врожаю особливу увагу доцільно приділяти зацікавленості працівників у зменшенні втрат і підвищенні якості збирання врожаю. Для цього можна застосовувати додаткові виплати за зниження втрат зерна порівняно з контрольним обмолотом.
Контрольні показники врожайності (на основі актів контрольної і фактичної врожайності) та розміри доплати встановлюють у кожному господарстві
Преміювання може бути включене в розрахунок комплексної розцінки або нараховуватися і виплачуватися за індивідуальні показники роботи кожному працюючому на жнивах.
Сума премії, визначена працівнику за виконання певних показників роботи, максимальними розмірами не обмежується.
Ефективним є застосування прогресивно зростаючих розцінок, коли розцінки за продукцію (намолочену тонну) за рахунок премій зростають пропорційно до збільшення намолоту з 1 гектара порівняно з урожайністю, визначеною контрольним обмолотом.
Сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, виходячи з фінансових можливостей, крім зазначеної оплати, можуть застосувати винагороди, стимулюючі виплати, преміювання за окремі показники роботи не передбачені чинним законодавством, Галузевою угодою та цими рекомендаціями.
При оплаті праці на жнивах (незалежно від фінансового стану) відповідно до ст. 106 КЗпП України повинна обов‘язково проводитися підвищена оплата за роботу в надурочний час у розмірі 100% годинної тарифної ставки робітника відповідної кваліфікації (в даному випадку VI розряду).
Висновки
З масовою організацією фермерських (селянських) господарств аграрна економіка стає антимонопольною та конкурентноздатною. Фермерські господарства спроможні збільшити виробництво і поповнити торгівлю продуктами харчування і тим самим зробити вагомий внесок у вирішення національної продовольчої проблеми. Зрозуміло, високотоварні, конкурентноздатні господарства будуть сформовані за сприятливих умов за певний час, але саме в наш час закладаються економічні, законодавчі, нормативні, організаційні підвалини агро бізнесу.
Організація праці на підприємствах сільського господарства здійснюється відповідно до Закону України «Про оплату праці». В державних підприємствах організація оплати праці здійснюється міністерством аграрної політики.
Організація праці— це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів. Організація праці є об'єктивною необхідністю і невід'ємною складовою трудової діяльності людини. Вона має сприяти вдосконаленню всіх процесів праці, виробничих структур для досягнення найвищої ефективності суспільного виробництва.
В роботі розглянуто організацію оплати праці на ТОВ «Веселка», що займається вирощуванням зернових.
Виділено такі напрями поліпшення умов праці на підприємстві
1. удосконалення технологічних процесів ;
2. механізація та автоматизація виробничих процесів;
3. впровадження дистанційного управління виробничими процесами для виведення людини з зони несприятливих умов праці;
4. раціональне планування та інженерне забезпечення виробничих процесів;
5. улаштування та реконструкція діючих вентиляційних систем;
6. виготовлення та установка ефективних інженерно-технічних засобів охорони праці (огороджень, засобів сигналізації, контролю запобіжних пристроїв тощо);
Список використаної літератури
1. Закон України „Про охорону праці”
2. Абрамов В. М., Данюк В. М.,., Колот А. М. Мотивація і стимулювання праці в умовах переходу до ринку. — Одеса, 2005.
3. Буряк Ю.П., Карпінський Б.А. Економіка праці і соціально-трудові відносини. Навч. посібник. – Львів: Логос, 2003.
4. Василъченко В. С. Ринок праці та зайнятість. — К., 2002.
5. Гангслі Теренс. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. — К.: Основа, 2005.
6. Данюк В. М. Управление трудом в условиях рыночной экономики — К.: Знание, 2001.
7. П.Долишний М. И. Трудовые ресурсы производственных систем. — К.: Наукова думка, 1990.
8. Жуков Л. И., Погосян Г. Р. Экономика труда. — М.: Экономика, 2001.
9. Завіновська Г.Т. Економіка праці. – К.: КНЕУ, 2003
10. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка. — К.: МАУП, 2003.
11. Казановський А. В., Колот А. М. Соціальне партнерство на ринку праці. — Краматорськ: Нац. Центр продуктивності, 2002.
12. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. — К., 1999.
13. Колот А. М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу. — К.: КНЕУ, 2000.
14. Лукьянченко Н. Д. Управление трудом в промышленных предприятиях. — Донецк, 1996.
15. Петюх В. М. Формування робочої сили в ринкових умовах. — К.: Знання, 2003.
16. Петюх В. М. Ринок праці та зайнятість. — К., 1999.
17. Плоткін Я.Д. Економіка праці. Навч. посібник. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, Ужгород: Патент, 2001.
18. www.minagro.gov.ua
Додаток 1
| Мінімальні гарантовані розміри годинних тарифних ставок окремих категорій робітників сільськогосподарських підприємств та коефіцієнти міжрозрядних співвідношень | ||||||||
| в гривнях | ||||||||
| Категорії працівників | Розряди робіт | Коефіціенти співвідношень мінімальних гарантованих розмірів тарифних ставок робітників І розряду | ||||||
| І | ІІ | ІІІ | ІУ | У | УІ | |||
| Коефіцієнти міжроз-рядних співвідношень | 1,00 | 1,09 | 1,20 | 1,35 | 1,55 | 1,80 | ||
| На ручних роботах врослинництві | 2,08 | 2,27 | 2,50 | 2,81 | 3,22 | 3,74 | 1,00 | |
| На ручних роботах втваринництві | 2,41 | 2,63 | 2,89 | 3,25 | 3,74 | 4,34 | 1,16 | |
| Трактористи-машиністи | ||||||||
| І група | 2,43 | 2,65 | 2,92 | 3,28 | 3,77 | 4,37 | 1,17 | |
| ІІ група | 2,68 | 2,92 | 3,22 | 3,62 | 4,15 | 4,82 | 1,29 | |
| ІІІ група | 2,95 | 3,22 | 3,54 | 3,98 | 4,57 | 5,31 | 1,42 | |
| Робітники, зайняті наремонтних і верстатнихроботах | 2,20 | 2,40 | 2,64 | 2,97 | 3,41 | 3,96 | 1,06 | |
| Примітки: | ||||||||
| 1.Годинні тарифні ставки робітників розраховані, виходячи з норми тривалості робочого часу 167 години в місяць в 2005 році при 40-годинному робочому тижні, з урахуванням коефіцієнтів співвідношень тарифних ставок робітників першого розряду | ||||||||
| 2. Приклад розрахунку годинної тарифної ставки робітника І розряду: на ручних роботах в рослинництві: 348 : 167 =2,08 гривні;на работах в тваринниицтві : 2,08 х 1,16 = 2,41 гривні;трактористи-машиністи І групи 2,08 х 1,17 = 2,43 гривні;трактористи-машиністи ІІ групи 2,08 х 1,29 = 2,68 гривні;трактористи-машиністи ІІІ групи 2,08 х 1,42 = 2,95 гривні. | ||||||||
| Тарифні ставки робітників інших розрядів визначаються з урахуванням міжрозрядних | ||||||||
| 3. Групи з оплати праці трактористів-машиністів встановлюються в залежності від регіону: | ||||||||
| І група - сільгосппідприємства Автономної Республіки Крим (крім гірських і передгірних), Запорізької, Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської і Херсонської областей; | ||||||||
| ІІ група - сільгосппідприємства Вінницької, Луганської, Донецької, Кіровоградської,Полтавської, Тернопільської, Харківської, Черкаської, Чернівецької (крім Гірських і передгірних), лісостепові підприємства Житомирської, Київської,Львівської, Сумської, Хмельницької та Чернігівської областей; | ||||||||
| ІІІ група - сільгосппідприємства Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської,Рівненської областей, гірські і передгірні підприємства Автономної РеспублікиКрим, Львівської, і Чернівецької областей та поліські підприємства Житомирської, Київської, | ||||||||
Додаток 2