Смекни!
smekni.com

Світова економіка (стр. 5 из 8)

двосторонні угоди

багатосторонні угоди

Рух приватного капіталу - переміщення коштів приватних організацій або банків.

По характеру використання міжнародного капіталу:

- рух підприємницького капіталу - це кошти прямо або побічноінвестовані з метою отримання

прибутку

- рух позичкового капіталу-кошти надаються в допомогу з метою отримання заздалегідь

фіксованого прибутку

По строку інвестування:

- середньострокові

- довгострокові

- корострокові

За метою вкладення:

· прямі

· портфельні

Прямі – вкладення капіталу з метою забезпечення довгострокового економічного інтересу з метою встановлення контролю над об’єктаміи. Це приватні інвестиціі.

Портфельні – вкладення в іноземні цінні папери, що не дають інвестору права контролювання виробництва, а здійснюються з метою отримання лише дивідента. Як правило портфельні інвестиціі є приватними.

Прямі іноземні інвестиціі – це набуток довготривалого інтересу нерезидента підприємства в іншій країні.

2 типи прямих іноземних інвестицій:

- новітні інвестиціі (в новітнє виробницьтво)

- купівля існуючих інвестицій за рахунок поглинання чи злиття

з точки зору бухгалтерської звітності є 2 види:

1. первісні

2. приріст капіталу

з точки зору джерел – 3 види прямих інвестицій:

1. вивіз власного капіталу

2. реінвестування прибутків

3. внутрішньокорпораційні позики, кредити

організаційні форми прямих іноземниз інвестицій:

- 90 % всіх інвестицій здійснюються ТНК

- 10 % інші компаніі

ТНК – це корпораціі, що здійснюють міжнародну виробничу інвестиційну діяльність ні базі прямих іноземних інвестицій.

Мережа підприємств, куди вкладаються інвестиціі:

1. дочірні компаніі – підприємства, де інвестор не резидент має білш 50% капіталу

2. Асоційовані компаніі – підприємства, де інвестор нерезидент має менше 50% капіталу

3. Філія – підприємство, де інвестор має 100% капіталу

4. Представницьтво – здійснює представницькі функціі

Кількісні критеріі прямих іноземних інвестицій:

- прямі інвестиціі – 10 або більше % в капіталі

- Менше 10% - портфельні

Загальні тенденціі вивозу капіталу:

2 періоди:

До ІІ світовой війни:

· Більша частина вивозу капіталу направлялась в країни, що розвивались

· Більша частина – офіційний капітал, менша – приватний

· Більша частина – вивіз позичкового, менша – підприємницького

· Більша частина – портфельні інвестиціі, менша – прямі

· Темпи вивозу повільні і менші ніж темпи росту світової торгівлі

Після II світової війни:

· до кінця 80-х рр питома вага інвестицій що йшли в розвинуті країни збільшувалась, а в ті що розвиваються – зменшувалась

· до кінця 80-х рр питома вага стала навпаки

· приватний капітал переважає офіційний капітал

· майже на всьому протязі прямі інвестиції переважали портфельні але з 1993 р нова тенденція - різко збільшились портфельні інвестиції

· підприємницький капітал зріс і переважає позичковий

· темпи зростання інвестицій значно збільшились і переважають темпи зростання світової торгівлі

Причини різкого збільшення портфельних інвестицій:

- лібералізація фінансових ринків

- глобалізація міжнародних вінансових ринків

- концентрація значних фінансових ресурсів в руках інституціональних інвесторів

5 найбільших портфельних інвесторів:

США, ЯПОНІЯ, ВЕЛИКОБРИТАНІЯ, ГОНКОНГ, СИНГАПУР.

Кризи: Російська (98), Азіатська (97), Латиноамериканська (98-99) - привели до гальмування портфельних інвестицій.

Динаміка світових прямих інвестицій:

Аналіз інвестицій по експорту та імпорту. По експорту - прямі інвестиції збільшились з 50 до 420 млрд. дол. за останні 20 років.

2 показ ники, що характеризують вивіз прямих інвестицій:

- щорічний відплив капіталу

- аккомульовані іноземні інвестиції.

В першому випадку щорічні вивози свідчать про тенденції даного року. Аккомульовані - скільки всього вивезли інвестицій.

За останні 20 років виникло 3 хвилі зростання прямих іноземних інвестицій. 1) 1969-71; 2) 1986-90; 3) 1993-97

Процес бурхливого зростання інвестицій, що почався з 2-ї половини 80 рр називається Глобальним інвестиційним бумом. Характеризувався:

- якщо доII половини 80 рр було збільшення в 4%, то після 80 рр - в 20-25%

- якщо до того сума була 100 млрд дол то після того 200-250 млрд дол в рік

В 90 рр глобальна рецесія прорвала пік але потім бум відновився.

В 1997 р зріст інвестицій до 424 млрд дол інвестицій

Причини глобального інвестиційного буму:

· циклічні фактори (поєднання інвестицій з підйомом економіки)

· фактори економічної політики (починається лібералізація економіки - країни змінили своє економічне законодавство і інвестори почали туди рухатись)

· структурні фактори (світова економіка стала глобальною)

Відношення валовогопродукту до прямих іноземних інвестицій досягає 9 %.

Позиції окремих експортерів:

1. США (115 млрд)2. БРИТАНІЯ, 3. ЯПОНІЯ, 4. НІМЕЧЧИНА, 5. ФРАНЦІЯ. Імпортери:

1. США (95 млрд), 2. КИТАЙ,3. БРИТАНІЯ

Особливості вивозу капіталу закордон в 90 рр.:

- збільшення питомої ваги країн, що розвиваються

- значне збільшеня ролі інвестицій, що пов"язано з злиттям та поглинанням

Найбільш розвинуті регіони:

країни Південно-східної Азії

країни Зах. Європи

З регіони інвестицій:

США

Пд-Сх Азія

Зах. Європа

Особливості транснаціоналізації світової економіки

Транснаціалізація - процес посилення світової інтеграції в результаті глобальних операцій. (постійно зростає)

2аспекти:

- інтеграція світової економіки

- суб'єкт інтеграції - ТНК

ТНК- компанії, що здійснюють міжнародну діяльність на основі вивозу прямих інвестицій.

Багатонаціональні кампанії- компанії, капітал яких належить різним за нац походженням групам капіталу.

Наприклад: DUTCHSHELL, ROYAL, UNILERO

ТНК - основний капітал таких компаній належить ондій нації. ТНК - лідер серед інших міжнар.

організацій

Критерії відношення компаній до ТНК:

Кількісні - колись вважалось що коли компанія має хоча б 6 філій за межами країни - то вона належить до ТНК. Зараз іноді включаються компанії і з меншеєю кіль-стю філей.

Теоретичні основи ТНК

1. Перші ТНК з'явилися в кінці 19 ст, наприклад - 2ІМСЕК, але потім протягом десятиріч к-сть ТНК не збільшувалась. Перед 2-гою св. війною ТНК були зосереджені лише в сировинному секторі. Напр. ЗІМЗЕЗТЕК-нафта.

2. Після 2-гої св. війни починається бурхливий розвиток ТНК. НОВІ РИСИ: якщо раніше ТНК розподіляють ринки збуту, то зараз - конкуренція в виробництві (найбільші країни США, Англія -до 60-х років була лідером в ТНК завдяки колоніям )

3. Сер. 60-х новий розподіл сил - США 1- й св. інвестор. ТНК США домінують в світі.

4. 70-ті Ч. Кінберг "атегісап спаїїепде от гоаа" - чому Америка кинула виклик всьому світу? - завдяки подвійної економіці та ТНК . Виробництво ТНК за кордоном = виробництву на території США. Кінберг - "Ми контролюємо 2 економіки"

5. Сер 80-х Франція та Німеччина набувають розвитку у ТНК + дуже сильного розвитку набуває ТНК у Японії - 3-те місце у світі.

6. Сер 80-х з'явилась спроба об'єднати всі ек пояснення чому з'явились ТНК. Англійський вчений Дж. Даннінг розробив теорію - "еклектична парадигма", яка пояснює виникнення ТНК з точки зору існування 3 переваг:

- інтернаціоналізації

- власності

- розміщення

Дж Даннінг не створив сам жодної концепції, а тільки об'єднав всі теорії, які існували до нього в одну.

Характеристика активів

1. Спец. фірмові активи

Поділяються на:

- Фіз капітал (машини, обладнання)

- Людський капітал (патент, креслення; + репутація компанії, доступ до джерел фінансування, інформації, здатність втілювати нові ідеї) - саме цей актив зацікавив Дж. Даннінга.

- Інші невидимі активи

Частину цих активів можна продати, а частину не можна.

Бар'єри для входження (entrybariers) - одна з основних категорій ек. теорії, їх можна подолати маючи спеціальні фірмові активи.

2. На початку 30-х років вчений Кране почав вивчати - трансакційні витрати - витрати на проведення комерційних операцій.

Теорія трансакцій них витрат

Якщо порівняти трансакційні витрати в різних компаніях то вони не схожі

Існує 2 види трансакційних витрат:

1. Між спорідненими структурами.

2. Між незалежними компаніями.

Правило Goans-a.


споріднені кампаніiнезалежні кампаніі

С1<С2 - витрати між спорідними структурами завжди менше, ніж між незалежними.

Кожна корпорація намагається обмежити транзакцію своїми внутрішніми підрозділами; Іпіегпаї Ігапзасііоп більш ефективні. Явище інтернаціоналізації- набуття внутрікорпораційного характеру транзакції.

3.Переваги розміщення:

1. Динамічний ринок

2. Стабільна економ, ситуація

3. Стабільні закони

4. Розвинена інфраструктура

5. Дешева робоча сила

6. Наявність сировинних ресурсів

7. Пільги, інвестиційні стимули

Країна базування – це країна, де розміщується головне виробництво

Дочірня країна – це країна, де знаходяться філіі

Нові риси сучасних ТНК

1. Величезний обсяг операцій ТНК (експорт ТНК - 1&bsol;3 світового експорту, ВП від ТНК - 30% від світового ВП)

2. Збільшеня ступеню міжнародності (тоб-то питомої ваги заруб, активів займів, загальнокорпораційних показників)

3. Втягнення в процес транснаціоналізації средніх та малих компаній