де Скр- кількість обладнання, кратне відношенню різних видів робіт
у структурі машиноємкості;
Суст- загальна кількість встановленого обладнання.
Для проведення аналітичної роботи у заводських умовах пропонується наступна робоча формула визначення величини коефіцієнту пропорційності:
(3.7)
де Ксм.уст- коефіцієнт змінності роботи всього встановленого обладнання;
Ксм.н - нормативний коефіцієнт змінності роботи обладнання.
По аналогії величина коефіцієнту пропорційності може бути розрахована за наявністю даних, які характеризують завантаження обладнання:
(3.8)
де Кз.уст - середній коефіцієнт завантаження встановленого обладнання у даному підрозділі (групі);
Кз.н - нормативний коефіцієнт завантаження обладнання.
Розглянемо деякі особливості коефіцієнту пропорційності. Так, якщо коефіцієнт змінності характеризует використання обладнання в часу, а коефіцієнт завантаження - ступінь використання дійсного фонду часу роботи обладнання при заданому обсязі виробництва або прийнятій величині виробничої потужності підприємств та їхніх підрозділів, то коефіцієнт пропорційності - рівномірність у роботі машинного парку тільки підрозділів. Із допомогою цього показнику можна визначити, яку кількість встановленого обладнання у даному виробничому підрозділі може водночас працювати при існуючій структурі машинного парку та структурі машиноємкості (трудомісткості) заданої виробничої програми. Разом з тим він показує, наскільки масштаб роботи відповідає встановленому обладнанню на даний момент часу у підрозділу. Коефіцієнт змінності роботи обладнання та коефіцієнт завантаження обладнання у значному ступені залежать від обсягу виробництва. Коефіцієнт пропорційності залишається незмінним при зміні обсягу виробництва. Не зміниться значення коефіцієнту пропорційності і в тому випадку, якщо збільшиться загальна кількість обладнання у цехах та на дільницях без відповідного поліпшення його структури.
Значення коефіцієнту пропорційності залежить передусім від структури парку обладнання або структури машиноємкості виробів, що виготовляються. Воно тим вище, чим більше ступінь відповідності між структурою парку машин та структурою машиноємкості продукції. Отже, коефіцієнт пропорційності характеризує відповідність структури машиноємкості виробів, що виготовляються структурі обладнання або, навпаки, структури обладнання - структурі машиноємкості.
Характеризуючи масштаб виробництва при існуючем рівні погодженості пропускних спроможностей окремих видів обладнання, груп взаємозамінного обладнання, коефіцієнт пропорційності дасть можливість оцінити резерви збільшення виробничіх потужностей підприємств та випуску продукції для наявних виробничих площ за рахунок збільшення кількості машин у загальному парку обладнання, технологічні можливості яких у найбільшому ступені відповідають структурі машиноємкості виробів, що виготовляються.
Визначивши із допомогою (Кпр) рівень пропорційності у виробничих потужностях, можна встановити ту кількість машин, верстатів, що безперервно приймає участь у роботі, а також виявити ту частину обладнання, що може бути вилучена з виробничого процесу або частково завантажена роботою.
У широкому плані коефіцієнт пропорційності характеризує рівень організаційної побудови системи машин на дільницях та в цехах підприємства.[3,37].
Перевага використання коефіцієнтів змінності, завантаження та пропорційності в аналізі рівня використання резервів виробничих потужностей перебує у тому, що їхня величина визначається на основі відпрацьованих або передбачуваних до відпрацювання машино-годин. В свою чергу машино-години є найважливішим елементом розрахунку величини виробничої потужності. Отже, з допомогою запропонованих коефіцієнтів можна отримати об'єктивну аналітичну інформацію про ефективність використання виробничих потужностей.
Ще більш повним стане аналіз при поєднанні використання цих показників в управлінні процесом інтенсивного використання виробничих потужностей. Так, коефіцієнт пропорційності характеризує можливий масштаб виробництва, тобто збільшення випуску продукції, що не притаманно вартісному коефіцієнту. У свою чергу коефіцієнт пропорційності з урахуванням вартості обладнання дасть уявлення про 'ціну' досягнення погодженого функціонування сістеми машин та спряженості потужностей, а також дозволяє визначити питому вагу невикористаного обладнання у загальній його вартості.
(3.9)
де ΔФ- приріст фондовіддачі за рахунок підвищення завантаженя обладнання;
Кз.о і Кз.б- коефіцієнти завантаженя обладнання у звітному та базисному році;
Фб- фондовіддача у базисному року.
Використання показнику фондовіддачі дасть можливість оцінити досягнення проектної фондовіддачі та зіставити її величину з фондовіддачею по рівню прийнятої потужності. Порівняння цих показників показує, наскільки фондовіддача по рівню прийнятої потужності відстає або перевищує проектну фондовіддачу, тобто дасть можливість визначити величину резерву підвищення фондовіддачі або величину перекриття проектної фондовіддачі, а також поліпшення використання прийнятой потужності. Резерви підвищення фондовіддачі можна розрахувати по формулі
(3.10)
де Фпр- величина фондовіддачі по проекту;
Фм- величина фондовіддачі по прийнятій потужності.
Наступним вартісним показником, який характеризує ефективність використання активної частини основних фондів, є випуск продукції у розрахунку на 1 одиницю вартості обладнання. У справжній час зростає технічна оснащеність підприємств, підвищується технічний рівень виробництва. Випуск продукції з одиниці активної частини основних фондів дасть уявлення про зростання ефективності їхнього використання. Цей показник може бути ще доповнений показником випуску продукції на одиницю обладнання. Він обчислюється як у вартісному, так і у натуральному виразі. Показники у натуральному виразі слідує застосовувати для оцінки використання виробничих потужностей ливарних, ковально-пресових та зварювальних цехів. Особливо велика роль цих показників у міжзаводському аналізі, який проводиться з метою виявлення резервів поліпшення використання виробничих мощностей.
Останнім і надто важливим показником у цій групі є коефіцієнт, що характеризує ефективність використання заводських виробничих площ. Цей показник особливо важливий при оцінці рівня використання виробничих потужностей тих підрозділів (складальних, зварювальних та ін.), величина потужності яких залежить передусім від величини виробничих площ. Наведена система показників дасть можливість отримати достатньо достовірну інформацію, на основі якої можна провести комплексний аналіз використання наявних виробничих потужностей підприємств та їхніх підрозділів, встановити черговість проведення заходів по поліпшенню використання резервів виробничих потужностей, здійснювати предметне управління процесом їхньої реалізації на підприємстві.
Найважливішим результатом організації інтенсивного використання виробничих потужностей є прискорення темпів приросту продукції без додаткових капітальних вкладень, темпів росту фондовіддачі. Розвиток нашої економіки на сучасному етапі і в найближчій перспективі обумовлює необхідність вдосконалення організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств. Організація інтенсивного використання наявних виробничих потужностей є важливим фактором економічного зростання, при якому не тільки підвищується ефективність застосовуваних потужностних ресурсів, але і зростає її значення у прирості продукції, тобто коли головним джерелом збільшення випуску продукції ставає економія цих ресурсів.
Організація інтенсивного використання виробничих потужностей повинна здійснюватися з урахуванням дії сукупності двох взаємоповя’заних видів факторів, що обумовлюють можливість більш завантажене функціонування потужностних ресурсів у часу (підвищення їхньої завантаженості) та впливаючих на інтенсивний приріст потужностей (зниження машиноємкості).
Визначення рівня організації інтенсивного використання виробничих потужностей обумовлює необхідність обгрунтування критерію його оцінки. Таким критерієм може бути мінімум розірвання між рівнями використання потужностей та обладнання, що складає систему машин підприємства. Отже, чим менше це розірвання, тим вище рівень організації використування виробничих потужностей.