Законодавство про оподаткування в якості пільгових суб’єктів виділяє категорії платників, а не окремих юридичних чи фізичних осіб, тобто виділяє певну однорідну групу платників податків, що характеризується конкретною ознакою, на підставі якої і формується пільговий податковий режим. Усі інші платники податків визначають об’єкт оподаткування, обчислюють податкову базу і суму податків у повному обсязі згідно з встановленими законодавством загальними правилами.
Основними видами податкових пільг є: звільнення, вилучення, знижки і податковий кредит. Звільнення від податку — це законодавче визначення конкретних фізичних і юридичних осіб, звільнених від сплати певних видів податків. Вилучення — це виключення з оподатковуваного доходу, тобто ситуація, коли окремі види доходів не враховуються для визначення об'єкта оподаткування. Знижки — це форма податкових пільг, пов'язана з витратами платника. Податковий кредит — це вид пільги, об'єктом якої є обчислена сума податку, а не доходи або витрати платника. Цей вид пільг використовується у формах: зменшення податкового окладу, зменшення ставки податку, відстрочки платежу, зменшення податкової ставки для частини доходів і т. д.
Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і в період усього терміну її дії самостійно, без попереднього повідомлення податкових органів.
Якщо платника цілком звільнено від сплати податку, то обов’язок з обліку і звітності в нього залишиться.
Висновки.
Загальнодержавні податки і збори – це фінансове підґрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу, знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб у державі. Їх мобілізація й використання зачіпає інтереси не тільки кожного підприємця чи громадянина, а й цілих верств населення і соціальних груп, між якими точиться жорстока боротьба за форми й методи розподілу та перерозподілу, які в історії цивілізації спричиняли соціальні потрясіння та війни. На сьогодні податки – це найефективніший інструмент впливу на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню.
Оподаткування та надання пільг повинно бути основане на матеріальному становищі суб’єкта оподаткування. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їхньої діяльності й об’єкт оподаткування.
Найгострішою проблемою для економіки України є реформування чинної податкової системи, надання їй нормального, цивілізованого характеру. Головним завданням держави під час проведення реформи має бути гарантування стабільності податкового законодавства і відображення цих гарантій у податковому кодексі.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про систему оподаткування» №77/97-ВР від 18.02.1997 (із змінами і доповненнями, внесеними 23.12 2004 р. № 2287-IV).
2. С.М. Чистов, А.Є. Никифоров „Державне регулювання економіки”: Навчальний посібник – Київ,2000 р.
3. М.П. Кучерявенко „Податкове право” – Київ: “Юрінком-Інтер”, 2004 р.
4. І. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога „Державне регулювання економіки” – 2-ге видання, Київ: „Атіка”, „Ельга-Н”, 2000 р.
5. Л.І. Дідівська, Л.С. Головко „Державне регулювання економіки” – Навчальний посібник, 2-ге видання, Київ: „Знання-Прес”, 2002 р.