Норма запасу в днях по окремих видах сировини, матеріалів і напівфабрикатів установлюється виходячи з часу, необхідного для створення транспортного, підготовчого, технологічного, поточного складського і страхового запасів.
Норматив оборотних коштів на допоміжні матеріали встановлюється по двох основних групах:
До першої групи відносяться матеріали, що витрачаються регулярно й у великих обсягах. Норматив розраховується так само, як на сировину й основні матеріали.
У другу групу включаються допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві рідко й у незначних обсягах. Норматив обчислюється аналітичним методом на основі даних за попередні роки.
Загальний норматив оборотних коштів на допоміжні матеріали являє собою суму нормативів обох груп.
Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві повинен забезпечувати ритмічний процес виробництва і рівномірне надходження готової продукції на склад. Норматив виражає вартість початих, але не закінчених виробництвом виробів, що знаходяться на різних стадіях виробничого процесу. У результаті нормування повинна бути розрахована величина мінімального заділу, достатнього для нормальної роботи виробництва.
Розмір оборотних коштів, авансованих у незавершене виробництво, неоднакова по підприємствах і галузям. Основними причинами розходжень є особливості організацій, обсяг виробництва , структура продукції, що випускається.
Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві розраховується по групах або видам виробів для кожного підрозділу окремо . Якщо асортимент продукції різноманітний, то норматив обчислюється по основній продукції, що становить 70-80% її загальної маси. [7, 60-90]
1.3. Показники стану і використання оборотних коштів
Оборотні кошти становлять значну частину матеріально-грошових активів. Тому раціональне та економне використання має неабияке значення.
Таблиця 1.
Ефективність використання оборотних коштів
| основні показники | способи підвищення ефективності |
| - коефіцієнт оборотності- коефіцієнт завантаження- тривалість одного обороту- рентабельність | - оптимізація запасів, ресурсів незавершеного виробництва- скорочення тривалості виробничого циклу- поліпшення організації МТЗ- прискорення реалізації товарної продукції |
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообороту на підприємстві:
(1.1)
де О — термін обертання оборотних коштів, днів;
С — середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.;
Т — тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів;
Р — обсяг реалізованої продукції, грн.
Середню вартість оборотних коштів можна розрахувати як середню арифметичну або середню хронологічну. Дані для розрахунку використовуються залежно від періоду (рік, півріччя, квартал тощо), за який визначається оборотність. Якщо за рік, то необхідно для розрахунку брати наявність оборотних коштів на початок кожного місяця.
Отже, формула, за якою визначається середня арифметична, виглядатиме так:
(1.2)
Де С1, С2,...С12 — сума (вартість) оборотних коштів на початок кожного місяця року (з січня по грудень);
С13 — сума оборотних коштів на початок наступного
року.
Середня сума оборотних коштів за середньою хронологічною визначається за формулою:
(1.3)
Хоч результати підрахунків за обома формулами мають незначні розбіжності, але розрахунок, проведений за формулою [1.3], статистика вважає точнішим.
Тривалість обертання коштів — це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результати процесу матеріального відтворення — обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період — і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів і коштів.
Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і щодо окремих їхніх статей.
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт обертання, що визначається за формулою:
К0 = Р/С (1.4)
де К0 — коефіцієнт обертання оборотних коштів. Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то ліпше вони використовуються.
Коефіцієнт завантаження оборотних коштів є оберненим до коефіцієнта обертання показником і визначається за формулою:
К з = С/Р (1.5)
де Кз — коефіцієнт завантаження оборотних коштів, коп. Він характеризує участь оборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Що менше оборотних коштів припадає на 1 грн. обороту, то ліпше вони використовуються.
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів можуть використовуватись коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних коштів) і рентабельність. Вони обчислюються за формулами:
(1.6)
де Ке — коефіцієнт ефективності оборотних коштів, коп.;
П — прибуток від реалізації продукції, грн.;
Р — рентабельність оборотних коштів, %.
Якщо Ке є абсолютним показником і характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів, то Р — відносний показник, що визначає ступінь використання оборотних коштів. Що більшим є значення першого і другого показників, то ефективніше використовуються оборотні кошти.
Для розрахунку загальної потреби в оборотних коштах мені потрібні наступні формули:
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів – характеризує кількість оборотів оборотних коштів за визначений період:
К= обьем реалізованої продукції/ середній остаток за попередній період (1.7)
На підставі вищеперелічених формул можна зробити аналіз стану оборотних коштів на підприємстві.
2. Аніліз стану оборотних коштів
2.1. Характеристика ефективності використання оборотних коштів
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємстві я взяла данні про працю ТОВ “Світязь”(виробництво хутряних виробів)
Щоб обчисли потрібну мені ефективність розрахую спочатку середню вартість оборотних коштів.
Таблиця 2.1.
Вартість оборотних коштів, тис. грн
| Періоди | 2001р. | 2002р. | 2003р. |
| Січень | 830 | 870 | 780 |
| Лютий | 860 | 650 | 810 |
| Березень | 780 | 720 | 820 |
| Квітень | 820 | 900 | 800 |
| Травень | 770 | 880 | 750 |
| Червень | 840 | 750 | 920 |
| Липень | 810 | 840 | 850 |
| Серпень | 750 | 840 | 830 |
| Вересень | 790 | 770 | 790 |
| Жовтень | 800 | 900 | 890 |
| Листопад | 780 | 850 | 920 |
| Грудень | 810 | 800 | 860 |
| Сума оборотних коштів, розрахованая за формулою середньої арифметичною (1.1) | 808,5 | 811,5 | 836,2 |
| Сума оборотних коштів, розрахованая за формулою середньої хронологічною (1.2) | 805,0 | 810 | 838 |
Згідно показникам таблиці 1.1 та виходячи з формули середньої арифметичної (1.1), можна розрахувати суму оборотних коштів за 2001 рік
[830 + 860 + 780 + 820 + 770 + 840 + 810 + 750 + 790 + 800 + 780 + 810 + 870 / 13] вона становить 808,5 тис. грн.
Сума оборотних коштів за цей же рік, розрахована за середньою хронологічною (1.2), становитиме 805,0 тис. грн.
[½ 830 + 860 + 780 + 820 + 770 + 840 + 810 + 750 + 790+ 800+ 780 + 810 + ½ 870 / 12]
За 2002 та 2003 роки роблю такіж розрахунки,як і за попередній рік, результати наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.2
РОЗРАХУНОК ОБЕРТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ
| 2001 | 2002 | 2003 | |
| Реалізація товарної продукції, Тис. грн. | |||
| За планом | 5580,0 | 6120,0 | 6235,0 |
| Фактично | 6120,0 | 6235,0 | 6523,0 |
| Відхилення від плану(+,-) | +540 | +115 | +288 |
| Середні залишки нормованих оборотних коштів Тис. грн. | |||
| За планом | 785,0 | 785,0 | 785,0 |
| Фактично | 805,0 | 810 | 838 |
| Відхилення від плану(+,-) | +20 | +25 | +53 |
| Одноденний обсяг реалізації продукції, Тис.грн. | |||
| За планом | 15,5 | 17,0 | 18,0 |
| Фактично | 17,0 | 18,0 | 21,0 |
| Відхилення від плану(+,-) | +1,5 | +1 | +3 |
| Час обертання оборотних коштів, Дні | |||
| За планом | 50,6 | 47,3 | 45,0 |
| Фактично | 47,3 | 45,2 | 42,0 |
| Відхилення від плану(+,-) | -3,3 | -2,1 | -3 |
Дані Таблиці 2.2. свідчать, що фактичний час обертання коштів за 2001рік скоротився проти плану на 3,3 дня (50,6-47,3)., за 2002 рік - скоротився на 2,1 дня , за 2003 – на 3 дні.
Унаслідок прискорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється частина коштів, що обраховується множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів.
У 2001 році за рахунок прискорення часу обертання оборотних коштів з обороту вивільняється 56,1 тис. грн. (17,0х3,3), у 2002 році – вивельнилося 37,8 тис.грн. (18,0* 2,1), а у 2003 – 63 тис. грн. (21*3)
Обчислемо ефективність використання оборотних коштів, що визначається за формулою (1.4):
У 2001 році кількість оборотів збільшилась за рік на 0,5 оборота:
[6120/805 – 5580 /785] = 0,5
У 2002 році - збільшилась за рік на 0,6 оборота:
(6235/780 – 6120/785) = 0,6
У 2003 році - збільшилась за рік на 0,1 оборота:
(6525/815 – 6235/785) = 0,1
Ці показники свідчять, що підприємство в цілому за три роки працю позитивно, але за 2003 рік кількість оборотів зназилась порівняно з попередніми роками.