Формування конкурентоспроможнього ринку туристичних мiжнародних туристичних послуг (стр. 3 из 8)

Зокрема, до факторів, що визначають рівень міжнародної конкурентоспроможності підприємства в галузі управління, можна віднести:

- націленість на комплексне управління конкурентоспроможністю підприємства;

- стратегія управлінського мислення; вміння формулювати оптимальні цілі і добиватися їх досягнення;

- гнучкість реакції управління на зовнішні загрози; інноваційний характер управлінської діяльності;

- втілення маркетингу в принципах і функціях управління та ін.

Згідно з Європейською та Американською Академією Маркетингу є ще фактори маркетингу[27], що обумовлюють напрями конкурентних переваг:

- переваги у своєчасному і якісному задоволенні потреб і вимог споживачів;

- створення комунікаційної системи, адекватної завданням підвищення конкурентоспроможності підприємства;

- створення ефективної системи розподілу і збуту продукції;

- цільове використання можливостей маркетингу для формування конкурентних переваг на вирішальних напрямах діяльності підприємства;

- створення системи ефективного стимулюючого впливу на інтереси споживачів і посередників;

Для того,щоб на міжнародному конкурентоспроможному ринку туристичних послуг галузь мала найбільші конкурентні переваги треба брати участь у:

- створенні високоефективної системи формування нових видів продукції;

- націленості досліджень і розробок на створення продукції ринкової новизни;

- випередженні конкурентів за часом виходу на ринок з новими видами продукції;

- формуванні команди розробників, об'єднаних єдністю інтересі і цілей.

РОЗДІЛ 2

СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

2.1 Структура і динаміка розвитку міжнародного туризму в Україні

Розвиток сучасних ринків послуг та формування новітньої інфраструктури сервісної економіки є вирішальним і невід'ємним компонентом розвитку, а рівень якості й асортименту наданих послуг є надійним показником темпів економічного зростання, технологічного прогресу й нагромадження капіталу.

В 2004-2008 рр. було зафіксовано зростання державних капіталовкладень в сферу туризму, підвищення туристичної привабливості держави та збільшення кількості іноземних туристів, які почали відпочивати в Україні. Згідно з оцінками Міністерства економіки України у 2009 році продукти та послуги, пов'язані з діяльністю туристичної галузі, становлять близько 7% валового національного продукту, а за загальними оцінками, близько 11% робочої сили в Україні було зайнято в туристичному бізнесі та супутніх галузях.[47]

Внутрішній туризм в Україні в 2007 році був пріоритетним видом туристичної діяльності в Україні. На нього припадало 86,5 % туристів, що обслуговувались українськими туроператорами. В 2008 році ситуація докорінно змінилася – за кордон виїжджав майже кожен другий турист, на внутрішній туризм припадало лише 52 % .

Структура в’їзного турпотоку за мотивацією:

Службова поїздка	0,8млн. осіб	4% потоку	зменшення на 24% або на 267,9 тис.осіб
Організований т-м	1,4млн. осіб	7% потоку	зменшення на 21% або на 369,9тис.осіб
Приватний туризм	18,5 млн. осіб	89% потоку	зменшення на 18% або на 4млн.осіб

В структурі в’їзного турпотоку зміни порівняно з 2008 р. не відбулися.

Структура в’їзного турпотоку за країнами походження:

Країни СНД	14,6 млн. осіб	71 % потоку	зменшення на 7 % або на 1,2 млн. осіб
Країни ЄС	5,7 млн. осіб	27 % потоку	зменшення на 38 % або на 3,4 млн. осіб
Інші країни	431,4 тис. осіб	2 % потоку	зменшення на 9 % або на 40,7 тис. осіб

Спадання в’їзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок зменшення кількості подорожуючих з країн: Польща (на ↓51% або на 2,7 млн. осіб), Словаччина (на ↓17% або на 107,4 тис. осіб), Угорщина (на ↓21% або на 219,4 тис. осіб), Німеччина (на ↓8% або на 18,1 тис. осіб), Румунія (на ↓25% або на 363,2 тис. осіб). Спадання в’їзного турпотоку з країн СНД відбулося в основному за рахунок зменшення кількості подорожуючих з країн: Азербайджан (на ↓17% або на 13,4 тис. осіб), Білорусь (на ↓12% або на 422,7 тис. осіб), Грузія (на ↓25% або на 13 тис. осіб), Молдова (на ↓2% або на 80,5 тис. осіб), Росія (на ↓9% або на 673,9 тис. осіб).

Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму:

осіб	частка	2009/2008
Всього, за 2009	20740 963	100 %	- 18 %
1	Росія	69 53 966	34 %	- 9 %
2	Молдова	4336 869	21 %	- 2 %
3	Білорусь	2 983 525	14 %	- 13 %
4	Польща	2542 232	12 %	- 51 %
5	Румунія	1 076 401	5%	-25 %
6	Угорщина	812 119	4%	- 21 %
8	Словаччина	536 853	3 %	- 17 %
7	Німеччина	212 223	1 %	- 8 %
9	США	120 541	0,6 %	- 4 %
10	Узбекистан	95 629	0,4 %	+ 26 %
Разом 10країн	19 670 358	95 %

Виїзний туризм

Виїзний турпотік 2009 р. порівняно з 2008 р. зменшився на ↓1,1 % або на ↓164,6 тис. осіб та становив 15,3 млн. осіб.

Виїзний турпотік зменшився за рахунок поїздок з метою організованого туризму та службових поїздок.

Організовані поїздки зменшились на ↓21% за рахунок зменшення кількості виїжджаючих українських туристів до: Єгипту (на 10% або на 24,6 тис. осіб), Польщі (на 58% або 152,8 тис. осіб), Німеччини (на 77% або на 21,9тис. осіб), Росії (на 3% або на 6,6тис. осіб) та Чехії (на 48% або на 54тис. осіб).

Службові поїздки зменшились на ↓9% за рахунок зменшення кількості виїжджаючих українських туристів до: Єгипту (на 85% або на 32,1тис. осіб), Польщі (на 5% або 13,3тис. осіб), Росії (на 7% або на 13,6 тис. осіб), Словаччини (на 51% або на 24,5 тис. осіб) та Туреччини (на 23% або на 10,9 тис. осіб).

В приватних поїздках спостерігається зростання на ↑2% за рахунок кількості виїжджаючих українських туристів до: Румунії (на 6% або 28,1 тис. осіб), Польщі (на 50% або 874,5 тис. осіб), Молдови (на 4% або на 73,8 тис. осіб), Угорщини (на 33% або на 385,6 тис. осіб) та Німеччини (на 38% або на 25,3 тис. осіб).

Структура виїзного турпотоку за мотивацією:

Службова поїздка	837,1 тис. осіб	5% потоку	зменшення на 9% або 86,8тис.осіб
Організований туризм	1,4млн.осіб	9% потоку	зменшення на 21% або на 369,3тис.осіб
Приватний туризм	13,1млн.осіб	86% потоку	зростання на 2% або 291,6 тис.осіб

В структурі виїзного турпотоку відбулися такі зміни – частка службових поїздок скоротилась з 6% за 2008 р. до 5% за 2009 р., частка організованого туризму скоротилась з 12% за 2008 р. до 9% за 2009 р. та водночас виросла частка приватного туризму від 86% до 82%.

Структура виїзного турпотоку за країнами походження:

Країни СНД	6,3 млн. осіб	53 % потоку	зменшення на 8 % або на 727,5 тис. осіб
Країни ЄС	8,1 млн. осіб	41 % потоку	зростання на 16 % або на 892 тис. осіб
Інші країни	925,2 тис. осіб	6 % потоку	зростання на 26 % або на 329,1 тис. осіб

Зростання виїзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок збільшення кількості виїжджаючих українських туристів до: Польщі (на 32% або на 708,3 тис. осіб), Німеччини (на 25% або на 38,2 тис. осіб), Великобританії (на 42% або на 18,2 тис. осіб), Румунії (на 5% або на 23,7 тис. осіб), Угорщини (на 26% або на 326,4 тис. осіб). Зменшення виїзного турпотоку з країн СНД відбулося в основному за рахунок зменшення кількості виїжджаючих українських туристів до: Білорусії (на 17% або на 206,3 тис. осіб), Узбекистану (на 17% або на 1,5 тис. осіб), Росії (на 11% або на 628,1 тис. осіб).

Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму:

осіб	частка	2009/2008
Всього за 2009	15333 949	100 %	- 1,1 %
1	Росія	4 982 047	32 %	- 11 %
2	Польща	2 954 199	19 %	+ 32 %
3	Молдова	1989 372	13 %	+ 5 %
4	Угорщина	1 602 608	10 %	+ 26 %
5	Румунія	544 864	4 %	+ 5 %
6	Туреччина	440 245	3 %	- 22 %
7	Словаччина	377 593	2,5 %	- 14 %
8	Єгипет	237 099	1,5 %	- 38 %
9	Німеччина	190 050	1,2 %	+ 25 %
10	Чехія	123 738	0,8 %	- 31 %
Разом 10 країн	13 441 815	87 %

2.2 Оцінка потенціалу підвищення міжнародної конкурентоспроможної туристичної галузі в Україні

Існує необхідність створення економічно ефективного туристичного простору для розвитку туризму на національному та міжнародному

рівнях. Нераціональне використання туристичних ресурсів та нецілеспрямована політика держави гальмують розвиток туристичного бізнесу та процес євроінтеграції.