Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється в різноманітних формах, в тому числі наданням фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих галузей виробництв. Держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб’єктів, а також захист інвестицій незалежно від форм власності. Бюджетні інвестиційні асигнування здійснюються державою частково або повністю для реалізації важливих капіталомістких проектів у розвиток сільського господарства.
У підрозділі «Бюджетні асигнування» зазначаються асигнування із державного і місцевих бюджетів за певними напрямами. Ці асигнування узгоджуються з державним бюджетом на відповідний рік [11].
Проаналізуємо залучення коштів та державну підтримку підприємства ТОВ агрофірму «ім. Гагаріна» в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1. Залучення коштів та державна підтримка підприємства
| 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2009 р. До 2008 р.+,- | |
| Залучення коштів – всього | 380,0 | 1442,0 | 488,0 | 2112,2 | ||
| Кредити банків – всього | 380,0 | 1442,0 | 488,0 | 2112,2 | ||
| З них пільгові | 380,0 | 1442,0 | 488,0 | |||
| Державна підтримка – всього | 739,2 | 1341,5 | 1428,8 | 949,9 | 43,5 | -906,3 |
| Дотації на молоко | 610,8 | 829,8 | 1202,5 | 760,9 | -760,9 | |
| Дотації на м’ясо | 105,2 | 203,3 | 125,9 | 137,8 | 35,0 | -102,8 |
| Фінансування програми за заходів з державного бюджету – всього | 23,2 | 308,4 | 100,4 | 51,1 | 8,5 | -42,6 |
| В т.ч. Часткове відшкодування | 70,1 | |||||
| % за кредит | 23,2 | 106,4 | 90,1 | 51,1 | 8,5 | |
| доплата за озимі зернові | 31,9 | |||||
| доплата за ярові посіви | ||||||
| доплата за міндобрива | ||||||
| за приріст поголів’я | 100,0 | |||||
| відшкодування страхових платежів | 10,3 |
Як ми бачимо з таблиці 5.1 в підприємство на протязі з 2005 року по 2009 рік залучає кошти банку у вигляді кредиту, окрім 2008 року. Кожного разу ця сама зростає. Також з цим підприємство отримує від держави підтримку у вигляді дотацій на продукцію. Так підприємство отримало дотацій в 2009 році порівняно з 2008 роком менше на 906,3 тис. грн.
6. Організація економічної діагностики підприємства
Розгалужена система аналітичної роботи в народному господарстві, промисловості та окремих підприємствах потребує відповідної організації, тобто упорядкування, налагодження координації та погодження її здійснення з метою попередження дублювання, внесення єдності в роботу окремих посадових осіб чи аналітичних органів. Під організацією аналітичної роботи розуміють систему заходів з метою вивчення господарської діяльності. Загальні методичні принципи організації аналітичної роботи включають:
- організаційні форми;
- планування аналітичної роботи;
- етапи економічного аналізу;
- узагальнення та форми реалізації результатів аналізу.
Аналітична робота – складова частина творчої діяльності. Вона призначена для оцінки інформації і підготовки прийняття рішень. Складає основний зміст повсякденної роботи кожного керівника і працівника.
Аналітична робота, як процес пізнання об'єктивної реальності, здійснюється за законами діалектики, формальної логіки, із застосуванням загальнонаукових методів дослідження.
Зміст аналітичної роботи – приведення розрізнених зведень у логічно обґрунтовану систему залежностей (просторово-тимчасових, причинно-наслідкових і інших), що дозволяють дати правильну оцінку як усієї сукупності фактів, так і кожному з них окремо.
Спираючись на систему методологічних принципів, аналітик визначає:
- об'єкт і предмет дослідження;
- послідовність їхнього розв'язання;
- застосовувані методи.
Можна умовно виділити два характерних рівні аналітичного дослідження:
а) емпіричний;
б) теоретичний.
Емпіричний рівень аналізу пов'язаний з отриманням і первинною обробкою вихідного фактичного матеріалу.
Емпіричний етап складається з 2-х стадій роботи: перша стадія – це процес добування, одержання і фіксації фактів; друга стадія – це первинна обробка й оцінка фактів у їхньому взаємозв'язку. У ході цього етапу дослідник здійснює:
- критичну оцінку і перевірку кожного факту, очищаючи його від випадкових і несуттєвих деталей;
- добір із усіх фактів типових, найбільш повторюваних і таких, що виражають основні тенденції розвитку;
- розкриває найбільш очевидні зв'язки між відібраними фактами, тобто на емпіричному рівні досліджує закономірності, що характеризують досліджувані явища.
Теоретичний рівень дослідження пов'язаний із глибоким аналізом фактів, проникненням у сутність досліджуваних явищ, з пізнанням і формулюванням у якісній і кількісній формі законів, тобто з поясненням явищ [].
В практиці організації аналітичної роботи розрізняють централізовану та децентралізовану форми. При централізованій формі організації вся робота з аналізу господарської діяльності концентрується у спеціальному структурному підрозділі в системі управління виробництвом відповідної назви. Децентралізована форма організації передбачає, що аналізом господарської діяльності займаються всі структурні підрозділи з питань, які входять до їх компетенції, виходячи з розмежування прав та обов'язків між ними, передбачених відповідними нормативними документами – внутрішніми чи галузевими.
Незалежно від організаційних форм методичне та методологічне керівництво, як правило, здійснюється головними економістами. Необхідно розглянути переваги та недоліки цих організаційних форм та можливу сферу їх застосування.
Аналітична робота на підприємстві починається з планування. Розрізняють план аналітичної роботи та план (програму) конкретного аналізу.
План аналітичної роботи складається на рік з розбивкою по кварталах: вказуються розділи господарської діяльності та об'єкти, які включені в план періодичного контролю, терміни проведення, відповідальні виконавці, технічні засоби й джерела інформації, які необхідні для аналізу.
В плані конкретного аналізу, який складається відповідно до плану аналітичної роботи, розділи та об'єкти аналізу деталізуються по конкретних виконавцях, визначаються мета й завдання, розробляються необхідні методики розрахунку впливу конкретних факторів, досліджується їх взаємозв'язок, розробляються таблиці схеми, графіки, зведення, узагальнення резервів та результаті аналізу. До аналітичної роботи залучаються працівники технічних технологічних та інших служб, які працюють під керівництвом аналітиків.
Основні етапи інформаційно-аналітичної роботи.
Етап 1. Загальне знайомство з проблемою. Ознайомлення з проблемою в цілому, а також із суміжними питаннями, вивчення яких може виявитися корисним; складання загального плану роботи з вказівкою терміну виконання, виконавців і основних джерел, що приблизно можуть бути використані.
Щоб успішно справитись з завданням, дуже важливо спочатку, при загальному знайомстві з проблемою і складанні плану, діяти зі знанням справи, обдумано і розважливо.
Етап 2. Визначення використовуваних термінів і понять. Необхідно визначити і пояснити той або інший термін або поняття так, щоб це було ясно самим аналітикам, тим, хто контролює роботу аналітиків, і тим, хто користується аналітичною інформацією.
Етап 3. Збір фактів.
Етап 4. Тлумачення фактів. Так коротко можна назвати процес вивчення й обробки фактів. Цей етап включає оцінку, класифікацію, аналіз і з'ясування фактів.
Етап 5. Побудова гіпотези. Робочі гіпотези, висунуті на цьому етапі, звичайно пов'язані з якими-небудь конкретними питаннями, відповідаючи на які можна перевірити самі гіпотези. Багато хто вважає побудову гіпотези найважливішим моментом будь-якого дослідження як в області природних або суспільних наук, так і в області інформаційно-аналітичної роботи. В міру вивчення даного етапу ми відкриваємо все нові корисні сторони робочої гіпотези.
Етап 6. Висновки. На цьому етапі виробляються дослідження, необхідні для доказу або спростування робочих гіпотез і формулюються остаточні висновки, що є основою майже будь-якого інформаційного документа.
Етап 7. Виклад. Складання документа, що завершує роботу. Укладач інформаційного документа повинен не тільки ясно уявляти собі те, про що він пише, але і уміти виразити свої думки в ясній формі [].
З метою проведення діагностики підприємства користуються наступними основними джерелами вихідних даних:
- статут підприємства;
- штатний розпис;
- дані про виробничу структуру;
- дані про організаційну структуру управління;
- всі види планів підприємства і його підрозділів (стратегічні, середньострокові, оперативні – квартальні, місячні, декадні, тижневі, добові);
- всі види звітності підприємства і його підрозділів (оперативна, статистична, податкова тощо);
- діючі інвестиційні та інші проекти;
- фіксовані накази і розпорядження керівників підприємства, рішення його органів;
- нормативні документи, закони, підзаконні акти та інші документи, що регламентують діяльність даного підприємства (положення про підприємство і підрозділи, правила внутрішнього розпорядку, посадові інструкції, правила, процедури, норми і нормативи, схема документообороту, карти, діаграми та інші документи);
- схеми інформаційних потоків;
- первинні бухгалтерські документи і регістри;
- матеріали ревізій, перевірок;
- матеріали власних спостережень (опитування, анкетування, фотографування тощо).