Головною метою існування кожного підприємства, організації, звісно, крім благочинних чи подібних їм, є отримання прибутку. Це основна рушійна сила ринкової економіки, головний показник успішності діяльності. Саме за можливості отримання прибутків і розгортається конкурентна боротьба між підприємствами, але, як відомо, переможцями у цьому змаганні виходять далеко не всі. На найневдаліших представників ділового класу у разі неспроможності закріпитися на ринку чекає банкрутство і санація.
За своєю суттю банкрутство як цивільно-правова категорія є невід'ємною частиною ринкової економіки, природним процесом конкурентної боротьби, у ході якої слабкі підприємства вибувають з цього процесу, а натомість держава отримує економічно міцних, конкурентоздатних суб'єктів господарювання.
Саме тому надзвичайно важливим є уміння завчасно передбачити перші прояви фінансової нестабільності, які згодом можуть перерости у банкрутство.
Діагностика банкрутства переважно має декілька рівнів і спирається на моніторинг внутрішніх явищ фірми, помітних зсередини. Зазвичай, система діагностики банкрутства складається з двох частин: експрес-діагностика банкрутства та фундаментальна діагностика банкрутства.
Основною метою експрес-діагностики банкрутства є раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства та попередня оцінка масштабів кризового його стану. Експрес-діагностика банкрутства характеризує систему регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, що здійснюється на базі даних його фінансового обліку за стандартними алгоритмами аналізу, постійного моніторингу фінансового стану підприємства. Методика експрес-діагностики може трактуватися як універсальна, що майже не залежить від специфічних характеристик підприємства.
На відміну від експрес-діагностики, фундаментальна діагностика, орієнтована на специфіку конкретного підприємства, ураховує його відмінності [13].
Для прогнозування банкрутства використовують наступні показники, розроблені зарубіжними вченими. Використаємо показник коефіцієнт Бівера, який визначається як різниця між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов'язань. Зробивши розрахунок ми може ми сказати, що коефіцієнт Бівера дорівнює 0,31, що вказує на більш-менш задовільний стан господарства і його платоспроможність.
Двофакторна модель імовірності банкрутства визначається за допомогою коефіцієнту покриття і коефіцієнту автономії:
Z = -0,3877 – 1,0736 × 0,239 + 0,0579 × 0,801 = -0,3877 – 0,2566 + 0,0464 = -0,5978.
Від'ємне значення Z-показника вказує на зменшення імовірності банкрутства підприємства. Ця модель не потребує значного обсягу вихідної інформації, але її недоліком є недостатня точність прогнозування імовірності банкрутства (похибка 2 = + – 0,65).
Для того, щоб прогноз був точнішим застосовують п'ятифакторну модель Z-рахунку:
Z = 1,2 × 0,067+1,4 × 0,145+3,3 × 0,145+0,6 × 4,631+0,999 × 0,726 0,0804+0,203+0,479+2,779+0,725 = 4,266.
Розрахувавши п'ятифакторну модель Z-розрахунку Альтмана ми бачимо, що цей показник склав 4,266, що вказує на дуже низьку імовірність банкрутства підприємства. Тому ми можемо зробити висновок про те, що у
2009 році господарство мало позитивний фінансовий стан і виходячи з цього низьку імовірність банкрутства.
Під економічною безпекою треба розуміти такий стан соціально-технічної системи підприємства, котрий дає змогу уникнути зовнішніх загроз і протистояти внутрішнім чинникам дезорганізації за допомогою наявних ресурсів, підприємницьких здібностей менеджерів, а також структурної організації та зв'язків менеджменту.
Економічна безпека підприємства – це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, який гарантує найбільш ефективне використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).
Головною метою управління економічною безпекою є забезпечення найефективнішого функціонування, найпродуктивнішої роботи операційної системи та економічного використання ресурсів, забезпечення певного рівня трудового життя персоналу та якості господарських процесів підприємства, а також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його стабільного розвитку.
Основною загрозою для функціонування сільськогосподарських підприємств може стати різка зміна природно-кліматичних умов або загострення конкурентної боротьби, що можуть негативно вплинути на подальший розвиток господарства. Тому дуже важливо своєчасно приймати необхідні правильні рішення за для попередження або запобігання різних видів загроз, що можуть позначитись на роботі підприємства.
Економічна культура визначається як сукупність неформальних процедур, що превалюють в організації і найкраще дозволить досягти організаційних цілей. Культура формується на основі домінуючих постулатів віри й етичних стандартів. Поняття культури управління також тісно пов'язане з економічною культурою.
Культура підприємства – це сукупність цінностей, норм, ідей, які свідомо чи несвідомо формують стиль поведінки співробітників.
Корпоративна культура – це притаманна підприємству система матеріальних та духовних цінностей, еталонів поведінки, настроїв, символів, методів управління, що зумовлює індивідуальність підприємства.
Сучасні керівники розглядають економічну культуру як стратегічний інструмент, що дозволяє орієнтувати всі підрозділи та окремих осіб на загальні цілі, мобілізувати ініціативу співробітників та полегшувати продуктивне спілкування між ними; вони намагаються створити власну економічну культуру та тим самим досягти високого рівня культурности [15].
Розрахувавши таблицю 7.8, зробимо висновки щодо психологічної атмосфери в робочому колективі господарства ТОВ агрофірми «ім. Гагаріна».
Таблиця 7.8. Дослідження психологічної атмосфери
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Дружелюбність | + | Ворожість | ||
| Згода | + | Незгода | ||
| Задоволеність | + | Незадоволеність | ||
| Продуктивність | + | Непродуктивність | ||
| Теплота | + | Холодність | ||
| Співробітництво | + | Неузгодженість | ||
| Взаємо підтримка | + | Недоброзичливість | ||
| Захопленість | + | Байдужість | ||
| Цікавість | + | Нудьга | ||
| Успішність | + | Безуспішність |
Заповнивши таблицю ми можемо зробити висновок про психологічну атмосферу, що вона знаходиться більш-менш на позитивному рівні, маючи усереднені результати.
Висновки і пропозиції
Сільське господарство є важливою галуззю економіки. Агропромислова політика держави нині направлена на те, щоб зробити її конкурентоспроможною. В умовах ринкового механізму господарювання роль планування на рівні сільськогосподарських підприємств та їх підрозділів досить стрімко зростає. Планування дає можливість об’єктивно оцінити умови, в яких має діяти господарство, виявляти слабкі та позитивні аспекти його роботи, передбачати можливі вигоди та витрати.
Під час проходження практики були розглянуті основні аспекти функціонування сільськогосподарського підприємства на базі ТОВ агрофірми «ім. Гагаріна», а саме: природно-економічні умови, ринкову, інвестиційну діяльність, фінансовий стан, організацію економічної діагностики та іі конкуренте становище.
Пройшовши практику в С(Ф) Г «Промінь» я можу сказати, що дане підприємство розташоване в сприятливих природних умовах, температурний режим сприятливий для вирощування багатьох сільськогосподарських культур і розведенню тварин. Землі посіву сприятливі для застосування сучасних засобів механізації. Дане підприємство має молочний напрям спеціалізації. Значне місце у товарній продукції займає також вирощування соняшнику, що за своєю дольовою часткою у загальній вартості становить 14,1%.
Хотілось би зазначити, що загальна земельна площа у ТОВ агрофірмі «ім. Гагаріна» дещо зменшилася в 2010 році порівняно з 2009 роком на 1366 га на, це пояснюється тим що термін дії договору оренди земельної ділянки у деяких орендодавців закінчився, і не було поновлено на новий строк.
Розрахувавши показник валової продукції можна сказати, що він в 2010 році скоротився на 32,3%%, в порівнянні з 2009 роком, хоча при цьому підприємство отримало прибутку більше на 1853 тис. грн., а ніж в 2009 році. Розмір прибутку в 2010 році становить 2431,6 тис. грн.