Для повної оцінки впроваджених інноваційних проектів важливо проаналізувати прогноз ефективності виконання інноваційних заходів.
Рис.3.2 Прогноз ефективності виконання інноваційних заходів на 2010 – 2013 рр.
Прогноз показує, що як і в попередньому випадку тенденція до високої ефективності виконання інноваційних заходів зберігається. Лінія тренду дає змогу побачити, що дотримання минулих показників дозволить нарощувати ефективність. Запобігання проблемам, які виникли в наслідок світової фінансової кризи можливе за рахунок більш раціонального використання як матеріальних так і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних витрат в собівартості продукції, адже зниження собівартості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства. А це все можливо досягти впровадженням інновацій, заміни старої техніки. Адже використання морально застарілої техніки призводить до відносного збільшення витрат на виробництво, стримує вдосконалення технологічного процесу. Тому спостерігається певний цикл даних процесів. Впровадження інновацій і як наслідок збільшення прибутку підприємства. Тому ВАТ "Криворiжгiрмаш" для уникнення загрози втратити ринку збуту через випуск конкурентом більш досконалої продукції потрібно обирати заміну застарілих засобів праці. Адже витрати на інноваційні процеси та використання продуктів міжнародного – науково технічного обміну завжди принесе позитивні зміни в ефективності господарського процесу.
3.2.Пропозиції по вдосконаленню міжнародного науково – технічного обміну
В умовах ринкової економічної системи та посилення конкуренції в усіх сферах ринкової діяльності особливої актуальності набувають проблеми планування та оптимізації можливостей підприємств довгострокового й поточного характеру. Досвід зарубіжних країн свідчить про необхідність утворення гнучких виробничо-організаційних систем на новій технічній основі.
Активна інноваційна діяльність підприємства та його участь в міжнародному науково – технічному обміні не можлива без участі держави. На жаль, в Україні стимулювання інноваційної діяльності знаходиться не на достатньому рівні. Тому для визначення пропозицій для подальшого розвитку підприємства, доцільно визначити пріоритетні напрямки саме державного сприяння інноваційної діяльності. Серед них найбільш ефективними мають стати:
- надання податкових пільг з операцій, що пов’язані з оборотом науково – технічної продукції;
- протягом декількох років звільнення віл податків на прибуток, отриманий від реалізації інноваційних проектів;
- надання дослідницького та інвестиційного податкового кредиту, тобто відстрочка податкових платежів у частині витрат із прибутку на інноваційні цілі;
- зменшення оподаткованого прибутку на суму вартості приладів і устаткування, переданих ВНЗ, науково – дослідними та іншими інноваційно активним підприємствам;
- пільгове оподаткування прибутку, отриманого в результаті використання патентів, ліцензій, ноу-хау та інших нематеріальних активів, що входять до складу інтелектуальної власності;
- зменшення податку на приріст інноваційних витрат тощо.
Має виконуватися також комплексна робота з розширення використання програмно – цільових методів управління соціально – економічним розвитком; з удосконаленням і поповнення законодавчої бази із необхідним акцентом на стимулюванні інновацій, особливо у високотехнологічному та наукоємному виробництві та підвищенні конкурентоспроможності економіки. Ці заходи безперечно дозволять підвищити інноваційну активність підприємств та національної економіки в цілому.
Цілком очевидно, що оптимізація та підвищення саме інноваційного потенціалу стане вирішальною умовою у перспективі стійкого розвитку як окремого підприємства так і країни в цілому.
Комплексною характеристикою спроможності підприємства до інноваційної діяльності є його інноваційний потенціал, тобто економічні можливості підприємства по ефективному залученню нових технологій до господарського обігу. За результатами проведеного аналізу господарської, фінансової та інноваційної діяльності ВАТ "Криворiжгiрмаш" запропоновано наступні напрямки підвищення інноваційного потенціалу даного підприємства:
- активізація науково-технічного розвитку з метою накопичення об’єктів інтелектуальної власності, отриманням нових ліцензій, патентів;
- активна співпраця з провідними галузевими та науково-дослідними інститутами, у тому числі зарубіжними;
- удосконалення кадрової політики з метою мотивації інноваційної активності персоналу, підвищення кваліфікації, зростання професійних здібностей та навичок персоналу;
- заміна організаційної структури на більш гнучку та адаптивну, використання новітніх ліберальних методів управління з метою сприяння інноваційній активності кадрового складу. Стратегічна орієнтованість підприємства на інноваційний розвиток;
- формування автоматизованої бази накопичення, обробки і систематизації інформації для ефективного її використання;
- пріоритетне фінансування технічної бази інноваційної діяльності (основне і допоміжне науково-дослідне устаткування, комп'ютерний парк тощо.);
- оптимізація механізму формування маркетингових ресурсів на підприємстві (маркетинговий досвід, портфель замовлень, ліцензійні угоди);
- орієнтація на створення максимально ефективної структури залучення капіталу при створенні інноваційних проектів;
- оптимізація використання природних, енергетичних ресурсів.
Подальша діяльність підприємства має бути також спрямована на підвищення конкурентоспроможності продукції використаної за участю новітньої техніки. На українському ринку пiдприємство є монополiстом у своїй галузi в Українi, виробляє досить унiкальнi машини та обладнання, чого на території України не робить майже нiхто в таких обсягах. Проте на зовнішньому ринку конкуренцію складають досить потужні підприємства галузі. Завдання управління конкурентоспроможністю підприємства невіддільне від завдань управління його розвитком, оскільки формування конкурентних переваг апріорі передбачає організаційні зміни, необхідні для набуття підприємством нових якостей, які б зменшували його вразливість до зовнішніх загроз, підвищували конкурентний потенціал, забезпечували його стійкість і здатність посилювати його вплив на ринкові процеси. Покращити конкурентоспроможність ВАТ "Криворiжгiрмаш" можливо різними напрямками , один із них інвестування, як даного процесу так і інноваційного розвитку підприємства.
Участь ВАТ "Криворiжгiрмаш" в міжнародному науково – технічному обміну є стратегічним завданням його подальшого розвитку. Співпраця з закордонними фірмами дозволить підприємству покращити свої позиції на іноземних ринках інноваційних технологій.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3:
Отже, прогноз подальшого інноваційного розвитку ВАТ "Криворiжгiрмаш" дав змогу оцінити можливості та перспективи підприємства, а також його змогу приймати участь в системі міжнародного науково – технічного розвитку. При збереженні існуючих тенденцій на підприємстві спостерігається підвищення інноваційної активності в майбутньому, не зважаючи на те, що останній рік характеризується кризою даної сфери. Для уникнення спаду виробництва та втрат необхідно застусувати методи покращення інноваційної діяльності.
Запропоновані напрямки підвищення рівня інноваційного потенціалу дозволять забезпечити досягнення високої конкурентоспроможності інноваційної продукції, досягти максимальних темпів оновлення інноваційних технологій, та забезпечити високого технологічного рівня виробництва.
ВИСНОВКИ:
Отже, за сучасних умов в нашій державі здійснюється системна трансформація суспільного виробництва, яка спрямована на розвиток ринкової економіки, досягнення стабілізації національного господарства. Цей процес відбувається не ізольовано, а передбачає використання зовнішніх чинників. Серед останніх одне з центральних місць посідає виважене впровадження в національних межах переваг сукупного науково-технічного потенціалу країн світового співтовариства. Головним напрямом використання здобутків у сфері науки і техніки є міжнародний науково-технічний обмін. Його впровадження і розвиток виступає важливою умовою здійснення ринкових перетворень та досягнення економічного зростання України.
Проаналізувавши розвиток міжнародного науково-технічного трансферу в сучасних умовах, слід відзначити, що спостерігається зосередження передової техніки і технології у невеликій групі промислово розвинених країн, котрі щорічно витрачають значні кошти на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, досягаючи таким шляхом значних прибутків і міцних позицій на міжнародних ринках.
В Україні існують всі необхідні передумови для ширшого залучення національного експортного науково-технічного потенціалу країни в систему міжнародних науково-технічних відносин. Наша держава має вагомі об’єктивні передумови формування інноваційної стратегії довгострокового економічного розвитку. Це, зокрема, наявність висококваліфікованих трудових ресурсів, широкої мережі навчальних закладів, наукових та науково-технічних установ. За рівнем підготовки науково-технічних кадрів та фахівців вищої кваліфікації Україна належить до провідних держав світу.
Проте існують численні проблеми з активним розвитком міжнародного науково – технічного розвитку. Це в першу чергу пов’язане з недостатнім державним сприянням у даній сфері. Державна політика повинна включати наступне: