де tшт - штучний час на операцію, хв.; Nріч - річна виробнича програма, шт.; ФД - дійсний річний фонд часу, год.
Дійсний річний фонд часу розраховується за формулою:
, (4.2)де Фреж - режимний фонд часу (Фреж = кільк. роб. днів Ч кільк. змін Ч кільк. год. у зміні); α - відсоток простоїв (до 10%)
Отже,
(год)Тоді кількість устаткування за базовим варіантом:
(шт)І кількість устаткування за проектним варіантом:
(шт)Коефіцієнт завантаження устаткування визначаємо за формулою:
, (4.3)де np - розрахункова кількість устаткування;
п - прийнята кількість устаткування, розраховується шляхом логічного (як в більший, так і в менший бік) округлення np до цілого числа, щоб коефіцієнт завантаження мав значення близько К3 ≈ 1. Максимально допустиме відхилення К3від "1" - 10%.
Тоді,
, .Для визначення технологічної собівартості проводиться розрахунок окремих елементів витрат.
Вартість матеріалу виробу визначається за формулою
де Q - норма витрати матеріалу (маса заготовки), кг;
Цм - ціна матеріалу (заготовки), грн. (береться з періодичних видань для сталі або чавуну);
q - вага реалізованих відходів, кг;
Ц0 - ціна відходів, грн. (береться 10% від ціни матеріалу)
Тоді, для даного варіанту визначення вартості матеріалу виробу має такий вигляд:
(грн)Основна і додаткова зарплати виробничого робітника з відрахуваннями на соціальне страхування й в інші фонди (за виконувану операцію) визначається за формулою:
, (4.5)де
- годинна тарифна ставка відповідного розряду, грн.; - коефіцієнт, що враховує додаткову зарплату (береться =1,5; - коефіцієнт, що враховує нарахування на заробітну плату (береться =1,375); - штучний час на операцію, хв.; - коефіцієнт, що враховує багатоверстатне обслуговування (береться = 1); - кількість одиниць устаткування на даній операції, шт.Основна і додаткова заробітна плата робітника з відрахуваннями на соціальне страхування й в інші фонди за базовим варіантом складає:
За проектним варіантом складає:
(грн)Амортизаційні відрахування з устаткування, віднесені на дану операцію, визначаємо за формулою:
, (4.6)де
- вартість одиниці устаткування, грн.; - коефіцієнт, що враховує витрати на транспортування і монтаж устаткування ( =1,15);а - норма амортизаційних відрахувань (15%)
- кількість одиниць устаткування на даній операції, шт.;- річна програма деталей, шт.
Отже, амортизаційні відрахування з устаткування за базовим варіантом:
Амортизаційні відрахування з устаткування за проектним варіантом
Витрати на ремонт устаткування беремо укрупнено пропорційно величині амортизаційних відрахувань за формулою:
, (4.7)де К - коефіцієнт, що встановлює залежність величини витрат на ремонт від величини амортизаційних відрахувань (беремо 200%).
За базовим варіантом витрати на ремонт устаткування становлять:
За проектним варіантом витрати на ремонт устаткування становлять:
Витрати на силову електроенергію Е за даною операцією:
, (4.8)де
- коефіцієнт, що враховує використання встановленої потужності, затрачуваної при холостій роботі устаткування (беремо =0,25); - сумарна встановлена потужність електродвигунів одиниці устаткування, кВт; - машинний час, хв.; - коефіцієнт використання встановленої потужності устаткування в процесі різання (беремо =0,8); - вартість одного кВт / год. електроенергії, грн.Отже, витрати на силову електроенергію за базовим варіантом становить:
(грн)Витрати на силову електроенергію за проектним варіантом
(грн)Витрати на різальний інструмент (
), що належить до операції, розраховуються за формулою: , (4.9)де
- вартість інструмента, грн.; - вартість переточування, грн. , (4.10)де
- час переточування, хв.; - годинна ставка заточника, грн.; - коефіцієнт, що враховує випадковий збиток ( =1,05); - стійкість інструменту між двома переточуваннями, хв.; - число переточувань до повного зношення (додаванням одиниці враховується час роботи інструменту до першого переточування); - кількість інструментів.В першу чергу необхідно визначити вартість переточування для базового варіанту:
Для проектного варіанту:
(грн)Тому витрати на різальний інструмент за базовим варіантом складають: