де tшт - штучний час на операцію, хв.; Nріч - річна виробнича програма, шт.; ФД - дійсний річний фонд часу, год.
Дійсний річний фонд часу розраховується за формулою:
де Фреж - режимний фонд часу (Фреж = кільк. роб. днів Ч кільк. змін Ч кільк. год. у зміні); α - відсоток простоїв (до 10%)
Отже,
Тоді кількість устаткування за базовим варіантом:
І кількість устаткування за проектним варіантом:
Коефіцієнт завантаження устаткування визначаємо за формулою:
де np - розрахункова кількість устаткування;
п - прийнята кількість устаткування, розраховується шляхом логічного (як в більший, так і в менший бік) округлення np до цілого числа, щоб коефіцієнт завантаження мав значення близько К3 ≈ 1. Максимально допустиме відхилення К3від "1" - 10%.
Тоді,
Для визначення технологічної собівартості проводиться розрахунок окремих елементів витрат.
Вартість матеріалу виробу визначається за формулою
де Q - норма витрати матеріалу (маса заготовки), кг;
Цм - ціна матеріалу (заготовки), грн. (береться з періодичних видань для сталі або чавуну);
q - вага реалізованих відходів, кг;
Ц0 - ціна відходів, грн. (береться 10% від ціни матеріалу)
Тоді, для даного варіанту визначення вартості матеріалу виробу має такий вигляд:
Основна і додаткова зарплати виробничого робітника з відрахуваннями на соціальне страхування й в інші фонди (за виконувану операцію) визначається за формулою:
де
Основна і додаткова заробітна плата робітника з відрахуваннями на соціальне страхування й в інші фонди за базовим варіантом складає:
За проектним варіантом складає:
Амортизаційні відрахування з устаткування, віднесені на дану операцію, визначаємо за формулою:
де
а - норма амортизаційних відрахувань (15%)
- річна програма деталей, шт.
Отже, амортизаційні відрахування з устаткування за базовим варіантом:
Амортизаційні відрахування з устаткування за проектним варіантом
Витрати на ремонт устаткування беремо укрупнено пропорційно величині амортизаційних відрахувань за формулою:
де К - коефіцієнт, що встановлює залежність величини витрат на ремонт від величини амортизаційних відрахувань (беремо 200%).
За базовим варіантом витрати на ремонт устаткування становлять:
За проектним варіантом витрати на ремонт устаткування становлять:
Витрати на силову електроенергію Е за даною операцією:
де
Отже, витрати на силову електроенергію за базовим варіантом становить:
Витрати на силову електроенергію за проектним варіантом
Витрати на різальний інструмент (
де
де
В першу чергу необхідно визначити вартість переточування для базового варіанту:
Для проектного варіанту:
Тому витрати на різальний інструмент за базовим варіантом складають: