ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Заїкіна Олена Олександрівна, канд. екон. наук, доцент Київського інституту туризму, економіки і права
Згідно з розробленою Урядом України Програмою довгострокового розвитку держави, яка подається на розгляд новообраній Верховній Раді України, пріоритетами нинішнього етапу економічних реформ визначені: поглиблення ринкових реформ, правовий захист власника та інвестора, боротьба з бідністю, дерегуляція підприємницької діяльності, послідовна інтеграція України в європейські та світові структури. Як зазначено в Програмі, "незалежність держави - це … передусім, рівень конкурентоспроможності економіки та рівень життя людей".
Світовий досвід свідчить, що вирішення нагальних економічних і соціальних проблем неможливе без розвитку підприємницької сфери. Малий і середній бізнес стає головним джерелом інновацій, доходи від підприємництва у розвинених країнах становлять 40-60 % ВВП. За даними експертів ООН, у сфері малого бізнесу зайнято понад 50 % працюючого населення світу.
Соціальний ефект розвитку малого підприємництва полягає, насамперед, в самоорганізації найбільш активної частини населення з метою включення в процес суспільного відтворення, що частково знімає з держави безпосередні зобов'язання щодо працевлаштування, що, в свою чергу, суттєво впливає на зниження бідності та соціальної напруженості в суспільстві. Підприємництво сприяє пробудженню у значного прошарку населення ініціативи до активної трудової діяльності, до керівництва виробництвом, до прояву творчого підходу до конструктивної діяльності з урахуванням інтересів конкретного споживача.
Офіційна статистика стверджує, що сьогодні в Україні на малих підприємствах працює лише 6 % населення працездатного віку. На початок 2000 року кількість працюючих у цій сфері діяльності становила 1677 тис. осіб, в тому числі в торгівлі і громадському харчуванні - 685 тис. осіб, що в 27 разів перевищує рівень 1991 року. За оцінкою фахівців Держпідприємництва, найближчими роками очікується збільшення кількості малих підприємств до 300 тис. з чисельністю зайнятих близько 3,5 млн осіб2. Проте за нинішніх умов втілення в життя цих прогнозних очікувань досить непевне. Кількість малих і середніх підприємств, а також кількість громадян, зайнятих підприємницькою діяльністю, залежить визначальною мірою від соціально-економічного клімату ведення бізнесу, створюваного у суспільстві.
Урядом України постійно проводиться політика щодо підтримки розвитку підприємництва. Серед головних документів цільової спрямованості на створення сприятливого клімату для підприємництва останнього часу можна виділити розпорядження Кабміну України від 26.09.2001 р. № 4634 "Про затвердження національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2002 рік".
Послідовну державну організаційно-правову підтримку малого бізнесу здійснює Держпідприємництво: сприяє прийняттю нормативних актів щодо підприємництва, зокрема, Закону України "Про деякі питання загальнообов'язкового соціального страхування суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів"; розробляє механізм розповсюдження дії спеціальних торгових патентів по всіх регіонах України; здійснює супроводження забезпечення сталості Податкового кодексу України; сприяє започаткуванню механізмів мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва за допомогою спеціалізованих установ і кредитних спілок; усуває адміністративні бар'єри, що перешкоджають підприємницькій діяльності, та бере участь у законотворчому процесі шляхом залучення до розробки проектів Законів України "Про засади державної регуляторної політики у сфері підприємництва" та "Про основні засади проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами" тощо3.
Між тим, недостатня кількість малих підприємств та незначна чисельність зайнятого на них населення свідчать про несприятливі умови господарювання для малого бізнесу, недосконалість та обтяжливість вітчизняної системи оподаткування, неврегульованість питань фінансування і кредитування, зокрема мікрокредитування малого підприємництва, нерозвиненість інфраструктури підтримки підприємництва.
На сьогоднішній день ще не забезпечені (або створені, але не здійснюють вирішального впливу на розвиток підприємства) основні компоненти сприятливого економічного середовища для малого підприємництва: інвестиційні та інноваційні компанії та фонди, регіональні фонди підтримки підприємництва, лізингові компанії, аудиторські фірми і приватні аудитори, страхові організації, бізнес-центри та бізнес-інкубатори.
Практика показує, що започаткування власного бізнесу, окрім складності вибору напряму діяльності, та формулювання цілей фірми (що вже є показником фаховості майбутнього підприємця та його команди) змушують проходити багатоступеневу систему реєстрації та започатковувати самостійну діяльність під наглядом численних контролюючих і фіскальних органів, а часто-густо - і "самодіяльних" угруповань.
На нашу думку, мале підприємництво в Україні недостатньо розвинене у сфері науково-технічних розробок та інновацій. На цей напрям доцільно розповсюдити держзамовлення або пільгові умови господарювання, виходячи із загальнонаціональних потреб. Розвиток підприємництва у науково-технічній сфері міг би частково забезпечити відповідною зайнятістю досвідчених науковців і спеціалістів, які через відсутність попиту на свої знання (і навіть таланти) мігрують за кордон, застосовуючи в інших державах знання, отримані на батьківщині, або ж, змушені боротися за виживання, поповнюють ряди дрібних торговців.
В Україні рівень зареєстрованого безробіття на початок квітня 2002 року становив 3,9 % населення працездатного віку, або 1110,7 тис. осіб. Із Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття протягом березня 2002 року на допомогу по безробіттю було витрачено 66,8 млн гривень. Зменшення безробіття, на наш погляд, може бути досягнуте за рахунок малого підприємництва і, навпаки, розвиток малого підприємництва слід розглядати як один з важливих соціально-економічних чинників, у т. ч. щодо зниження безробіття.
Творчі, освічені керівники малих підприємств мають сформувати у суспільстві середній клас, який повинен стати головною силою у завершенні економічних реформ в Україні. Проблеми і важливість становлення середнього класу будуть висвітлені в одній з частин щорічного Послання Президента України Верховній Раді України4. Підприємницький клас може скласти значний прошарок населення, на який держава спиратиметься в розбудові вітчизняної економіки. Стабілізація економічного середовища в країні єднає інтереси малого підприємництва з загальнодержавними інтересами.
У серпні 2000 року з метою підтримки організації малого підприємництва соціально незахищеними категоріями населення Кабміном України був встановлений порядок одноразової грошової виплати безробітним та видачі позик для створення малих підприємств. В обласних центрах зайнятості створені відповідальні комісії за участю представників місцевих органів влади з питань підтримки малого підприємництва серед безробітних. Найбільш поширеними видами підприємницької діяльності серед колишніх безробітних стали виробництво товарів широкого вжитку, сільськогосподарської продукції та надання послуг. На початок 2001 року майже 600 безробітним була надана позика на загальну суму 3,6 млн гривень.
Водночас, даний аспект розвитку малого бізнесу в Україні має свої проблеми. Не можна замовчувати проблему порушення умов праці на значній кількості фірм малого бізнесу. Головним недоліком господарського функціонування цих підприємств є застарілі технології та обладнання, недостатність виробничих площ, ненормована тривалість робочого дня.
Значний прошарок населення України, який включає працівників малого бізнесу, не може реалізувати своє, гарантоване Конституцією України, право на захист здоров'я. За очікуваного зростання чисельності працюючих на об'єктах малого підприємництва держава має вжити заходи, які розроблені і розроблюються за участю Держпідприємництва. Ними є: впровадження санітарних норм і правил організації технологічних процесів для конкретних типів малих підприємств; забезпечення охорони здоров'я працюючих на малих підприємствах, зокрема, медичне обстеження при прийомі на роботу та періодичні огляди з метою дослідження стану здоров'я працюючих тощо, що необхідно для нормальної роботи у цивілізованому суспільстві.
Повага до суб'єктвів малого і середнього бізнесу з боку посадових осіб різних рівнів та сприяння їхній діяльності як структур, що створюють додаткові робочі місця і додатковій продукт, напрацьовуючи підприємницький доход, мають стати суспільною нормою сьогодення.
ВИСТУПИ УЧАСНИКІВ
ВЛАСЮК Олександр Степанович Виконуючий обов'язки директора Національного інституту стратегічних досліджень
Малі і середні підприємства мають у ринковому середовищі свої специфічні функції. Перш за все, вони покликані забезпечити гнучкість і адаптацію національної економіки до динаміки кон'юнктури зовнішнього та внутрішнього ринків, зробити рентабельним дрібносерійне виробництво, заповнити ненасичені сегменти внутрішнього і зовнішнього ринків і створити нові робочі місця, зрештою - сформувати середній клас у державі.
Чи вдається це зробити в Україні? Мабуть, ні, хоча поступ у цьому напрямі є, і він досить суттєвий. Зокрема, в Україні напрацьована достатньо добротна законодавча база, яка є чи не найкращою серед країн СНД. Цим ми маємо завдячувати насамперед Державному комітетові з питань регуляторної політики і підприємництва. Звичайно, ця база не ідеальна і потребує постійної доробки і вдосконалення. Та добре відомо, що від хорошої законодавчої бази до сприятливого підприємницького клімату - досить довга і непряма дорога.