Укладаючи договори страхування, сторони узгоджують питання про періодичність
сплати страхових внесків. Страхувальникові може бути надане право сплатити внески за
один раз або частками. При сплаті частками (періодичними платежами) — щомісячно,
щоквартально або щорічно. Розмір страхових внесків залежить від багатьох факторів, і це
ускладнює роботу страхової компанії з їх визначення. До факторів, які при цьому
необхідно врахувати, належить вік страхувальника (застрахованого), стать, періодичність
сплати внесків тощо.
Під час дії договору страхування страхувальникові надається право змінити розміри
(збільшити або зменшити) виплат та їх періодичність. До того ж, за бажання, з
урахуванням умов страхування, він може розірвати договір і одержати викупну суму.
Як свідчить зарубіжна практика, існують різні види ануїтетів. Наприклад, у Великій
Британії ануїтети поділяються на строкові, з відстроченням виплат, тимчасові,
гарантовані, ануїтети страхування спільного життя, індексовані ануїтети, ануїтети захисту
капіталу.
До найпростіших форм ануїтету належить строковий ануїтет. Він передбачає, що
страховий внесок буде сплачений за один раз і натомість страхувальникові
(застрахованому) протягом усього його життя страхова компанія здійснюватиме щорічні
виплати. Цей вид ануїтету користується популярністю в пенсіонерів, які мають намір
забезпечити собі регулярні доходи.
Ануїтет з відстроченням виплат характерний тим, що виплати страховик здійснює з
певної дати в майбутньому, тобто передбачається період відстрочки між укладенням
договору страхування і виплатами. При цьому страхувальникові надається можливість
сплачувати платежі одним внеском або регулярно протягом обумовленого періоду
відстрочки.
Тимчасовий ануїтет передбачає, що в договорі між сторонами оговорюється
конкретна дата, після якої договір припиняє свою дію (якщо до цього моменту смерть не
настала).
Гарантований ануїтет являє собою строковий ануїтет, який не пов'язується із смертю
клієнта і гарантується для мінімального періоду часу.
Ануїтет спільного життя має на меті забезпечити виплати одному з подружжя в
пенсійному віці (тому, хто залишився живий). Після смерті страхувальника виплати
можуть тривати в повному або у зменшеному обсязі.
Індексований ануїтет дає змогу зменшити вплив інфляції і підвищити цінність
ануїтету. При цьому розмір початкових внесків нижчий порівняно з ануїтетом з
фіксованим рівнем виплат.
Ануїтет захисту капіталу дорожчий, ніж строковий, і передбачає забезпечення
гарантії клієнтові страхової компанії або його спадкоємцям одержати суму виплачених
внесків повністю.
До найпоширеніших видів страхування рент належить страхування додаткової
пенсії, яке призначене для захисту матеріальних інтересів громадян, зокрема, для
стабілізації рівня їх життя.
Пенсійне забезпечення в більшості країн світу здійснюється за рахунок державних
пенсійних систем (у межах соціального страхування), пенсійними фондами і страховими
компаніями та іншими фінансовими організаціями.
У багатьох країнах пенсійне забезпечення громадян здійснюється приватними
пенсійними фондами (наприклад, пенсійні фонди підприємств). Зацікавленість
підприємств у розвитку приватного страхування пояснюється тим, що продумана пенсійна
програма може сприяти зменшенню плинності найбільш кваліфікованих кадрів. Крім того,
підприємство, яке робить внески на страхування пенсії своїх працівників, має пільги щодо
сплати податків.
Приватні пенсійні фонди найбільш розвинені саме в тих країнах, де недостатній
розвиток одержали державні пенсійні системи. Виплати з приватних пенсійних фондів
можуть значно перевищувати розміри державних пенсій.
Пенсійні фонди мають значні кошти, які вони інвестують в акції, облігації,
нерухомість.
Пенсійні фонди можна поділити на фонди із встановленими розмірами внесків і
фонди із встановленими розмірами виплат. Фонди із встановленими розмірами внесків
можуть бути накопичувальними, з виплатою прибутку й ощадні. Накопичувальні фонди
створюються за участю роботодавців, які сплачують внески, встановлені у відсотках до
заробітної плати працівників. Другий тип передбачає, що частина прибутку, на яку має
право працівник, передається йому, а інша частина — у пенсійний фонд. Ощадні фонди
створюються за рахунок коштів працівників, які самі здійснюють відрахування в
пенсійний фонд, і роботодавців. Фонди із встановленими розмірами виплат можуть бути
із встановленими твердими розмірами виплат протягом того часу, коли здійснюються
внески в пенсійний фонд (рік, квартал, місяць): ставити розміри виплат залежно від
кількості років і середнього заробітку за весь період роботи; ставити розміри виплат в
залежність від числа років і середнього заробітку за кілька років.
Роботодавець, який має намір розробити пенсійну схему, може піти кількома
шляхами. По-перше, він може виходити з того, що це буде самостійно керована схема із
залученням консультантів-професіоналів. По-друге, повністю або частково передати
пенсійну схему страховій компанії, що, до речі, має певні переваги, оскільки саме
страхова компанія може забезпечити фундаментальний захист, має більше
адміністративного досвіду і більше можливостей для інвестування.
Пенсійне забезпечення може бути здійснене і шляхом купівлі індивідуальних
страхових полісів у страхових компаній. На Заході, наприклад, послугами приватних
страхових компаній користується значна частина населення, незважаючи на те, що
страхування пенсій є одним із найдорожчих видів довгострокового особистого
страхування.
Договори страхування пенсій укладаються як індивідуально, так і з групою осіб.
Пенсійне страхування передбачає, що страхова компанія здійснює застрахованій
особі виплати, які пов'язуються з виходом на пенсію (страхування додаткової пенсії) або
віком, установленим договором страхування. Відповідальність страхової компанії за
договорами страхування додаткової пенсії може бути розширена за домовленістю сторін.
Так, додатково до умов договору страхування додаткової пенсії страхова компанія може
взяти на себе відповідальність здійснити виплати в разі настання нещасного випадку або
смерті страхувальника (застрахованого). Страхова компанія може надати
страхувальникові можливість укласти договір страхування на користь іншої особи.
Індивідуальні договори страхування додаткової пенсії укладаються з дієздатними
громадянами з урахуванням їх віку та статі і незалежно від стану здоров'я. Час початку
виплати додаткової пенсії може бути пов'язаний як із настанням пенсійного віку, так і
визначений за домовленістю сторін. Страхова сума обумовлюється при укладенні
договору страхування. При її визначенні враховується розмір поточних виплат, що їх має
здійснити страхова компанія. Крім цих основних виплат, у договорі страхування можуть
бути передбачені й додаткові виплати, які являють собою наслідок участі страхувальника
у прибутку страхової компанії. Страхувальникові надається право сплатити страхові
платежі за один раз або періодичними внесками. Розмір страхових внесків залежить від
страхової суми, від віку і статі страхувальника (застрахованої особи).
Додаткова пенсія залежно від змісту договору страхування може бути виплачена
страховиком протягом життя застрахованого або упродовж визначеного періоду. Але
можливі випадки, коли застрахований не дожив до моменту виплати пенсії або одержував
її лише протягом дуже малого періоду. У цих випадках відповідно до умов страхування
страхова компанія або виплачує вигодонабувачу (спадкоємцям) певну кількість пенсій
(визначається під час укладення договору страхування), або різницю між обумовленою
кількістю пенсій і сумою, яка вже була сплачена застрахованому за його життя.
При укладенні договору страхування встановлюється порядок виплати пенсій
(щомісячно, за кожен рік та інше).
Умовами договору страхування може бути передбачено, що за життя застрахованого
він особисто отримує додаткову пенсію, а у випадку його смерті — вигодонабувач, який
визначений застрахованим, у повному обсязі додаткової пенсії, передбаченої для
застрахованого, або в її частині довічно.
Умови проведення страхування додаткової пенсії можуть передбачати надання пільг
страхувальникам. Так, після визначеного строку страховик може надати страхувальнику
можливість одержати позику під заставу накопиченого до часу звертання за позикою
резерву.
Страхові компанії, які пропонують пенсійне страхування, як свідчить зарубіжний
досвід, мають дуже великі страхові резерви.
Існуюча в Україні система пенсійного забезпечення громадян потребує докорінних
змін, оскільки не відповідає сучасним вимогам. З огляду на це високий рівень пенсійного
забезпечення в економічно розвинених країнах може стати основою для глибокого
дослідження і використання набутого досвіду при удосконаленні пенсійної системи в
Україні.