Окрім цієї загальної умови закон надає відомству нагляду цілий ряд спеціальних
повноважень (аж до відкликання дозволу), що мають на меті попередити типові загрозливі
ситуації.
Відомство нагляду може діяти як у сфері професійних питань, так і в кадровій
сфері. Наприклад, воно може призначити спеціального уповноваженого в правління,
спостережну раду і, навіть у вищий орган компанії. Компанії можуть оскаржити заходи
відомства нагляду через суд.
Федеральне відомство нагляду впливає на компанії не тільки за допомогою
класичного інструменту адміністративних актів, а й, передусім, із допомогою пропозицій,
рад, попереджень, висловлювання невдоволення і т. п. Завдяки цьому Федеральне
відомство нагляду прагне брати участь у визначенні такого характеру діяльності
страхового товариства, що давав би змогу взагалі уникати ситуацій, в яких потрібні
формальні попередження або санкції.
Участь у справах про банкрутство. Відомство нагляду, природно, виконує
особливі функції у випадках банкрутства страхових компаній. Немає потреби спинятися
тут на цьому питанні, бо протягом більш ніж 60 років у Німеччині не було жодного
серйозного випадку банкрутства страховиків. Цей факт доводить, що німецька система
страхового нагляду добре себе зарекомендувала. Досягнуто головної мети: забезпечено
можливість страхових компаній у будь-який момент виконати зобов'язання за договорами
страхування.
Структура й фінансування ФВСН. Федеральне відомство страхового нагляду
Основні засади вдосконалення державної політики в галузі страхування базуються
на європейських підходах до контрольної діяльності держави, які формуються
міжнародною організацією страхових наглядів та Комітетом зі страхування при
Європарламенті. їх можна визначити так.
подальша інтеграція України в міжнародні страхові структури,
розвиток законодавчої і нормативної бази;
розробка стандартів електронного обігу та обліку;
створення умов для взаємовигідної інтеграції страхової та банківської
формування об'єднань страховиків з найважливіших проблем страхування;
створення оптимальної структури співвідношення між обов'язковим і
добровільним страхуванням;
залучення страхового ринку до вирішення найважливіших питань
соціального страхування;
створення комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації кадрів.
Подальший розвиток законодавчої та нормативної баз передбачає розробку й
ухвалення низки законодавчих актів, які розвивають страхове законодавство України.
Насамперед це стосується перестрахування, а також діяльності страхових посередників.
Потребує невідкладного впорядкування нормативна база у сфері обліку,
статистичної і бухгалтерської звітності, аудиту. Не вирішено повністю, як саме в системі
обліку слід ураховувати передання резервів перестраховикові або резерви в майбутніх
виплатах після вирішення спірних питань тощо. Необхідна комплексна система
фінансових показників та їх розшифрувань для страхової компанії (окремі форми звітності
для податкових і статистичних органів, органів страхового нагляду, а також преси і
страхувальників).
Важливо також законодавчо й нормативно вдосконалювати систему страхування
життя, медичного та пенсійного страхування, страхування політичних ризиків, діяльності
товариств взаємного страхування і т. ін.
Розвиток страхового ринку потребує вирішення багатьох актуальних питань через
об'єднання страховиків, що спеціалізуються на найважливіших напрямках страхової
діяльності.
В Україні набула поширення така форма, як страхові бюро. Членство в таких бюро,
почало свою діяльність 1 липня 1901 року. Під назвою того часу «Імператорське
відомство нагляду за приватним страхуванням». Відомство є частиною адміністративного
апарату федерації, входить до сфери діяльності Міністерства фінансів і має сьогодні у
своєму складі близько 350 співробітників. Очолює відомство президент, що має
заступника в особі віце-президента. Відомство складається з 43 відділів, об'єднаних у 7
управлінь.
Особлива увага приділяється складу і кваліфікації співробітників (у тому числі її
постійному підвищенню). Так, у вищій ланці (президент, віце-президент, начальники
управлінь і відділів, референти) зайняті тільки працівники з університетською
економічною, юридичною або математичною освітою.
Існує окремий план, який ухвалюється щорічно Бундестагом при затвердженні
федерального бюджету. Зафіксовані в кінці бюджетного року видатки ФВСН на 90 %
припадають на піднаглядні компанії.
Видатки розподіляються серед них залежно від обсягу одержуваних страхових
премій. Решта 10% покриваються з загальних податкових надходжень до бюджету.
4. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В ГАЛУЗІ
СТРАХУВАННЯ
систем;
що створені відповідно до рішень Уряду України, є обов'язковим для всіх страховиків,
котрі отримали ліцензію на певний вид діяльності. Першим таким бюро стало Моторне
(транспортне) страхове бюро. Воно об'єднало страховиків, які здійснюють страхування
цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Далі згідно із законодавством
України створено Морське та Авіаційне страхові бюро — об'єднання страховиків, які
страхують морські та авіаційні ризики. Проектами відповідних актів законодавства
передбачено також створення Ядерного й Космічного страхових бюро. А за планами
найближчим часом можуть бути створені бюро страхування фінансових та експортних
ризиків.
Особливістю бюро є те, що законодавче регулювання та нагляд з боку держави тут
органічно поєднуються із саморегуляцією з боку страхового ринку. Фактично створюється
орган, де страховики самостійно на демократичних засадах встановлюють загальні
«правила гри», затверджують нормативні регуляційні документи щодо розвитку галузі,
координують здійснення страхування, погоджуючи умови страхування, страхові тарифи,
розмір комісійних і т. ін., а також проводять єдину міжнародну політику.
При цьому ніхто не повинен втручатися в нормальну конкурентну боротьбу за ринок
і клієнтів. Держава здійснює свій нагляд через наглядові Ради, що є в кожному бюро. Крім
того, загальні умови функціонування цих бюро також затверджуються державними
органами.
У найближчій перспективі державне регулювання через обов'язкові пули — страхові
бюро — може стати одним із основних напрямків державного впливу в галузі
страхування.
Важливе значення має також подальша інтеграція України у світові структури, що
визначають міжнародну політику в галузі страхування.
Україна лише з 1992 року почала активно залучатися до міжнародної інтеграції.
Очевидно, що за час, який минув відтоді, наша країна ще не ввійшла в усі необхідні
структури як на європейському, так і на світовому рівні. Проте вже є певні успіхи в цьому
плані. Так, у 1997 році Україна першою з країн СНД стала асоційованим членом системи
«Зелена картка».
Подальша інтеграція України в міжнародні структури дозволить вивірити державну
політику щодо регулювання страхової діяльності згідно із застосовуваними у світі
формами, методами та важелями. Розвинені країни — члени Європейського Союзу —
мають максимально ідентифіковані методи державного регулювання, установлювані
відповідними директивами цього Союзу. Наша країна, стаючи поступово повноправним
членом найавторитетніших міжнародних організацій, оволодіває методами впливу
держави на страховий ринок, що відповідають найвищим світовим стандартам.
Державна політика має також удосконалюватися через сприяння оптимізації
співвідношення між: обов'язковим та добровільним страхуванням.
Закон України «Про страхування» передбачає запровадження нових видів
обов'язкового страхування тільки внесенням змін до цього Закону, тобто можливості
запровадження такого страхування дуже обмежені і процедура досить складна.