Для одержання ліцензії заявник подає заяву встановленого зразка про видачу
ліцензії, копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності
або копію довідки про внесення його до Єдиного державного реєстру підприємств та
організацій України, засвідчену нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
Держфінпослуг приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову У її видачі у
строк не пізніше ніж тридцять календарних днів з дати надходження документів на видачу
ліцензії.
Розпорядженням Держфінпослуг встановлена плата за видачу ліцензій На
здійснення діяльності з надання фінансових послуг Зокрема, вартість ліцензії на
здійснення діяльності зі страхування життя становить 10000 гри (за 1 рік); з добровільного
страхування відповідальності - 4000 грн.; ; адміністрування недержавного пенсійного
фонду - 30000 грн. (одноразово при одержанні); кредитної спілки щодо залучення коштів
на депозитні рахунки - 200 грн ; об'єднаної кредитної спілки - 1000 грн.; кредитної спілки
з надання фінансових кредитів - 400 грн.; об'єднаної кредитної спілки з надання
фінансових кредитів - 2000 грн.; з надання фінансових кредитів за рахунок залучених
коштів (крім кредитних спілок) - 10000 грн.; тимчасової адміністрації фінансової установи
-1000 грн.
У разі прийняття позитивного рішення про видачу ліцензії Держфінпослуг
зобов'язана оформити ліцензію не пізніше ніж за п'ять робочих днів з дня надходження
документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.
Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України визначені
обмеження в наданні певних видів фінансових послуг. Зокрема, не можуть
суміщатись:
діяльність з прямого або опосередкованого залучення фінансових активів від
фізичних осіб із зобов'язання щодо наступного їх повернення з наданням будь-яких
інших фінансових послуг;
діяльність з надання кредитною установою фінансових кредитів за рахунок
залучених коштів з наданням будь-яких інших фінансових послуг;
діяльність ломбардів з надання послуг фінансового кредиту з наданням будь-яких
інших фінансових послуг;
діяльність з адміністрування пенсійних фондів із діяльністю з управління Фондом
операцій з нерухомістю;
діяльність з управління іпотечними активами із залученням фінансових активів
через випуск та розміщення іпотечних сертифікатів;
діяльність з довірчого управління фінансовими активами з будь-якими іншими
фінансовими послугами;
діяльність з управління Фондом операцій з нерухомістю з діяльністю з управління
активами інститутів спільного інвестування;
діяльність з управління Фондом операцій з нерухомістю з наданням будь-яких
інших фінансових послуг.
Ці обмеження не поширюються на банки, для яких банківською ліцензією та
письмовим дозволом Національного банку України визначається перелік можливих
операцій.
Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України визначені
умови надання окремих фінансових послуг юридичними особами - суб'єктами
господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами.
Оферентами фінансових послуг можуть бути юридичні особи, які систематично надають
послуги з фінансового лізингу; поруки та позики фінансовими активами, здійснюють інші
види операцій, які відповідно до законодавства вважаються фінансовими послугами.
Систематичне надання таких послуг передбачає укладення не менш як трьох договорів
протягом року на суму не меншу за 80 тисяч гривень. Юридичні особи. які мають намір
надавати фінансові послуги, повинні бути взяті на облік у Держфінпослуг, подавати
регулярну інформацію про свою діяльність, мати розроблені внутрішні правила надання
фінансових послуг та вести облік укладених договорів.
З метою забезпечення стабільності функціонування ринку фінансових послуг
Держфінпослуг розроблені нормативи діяльності фінансових установ, серед яких
основними є. нормативи ліквідності, достатності капіталу, платоспроможності,
прибутковості, визначені показники якості активів та ризиковості операцій, якості систем
управління та управлінського персоналу, правила надання фінансових послуг.
Для кредитних спілок визначеними є: нормативи достатності капіталу,
платоспроможності, якості активів, ризикованості операцій, прибутковості, миттєвої та
короткострокової ліквідності.
Нагляд за діяльністю недержавних пенсійних фондів здійснюється за допомогою
таких економічних показників, як коефіцієнт стійкості, коефіцієнт надійності фонду,
коефіцієнт платоспроможності фонду та коефіцієнт рентабельності капіталу.
З метою обмеження необгрунтованого зростання тарифів фінансових установ
Держфінпослуг встановлені граничні тарифи оплати послуг з адміністрування
недержавного пенсійного фонду та зберігання його активів зберігачем.
У складі Мінфіну створено департамент фінансових установ та ринків. Останній на
відміну від Укрстрахнагляду, не може самостійно подавати до Кабінету Міністрів України
як суб'єкта законодавчої ініціативи проекти законодавчих актів.
Департамент забезпечує проведення Мінфіном державної політики стосовно не
лише страхування, а й державних лотерей, фінансових установ і ринків.
Департамент узагальнює практику застосування законодавства з питань, які
належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства
та вносить їх на розгляд керівництва Міністерства. У межах своїх повноважень
Департамент організовує виконання нормативно-правових актів і здійснює
систематичний контроль за їх реалізацією.
Основні завдання Департаменту у справах нагляду за страховою діяльністю такі:
розроблення пропозицій з основних напрямів розвитку страхової і
посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;проведення заходів щодо
забезпечення розвитку страхової справи та здійснення державного нагляду за страховою
діяльністю;
регулювання в межах своїх повноважень взаємовідносин страховиків зі
страхувальниками, а також страхових брокерів зі страхувальниками і страховиками;
проведення роботи із вдосконалення методів фінансової діяльності
страховиків;
• участь за дорученням керівництва Міністерства у міжнародних заходах з
питань страхування й посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні.
Департамент відповідно до покладених на нього завдань:
забезпечує ведення єдиного державного реєстру страховиків
(перестраховиків) і державного реєстру страхових брокерів;
розглядає та готує документи, що стосуються видачі ліцензій страховикам
на здійснення страхової діяльності, і проводить перевірки її відповідності виданій ліцензії;
розглядає і готує документи, на підставі яких видаються свідоцтва про
включення страхових брокерів до державного реєстру страхових брокерів та проводить
перевірки стосовно додержання ними законодавства про посередницьку діяльність у
страхуванні та стосовно достовірності їх звітності;
проводить перевірки щодо правильності застосування страховиками
законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності;
готує та вносить керівництву Міністерства пропозиції щодо видання
приписів страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про
страхову діяльність або про відкликання ліцензій та вилучення з державного реєстру
страховиків (перестраховиків);
готує та вносить керівництву Міністерства пропозиції про призначення за
рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням
аудитора;
готує та вносить керівництву Міністерства пропозиції щодо видання
приписів страховим брокерам про усунення виявлених порушень законодавства, а в разі їх
невиконання — про виключення страхового брокера з державного реєстру страхових
брокерів;
у межах своєї компетенції здійснює методичне забезпечення роботи
страховиків та страхових посередників;
розробляє рекомендації щодо захисту фінансових інтересів страховиків,
страхових посередників і страхувальників;
узагальнює практику страхової та посередницької діяльності на страховому
ринку, розробляє і подає на розгляд керівництва міністерства пропозиції щодо розвитку й
удосконалення законодавства України про страхову діяльність і посередницьку діяльність
у страхуванні та перестрахуванні;
готує у межах своєї компетенції і подає на затвердження керівництву
Міністерства проекти актів Міністерства з питань страхової діяльності та посередницької
діяльності у страхуванні й перестрахуванні;
проводить аналіз додержання законодавства об'єднаннями страховиків і
страхових посередників;
здійснює контроль за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих
ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;
забезпечує проведення дослідницько-методологічної роботи з питань
страхової діяльності та посередницької діяльності у страхуванні й перестрахуванні,
підвищення ефективності державного страхового нагляду;
розробляє та подає на затвердження керівництву Міністерства правила
формування й розміщення страхових резервів, а Департаменту податкової політики і
макроекономічного прогнозування — пропозиції щодо правил обліку таких резервів і
показників звітності;
розробляє та подає до Департаменту податкової політики і
макроекономічного прогнозування пропозиції щодо впровадження єдиних
методологічних засад бухгалтерського обліку і звітності, а також форм статистичної
звітності для страховиків і страхових посередників;