Закону України «Про підприємництво». Крім того, орган державного нагляду має право:
одержувати від кожного страховика встановлену звітність про страхову
діяльність та інформацію про його фінансовий стан, а від підприємств, установ,
організацій, банків і громадян — інформацію, необхідну для виконання покладених на цей
орган функцій;
створювати комісії та робочі групи для проведення перевірок діяльності
страховиків;
заслуховувати на колегії доповіді керівників страховиків з питань їхньої
діяльності;
одержувати безоплатно від органів державної виконавчої влади інформацію
та статистичну звітність, необхідну для виконання покладених на орган нагляду завдань;
звертатися до арбітражного суду з позовом про скасування державної
реєстрації страховика у випадках, передбачених чинним законодавством.
У процесі адміністративної реформи Указом Президента України «Про зміни в
структурі центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 року за № 1573/99
функції Укрстрахнагляду було покладено на Міністерство фінансів України.
12 грудня 2002 року Указом Президента України утворена Державна комісія з
регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг), як інтегрований
державний регулятор діяльності небанківського фінансового сектора.
Функції та повноваження Держфінпослуг визначені Законом України «Про
фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Указом
Президента України «Про Положення про Держави} комісію з регулювання ринків
фінансових послуг України» від 4 квітня 2003 року. Відповідно до зазначених документів
Держфінпослуг є спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади і наділена
повноваженнями з регулювання і нагляду за діяльністю професійних учасників
небанківського фінансового сектора, зокрема:
страхових компаній;
осіб, що здійснюють посередницьку діяльність у страхуванні;
недержаних пенсійних фондів та їхніх адміністраторів;
кредитних спілок;
ломбардів;
довірчих товариств;
лізингових і факторингових компаній;
інших учасників ринку фінансових послуг (крім банків, професійних учасників
фондового ринку, інститутів спільного інвестування, фінансових установ, що
мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства
України і державних цільових фондів);
юридичних осіб, що не мають статусу фінансової установи, але надають
фінансові послуги згідно із законодавством.
Основні повноваження Державної комісії з регулювання ринків фінансових
послуг:
розробка і затвердження нормативно-правових актів, обов'язкових до
виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування, учасниками ринку фінансових послуг, їх об'єднаннями та здійснення
контролю за їх виконанням;
здійснення реєстрації фінансових установ та ведення Державного реєстру
фінансових установ;
здійснення реєстрації саморегулівних організацій професійних учасників
ринку фінансових послуг та ведення їх реєстру;
проведення ліцензування діяльності фінансових установ, затвердження
ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових послуг та визначення
порядку контролю за їх додержанням;
встановлення критеріїв та нормативів щодо ліквідності капіталу,
платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризикованості операцій фінансових
установ, правил надання фінансових послуг;
визначення порядку створення і використання резервних та інших фондів
фінансових установ;
встановлення вимог до програмного забезпечення та спеціального
технічного обладнання фінансових установ;
встановлення обмежень на суміщення надання певних видів фінансових
послуг;
надання висновків про віднесення операцій до того чи іншого виду
фінансових послуг;
встановлення порядку розкриття інформації та складання звітності
учасниками ринку фінансових послуг відповідно до законодавства України;
проведення самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами
нагляду виїзних та безвиїзних перевірок фінансових установ;
визначення професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів
фінансових установ;
застосування заходів впливу до порушників законодавства про фінансові
послуги;
здійснення аналізу стану та тенденцій розвитку ринку фінансових послуг в
Україні, проведення моніторингу руху капіталу в Україну та за її межі через ринок
фінансових послуг;
забезпечення співробітництва з міжнародними організаціями, державними
органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань регулювання ринків
фінансових послуг, вивчення, узагальнення та поширення світового досвіду з цих питань
тощо.
Діяльність комісії реалізується через її центральний апарат та територіальні
відділення. Структура центрального апарату комісії складається з департаментів та їх
підрозділів, що здійснюють регулювання окремих складових ринку фінансових послуг і
нагляд за діяльністю окремих видів фінансових установ.
У регіонах комісія діє через територіальні управління. Територіальні управління
комісії не мають статусу юридичної особи і діють в межах наданих їм повноважень.
Основні завдання територіального управління Держфінпослуг полягають у забезпеченні
реалізації єдиної державної політики у сфері надання фінансових послуг та розвитку
небанківського фінансового сектора у відповідному регіоні, здійснення нагляду за
діяльністю фінансових установ у цьому регіоні та захисті прав споживачів фінансових
послуг.
Територіальні управління мають право:
проводити планові перевірки фінансових установ, які здійснюють
діяльність у регіоні, в тому числі перевірки за зверненнями органів прокуратури, служби
безпеки та внутрішніх справ;
здійснювати контроль за достовірністю інформації, що надається
фінансовими установами, та відповідність її чинному законодавству;
вимагати від посадових осіб фінансових установ, діяльність яких підлягає
регулюванню, надання пояснень, необхідної інформації та документів;
досліджувати дані про клієнта фінансової установи з метою виконання
завдань нагляду;
надсилати фінансовим установам обов'язкові для виконання
розпорядження щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги та
вимагати надання відповідних документів;
накладати адміністративні стягнення та штрафні санкції відповідно до
законодавства та зобов'язувати порушника вжити заходів щодо усунення порушення на
ринку фінансових послуг;
надавати матеріали до правоохоронних органів стосовно фактів
правопорушень, за які передбачені адміністративна або кримінальна відповідальність,
якщо до компетенції Держфінпослуг не входить накладення стягнень за відповідні
правопорушення; надавати матеріали до органів Антимонопольного комітету у разі
виявлення порушень антимонопольного законодавства.
Важливою формою державного регулювання ринку фінансових послуг є
ліцензування діяльності фінансових установ.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України надає ліцензії
для здійснення фінансовими установами:
страхової діяльності;
діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення;
надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;
діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або
опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб тощо.
Ліцензія, яка надається для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, не
може передаватися третім особам. Нормативними документами Державної комісії з
регулювання ринків фінансових послуг України визначені ліцензійні умови провадження
діяльності з надання певного виду фінансових послуг. Фінансові установи, що одержали
ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, включаються до
Державного реєстру фінансових установ, що ведеться Держфінпослуг