Форми і методи фінансового планування на підприємстві (стр. 4 из 10)

Читання бухгалтерського балансу передбачає також визначення характеру змін окремих статей і розділів балансу. Позитивно оцінюється збільшення в активі балансу залишків грошових котів, поточних фінансових інвестицій, як правило, основних засобів, нематеріальних активів і виробничих запасів; у пасиві балансу - підсумку першого розділу й особливо сум прибутку, доходів майбутніх періодів. Негативної оцінки заслуговує різке зростання дебіторської заборгованості в активі і кредиторської заборгованості в пасиві балансу.

Потрібно зазначити, що в у мовах ринкової економіки переглядається оцінка характеру змін деяких статей балансу. Наприклад, якщо раніше в усіх випадках позитивно оцінювались збільшення залишків грошових коштів на розрахунковому та валютному рахунках, то тепер підприємство повинно намагатися більш раціонально використовувати вільні грошові кошти. Підприємства, які орієнтуються на ринкову економіку, як правило, здійснюють короткострокові фінансові вкладення, капітальні вкладення, купують патенти, ліцензії та іншу інтелектуально власність, які відображається в статті “Нематеріальні активи".

Метою вертикального аналізу є вивчення:

Питомої ваги статей балансу у валюті балансу на початок і кінець звітного періоду;

Змін у питомій вазі;

Змін у% до розміру статей балансу на початок періоду (темп приросту статті балансу);

Змін у% до змін валюти балансу (темп приросту структурних змін - показник динаміки структурних змін);

Ціна одного відсотка зростання валюти балансу і кожної статті - відношення розміру абсолютної зміни до відсотка абсолютної зміни на початок періоду. [23, ст.293-295]

Наступним етапом аналізу фінансового стану підприємства є аналіз його фінансових результатів (форма №2).

Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:

систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;

виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;

вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку;

виявлення резервів збільшення прибутку;

розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками - прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.

Групи розрахункових показників для обчислення прибутковості

1. Валовий доход

2. Чистий прибуток

3. Рентабельність:

•активів

•власного капіталу

•продукції

•реалізації

Наступним етапом є аналіз і оцінка ділової активності підприємства. Ефективним використанням оборотних засобів можна назвати таке керування, при якому забезпечується стійкий стан фінансових ресурсів та досягаються оптимальні або максимальні результати діяльності.

Фінансовий стан підприємства також можна оцінити з погляду його короткострокової та довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов’язаннями. Термін “ліквідний” передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші.

Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.

Найліквіднішою є готівка (або сальдо балансового рахунка 311 “Поточні рахунки в національній валюті”). Наступним зі рівнем ліквідності активом є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки у разі необхідності їх швидко можна реалізувати.

Дебіторська заборгованість - це ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньому.

Найменш ліквідним поточним активом є запаси, бо для перетворення їх на гроші спочатку треба їх продати. Отже, під ліквідністю будь-якого актива слід розуміти можливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Що коротшим є цей період, то вищою буде ліквідність даного виду активів.

Короткострокові зобов’язання - це борги, строк погашення яких не перевищує одного року. Коли настає строк платежу, у підприємства не має бути достатньо грошей для сплати. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу, згрупованих за рівнем їхньої ліквідності, їз зобов’язаннями за пасивом, об’єднаними за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків.

Ще одним важливим методом аналізу фінансових результатів та фінансового стану підприємства є коефіцієнтний аналіз.

Усі показники, які характеризують фінансову стійкість підприємства об’єднують у групи, тобто:

1. Показники структури капіталу, що характеризують фінансову незалежність від зовнішніх позикових коштів, а саме коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт фінансової залежності тяги фінансового важеля або коефіцієнт фінансового ризику.

2. Показники, які характеризують стан основних засобів підприємства: частка основного капіталу у власному або індекс постійного активу, коефіцієнт модернізації та коефіцієнт реальної вартості майна (основних і матеріальних оборотних коштів).

3. Показники, що характеризують стан оборотних коштів підприємства, а саме: коефіцієнт маневрування власного оборотного капіталу та коефіцієнт забезпечення матеріальних оборотних фондів власними джерелами фінансування. (див. табл.1.1)

Для підприємства, що забезпечує достатньо стабільний стан для інвесторів і кредиторів, вважається відношення власного капіталу до його загальної суми на рівні 60%. У цьому разі ризик кредиторів зводиться до мінімуму, оскільки продавши майно, сформоване за рахунок власного капіталу, підприємство зможе погасити свої боргові зобов’язання навіть тоді, коли частина майна, в яку вкладено позикові кошти, буде знецінена. Відношення власних джерел до їх загальної суми називають коефіцієнтом фінансової незалежності (автономності).

Таблиця.1.1

Показники, що характеризують фінансовий стан підприємства

Показникиструктурикапіталу	Коефіцієнт фінансової незалежності
	Коефіцієнт фінансової стійкості
	Коефіцієнт фінансової залежності
	Плече фінансового важеля
Показники стану основних засобів	Частка основного капіталу у власному
	Коефіцієнт модернізації
	Коефіцієнт реальної вартості майна
Показники стану оборотних засобів	Коефіцієнт маневрування власного оборотного капіталу
	Коефіцієнт забезпечення матеріальних оборотних фондів власними джерелами фінансування

Коефіцієнт фінансової стійкості відрізняється від коефіцієнта фінансової незалежності тим, що при його визначенні до власних коштів додаються довгострокові позикові кошти мінус використання позикових коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності - це відношення позикового капіталу до загального. Оптимальним значення цього коефіцієнта вважається 0,4 (40%).

Плече фінансового важеля, або коефіцієнт фінансового ризику - це відношення позикового капіталу до власного. Цей показник є найвагомішим, він свідчить про фінансову незалежність (автономність) підприємства від залучення позикових коштів. Він показує, скільки позикових коштів залучає підприємство на 1 грн. власного капіталу.

Аналіз показників ринкової стійкості проводиться методом порівняння їх значень на кінець періоду, що аналізується з його початком. [39,c.344-345].

Частка основного капіталу у власному - це відношення основного капіталу (основні засоби) до власного капіталу (I розділ пасиву балансу).

Для характеристики інтенсивності вивільнення коштів, вкладених в основні фонди та нематеріальні активи, користуються коефіцієнтів модернізації, яких розраховується за формулою [39, c.379]:

Важливу характеристику структури коштів підприємств дає коефіцієнт реальної вартості майна виробничого призначення. Він використовується для оцінки ефективності використання коштів, рівня виробничого потенціалу підприємства, забезпеченості виробничого процесу засобами виробництва й обчислюється за формулою: [39,c.380]

Аналіз власного оборотного капіталу передбачає визначення та оцінку власного оборотного капіталу в загальній його сумі, тобто визначення коефіцієнта мобільності (маневрування) власного капіталу.

Коефіцієнт мобільності (маневрування) - це відношення власного оборотного капіталу до загальної суми власного капіталу.

Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу перебуває в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими коштами. Вважається, що коефіцієнт повинен бути високим, щоб забезпечити достатню гнучкість у використанні власних коштів підприємства. Оптимальний розмір коефіцієнта рекомендується - 0,5. [39,c.353].

Одним з узагальнюючих показників, який характеризує фінансовий стан підприємства та його стійкість, є забезпеченість матеріальних оборотних фондів власними джерелами фінансування (власним капіталом).

Саме тому в ході аналізу визначають, на скільки відсотків матеріальні цінності оборотні фонди покриваються власним оборотним капіталом. Цей показник, як і попередній, вивчається в динаміці.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАТ "БОГУСЛАВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД"

2.1 Загальна оцінка фінансового стану ЗАТ "Богуславський маслозавод"

Згідно методики, наведеної в першому розділі курсової роботи, проаналізуємо фінансовий стан підприємства.