Відсоткова зміна ціни (стр. 1 из 3)
ПЛАН
1. Вступ
2. Цінова еластичність попиту
3. Цінова еластичність пропозиції
4. Державне регулювання цін
5. Висновки
6. Список використаної літератури
1. Вступ.
Основна мета даного реферату — поглиблений аналіз попиту і пропозиції. Йдеться передусім про розгляд концепції еластичності стосовно як до попиту, так і до пропозиції. Певну увагу буде приділено також аналізу можливих наслідків централізованого встановлення цін для окремих ринків.
2. Цінова еластичність попиту.
Попит на товар залежить від його ціни, доходу споживача і цін на інші товари. Аналогічним чином пропозиція залежить від ціни на цей товар і від витрат на його виробництво. Наприклад, якщо ціна на пшеницю зросте, то попит на неї знизиться і зміниться обсяг пропозиції. Однак важливо знати величину зростання або зниження пропозиції і попиту. Наскільки чутливий попит на пшеницю до зміни цін? Відповідь на поставлені питання дає поняття еластичності.
Еластичність — міра реагування однієї змінної величини на зміну іншої; точніше це число, яке показує відсоткову зміну однієї змінної внаслідок одновідсоткової зміни іншої змінної. Яскравим прикладом є цінова еластичність попиту, яка відображає зміни потрібної кількості товару стосовно до зміни ціни. Ступінь цінової еластичності або нееластичності попиту вимірюється за допомогою коефіцієнта Еп, що обчислюється за наступною формулою:
| Еп= | Відсоткова зміна кількості потрібної продукції |
| Відсоткова зміна ціни |
Відомо, що спадна крива попиту ілюструє обернену залежність, яка існує між ціною і кількістю потрібної продукції. Це означає, що ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди буде мати від'ємне значення. Наприклад, якщо ціна знижується, то кілъкість потрібної продукції зростає. Це означає, що чисельник у формулі буде позитивний, а знаменник — негативний, а в результаті матимемо від'ємний коефіцієнт. Навпаки, у випадку збільшення ціни чисельник буде негативний, але знаменник — позитивний, що знову дасть від'ємний коефіцієнт.
В економічній науці ігнорується від'ємний знак, враховується лише абсолютна величина коефіцієнта еластичності. Робиться це, щоб уникнути можливих непорозумінь.
Попит буде еластичний, якщо відсоткова зміна ціни веде до більшої відсоткової зміни необхідної продукції. Наприклад, якщо зниження ціни на 4% викликає зростання попиту на 8%, то попит є еластичний. Очевидно, що в усіх подібних ситуаціях, коли попит еластичний, коефіцієнт еластичності буде більший одиниці; у даному випадку він дорівнює 2.
Якщо відсоткова зміна ціни супроводжується порівняно меншою зміною кількості необхідної продукції, попит нееластичний. Так, якщо зниження ціни на 4% дає в результаті зростання кількості потрібної продукції на 2 %, то попит нееластичний. У даному випадку коефіцієнт еластичності складає 1/2. Зрозуміло, що за нееластичного попиту коефіцієнт еластичності завжди буде менший одиниці. Коли відсоткова зміна ціни і наступна відсоткова зміна кількості необхідної продукції дорівнюють одна одній, такий специфічний випадок називаеться одиничною еластичністю.
 |
Важливо відзначити, що коли йдеться про нееластичний попит, це не означае, що споживач абсолютно не чутливий до зміни цін. Вислів «цілком нееластичний попит» означає крайній випадок, коли зміна ціни не викликає жодних змін
Малюнок 1. Цілком еластичний і цілком нееластичний попит
кількості потрібної продукції. Графічно цей випадок показують за допомогою кривої попиту, паралельної вертикальній осі (мал. 1). I навпаки, коли йдеться про еластичний попит, то це не означае, що споживачі абсолютно чутливі до зміни ціни. У кращій ситуації, коли найменше зниження ціни спонукає покупців збільшувати купівлю від нуля до межі своїх можливостей, йдеться про цілком еластичний попит. Лінія цілком еластичного попиту являе собою пряму, паралельну горизонтальтй оа (див. П2 на мал. 1).
При застосуванні формули цінової еластичності виникають певні складнощі, що видно з аналізу даних табл. 1. При обчисленні коефіцієнта еластичності попиту на зерно в ціновому інтервалі від 5 до 4 гривен, виникає проблема: яку із двох комбінацій характеристик ціни і кількості продукції (5 гривен — 4 тис. центнерів або 4 гривни — 8 тис. центнерів) взяти за базову для підрахунку відсоткових змін, які використовуються в формулі еластичності? Даний вибір вплине на результат обчислення.
Таблиця 1
Цінова еластичністъ попиту, яка оцінюеться за допомогою показника загальної виручки і коефіцієнта еластичності (умовні дані)
| Кількість за-питуваної протягом тижня продукції (тис.од.) | Ціна за центнер (гривен) | Загальна виручка (видатки покупців) (тис.гривен) | Оцінка за показником загальної виручки | Коефіцієнт еластичності, Еп |
| 4 | 5 | 20 | }Еластичність } Еластичність } Еластичність }Нееластичність | 3,0 1,91 1,11 0,56 |
| 8 | 4 | 32 | ||
| 14 | 3 | 42 | ||
| 22 | 2 | 44 | ||
| 32 | 1 | 32 |
Комбінація 5 гривен — 4 тис. центнерів, показує, що відсоткове зменшення ціни складає 20%, а відсоткове збільшення кількості запитуваної продукції — 100%.
Піставивши ці дані в формулу, отримуемо коефіцієнт еластичності, рівний 100/20, або 5. Однак в комбінації 4 гривни — 8 тис. центнерів відсоткове збільшення ціни становить 25%, а відсоткове зменшення кількості запитуваної продукції — 50%. Коефіцієнт еластичності складає в цьому випадку 50/25, або 2.
Хоча в обох випадках формула свідчить, що попит еластичний, ці дві комбінації ціна-кількість показують різний ступінь еластичності. В інших випадках (якщо, наприклад, повторити розрахунок у ціновому інтервалі від 3 до 2 гривен) формула покаже слабоеластичний попит за одної комбінації характеристик ціни і кількості і слабонееластичний попит — за іншої комбінації.
Щоб вийти із скрутного становища, необхідно взяти за основу обчислень середній із аналогічних рівнів ціни і кількостей запитуваної продукції. У випадку з ціновим інтервалом від 5 до 4 гривен базовими є ціна 4,5 гривни і кількість 6 тис. центнерів. Тоді відсоткова зміна ціни складе 22%, а відсоткова зміна кількості — близько 67%. Отже, коефіцієнт еластичності дорівнюватимє 3.
Замість того, щоб вимірювати еластичність в одній із крайніх точок цінового інтервалу, від 5 до 4 гривен, таке розв'язання дозволить оцінити еластичність у центральній точці інтервалу, який нас цікавить. Для зручності обчислень можна вдосконалити формулу еластичності, подавши її в такому вигляді:
| Еп= | Зміна кількості | : | Зміна ціна |
| Сума кількості | Сума цін |
Згідно з цією формулою в стовпчику 5 підраховані коефіцієнти еластичності на основі даних про попит, що містяться в табл. 1.
Найпростішим способом перевірки еластичності попиту є визначення динаміки загальної виручки, або грошових надходжень,— сукупних видатків, з точки зору споживачів,— у разі зміни ціни продукції. Якщо попит еластичний, то зменшення ціни зумовить збільшення загальної виручки. Це пояснюється тим, що навіть за меншої ціни, що сплачується за одиницю продукції, приріст продажу виявляється більш ніж достатнім для компенсації втрат від зниження ціни.
З даних табл. 1 видно, що зниження ціни на одну гривну порівняно із початковою кількістю проданого зерна в 4 тис. центнерів веде до втрати 4 тис. гривен. Однак
зниження ціни збільшує обсяг продажу на 4 тис. центнерів, що дає додаткову виручку, яка дорівнюе 16 тис. гривен (4 тис. центнерів х 4 гривни). Таким чином, чисте зростання загальної виручки складе 12 тис. гривен.
Ці міркування слушні і в зворотньому випадку: якщо попит еластичний, то збільшення ціни призведе до зменшення загальної виручки. Пояснюеться це тим, що приріст загальної виручки, викликаний підвищенням ціни одиниці продукції, менший, ніж втрата виручки, пов’язана з паралельним скороченням продажу.
За нееластичного попиту зменшення ціни веде до зменшення загальної виручки. Невелике розширення продажу виявляється недостатнім для компенсації зниження виручки, отриманої з одиниці продукції, так що в кінцевому рахунку загальна виручка зменшується. З табл. 1 видно, що падіння ціни на одну гривну порівняно з початковою кількістю зерна, яка дорівнюе 22 тис. центнерів, веде до втрати 22 тис. гривен. Зростання обсягу продажу, який супроводжуе це зниження ціни, складае 10 тис. центнерів 1 в результаті дає додаткову виручку, яка дорівнюе 10 тис. гривен. У кінцевому рахунку чиста втрата складае 12 тис. гривен.
В умовах одиничної еластичності збільшення або зменшення ціни не міняє виручки. Втрата виручки, викликана зниженням ціни одиниці продукції, буде в точності компенсована відповідним розширенням продажу. І навпаки, приріст виручки, отриманий завдяки зростанню ціни одиниці продукції, може виявитися втраченим через скорочення попиту на продукцію.
Найважливішими чинниками, що впливають на цінову еластичність попиту, є:
— заммінність — чим більше добрих замінників даного продукту пропонується споживачеві, тим еластичнішим буде попит на нього;
— предмети необхідності і предмети розкоші — якщо попит на предмети необхідності здебільшого нееластичний, то попит на предмети розкоші здебільшого еластичний. Так, підвищення більше ніж у 6 разів цін на хліб з 25 на 26 грудня 1992 року в Україні, по суті, не призвело до скорочення його споживання;
— частка доходу споживача — чим більше місце займає продукт у бюджеті споживача, за інших постійних умов, тим вищою буде еластичність попиту на нього;