Смекни!
smekni.com

Виробництво молока на ДГ Комунар 2 (стр. 7 из 17)

коефіцієнт використання трудових ресурсів. У 2002р. порівняно з 2000р. цей показник знизився на 3,5%;

коефіцієнт сезонності. Цей коефіцієнт за вивчаємий період збільшився на 17,4%;

розмах сезонності, який у 2002р. знизився на 1,5% проти 2000р.;

текучість кадрів. В господарстві дуже велика текучість кадрів. Так у 2002р. цей показник зріс на 116,7% відносно 2000р.

продуктивність праці, яка на підприємстві за період 2000-2002рр. знизилась на 10,7%.

Таблиця 2.5 2.

ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ПІДПРИЄМСТВА

Показники Один. вимір. Роки 2002 рв% до2000 р
2000 2001 2002
1 2 3 4 5 6
Вихідні дані
1. Фактичний фонд робочого часу т. люд. г. 459,0 428,3 410,5 89,4
2. Потенціальний фонд робочого часу т. люд. г 536,5 500,6 491,6 91,6
3. Затрати праці у місяці максимальної зайнятості робітників т. люд. г. 36,7 34,3 39,4 107,4
4. Затрати праці у місяці мінімальної зайнятості працівників т. люд. г. 27,1 25,3 29,6 109,2
5. Середньомісячні затрати праці робітників т. люд. г 33,5 32,0 30,7 91,6
6. Кількість робітників звільнених за рік чол. 14 21 25 178,5
7. Валова продукція с/г (в співставних цінах 1996 р) тис. грн 633,5 531,8 483,9 76,3
8. Середньорічна чисельність робітників чол. 224 209 192 85,7
Рішення
1. Коефіцієнт використання трудових ресурсів (1/2) 0,86 0,85 0,83 96,5
2. Коефіцієнт сезонності (3/5) 1,09 1,07 1,28 117,4
3. Розмах сезонності(3/4) 1,35 1,36 1,33 98,5
4. Текучість кадрів(6/8) 0,06 0,1 0,13 216,7
5. Продуктивність праці(7/8) т. грн/чол 2,8 2,5 2,5 89,3

Рівень оплати праці на підприємстві розглянемо у таблиці 2.5 3. Аналізуючи дані ми бачимо, що середньомісячна заробітна плата з кожним роком зростає і в 2002 р. становить 180,9 грн., що на 7,4% більше ніж у 2000р. Оплата однієї люд. - год. у рослинництві у 2002 р. склала 1,19 грн., у тваринництві – 0,89 грн. . Оплата однієї людино-години на виробництві молока у 2002 р. зросла у зрівнянні з 2000 р. на 77,1% і склала 1,24 грн., на виробництві зерна – на 64,4%, соняшника – теж на 64,4%, по приросту ВРХ оплата однієї людино-години збільшилась у зрівнянні з 2000 р. на 56,9%.

Таблиця 2.5 3.

РІВЕНЬ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Показники Один. вимір. Роки 2002 рв% до2000 р
2000 р 2001 р. 2002 р
1 2 3 4 5 6
1. Середньомісячна заробітна плата в с/г підприємства грн 168,42 176,65 180,90 107,4
в т. ч.: у рослинництві грн 192,85 202,30 209,60 108,7
- у тваринництві грн 158,50 171,00 177,00 111,6
2. Оплата 1 люд. години в с/г підприємства грн 0,80 0,83 1,04 130
в т. ч. у рослинництві грн 0,88 0,92 1, 19 135,2
у тваринництві грн 0,72 0,75 0,89 123,6
3. Оплата 1 люд. години на виробництві:
-зерна грн 0,90 1,05 1,48 164,4
-соняшника грн 0,90 1,05 1,48 164,4
-молока грн 0,70 0,75 1,24 177,1
-приросту живої маси ВРХ грн 0,65 0,65 1,02 156,9
-приросту живої маси свиней грн 1,08 - - -

Для визначення можливого рівня підвищення оплати праці, її зв'язку з продуктивністю доцільно використовувати коефіцієнт співвідношення (КС) індексу продуктивності праці (Іп. п) до індексу його оплати (Іо. п):

КС = Іпп / Іоп

Якщо КС більше 1, то створюються умови для зниження собівартості і збільшення прибутку.

Якщо КС менше 1, то створюються умови для підвищення собівартості і зменшення прибутку.


Таблиця 2.5 4.

СПІВВІДНОШЕННЯ ТЕМПІВ РОСТУ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ І ЇЇ ОПЛАТИ

Показники Один. вимір. Роки Іп. п. Іо. п.
2000р. 2001 р. 2002 р
1 2 3 4 5 6=5/3
1. Вироблено валової продукції с/г (в співставних цінах 1996 р) на 1 люд. годину грн 2,23 2,38 2,07 0,93
в т. ч.
а) рослинництві грн 3,23 3,87 2,96 0,92
б) тваринництві грн 1,69 1,99 1,53 0,91
2. Оплата 1 люд. - год. В с/г підприємства грн 0,80 0,83 1,04 1,30
в т. ч.
а) рослинництві грн 0,88 0,92 1, 19 1,35
б) тваринництві грн 0,72 0,75 0,89 1,24
3. Коефіцієнт співвідношення індекса продуктивності праці і індексу його оплати (1гр.6/2гр.6) Х Х Х 0,72
в т. ч.:
а) в рослинництві (1а гр6/2а гр.6) Х Х Х 0,68
б) в тваринництві (1б гр.6/2б гр.6) Х Х Х 0,73

Аналізуючи таблицю 2.5 4, ми бачимо, що коефіцієнт співвідношення індексу продуктивності праці і індексу її оплати становить 0,72 в т. ч. в рослинництві – 0,68, в тваринництві – 0,73. Це свідчить про те, що на підприємстві створюються умови для підвищення собівартості і зменшення прибутку.

2.6 Розвиток галузей рослинництва та тваринництва.

Рослинництво – одна з основних галузей сільського господарства, що пов'язана з обробкою землі і вирощуванням сільськогосподарських рослин. Воно забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво – кормами, легку, харчову і переробну промисловість – сировиною. Питома вага продукції рослинництва у валовій продукції сільського господарства України становить близько 45%. Рослинництво є комплексною галуззю, яка поділяється на рільництво, овочівництво, луківництво, плодівництво, тощо. Всередині кожної з цих галузей виділяють групи однорідних культур і окремі культури.

Склад і динаміку розвитку галузі рослинництва характеризують показники виробництва валової продукції рослинництва в співставних цінах, валових зборів сільськогосподарських культур в натуральному виразі, розмір посівної площі та урожайність.

Таблиця 2.6 1.

ОБ`ЄМ ВИРОБНИЦТВА ВАЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Показники Один. вимір. Роки 2002 рв% до2001 р
2000 2001 2002
1 2 3 4 5 6
Валова продукція рослинництва (в співставних цінах 1996 р) тис. грн 313,7 285,6 261,3 83,3

Об’єм виробництва валової продукції рослинництва в ДГ "Комунар" наведено в таблиці 2.6 1. З даних цієї таблиці ми бачимо, що валова продукція рослинництва в 2002р. склала 261,3 тис. грн., це на 24,3 тис. грн. менше ніж у 2000р і на 52,4 тис. грн., або на 16,7% менше, ніж у 2000р. .

Важливим показниками, які характеризують склад і динаміку розвитку галузі рослинництва є показники розмірів і структури посівних площ (табл.2.6 2).


Таблиця 2.6 2.

РОЗМІР І СТРУКТУРА ПОСІВНИХ ПЛОЩ

Показники Площа, га Структура,% 2002 рв% до2001 р
2000 2001 2002 2000 2001 2002
1 2 3 4 5 6 7 8
1. Зернові - всього 485 385 445 33,5 27,7 29,7 107,2
в т. ч.: озимі зернові 325 250 275 22,4 18,0 18,3 101,7
ярові зернові 140 115 158 9,7 8,3 10,6 127,7
зернобобові 20 20 12 1,4 1,4 0,8 57,1
кукурудза на зерно - - - - - - -
2. Технічні - всього 67 140 90 4,7 10,0 6,1 61,0
в т. ч: цукрові буряки - - - - - - -
соняшник на зерно 67 140 90 4,7 10,0 6,1 61,0
3. Кормові - всього 703 702 718 48,3 50,2 47,8 95,2
в т. ч.: кормові корнеплоди 15 20 20 1,0 1,4 1,3 92,9
кукурудза на силос і з/к 268 165 250 18,4 11,8 16,5 139,8
багаторічні трави 295 325 288 20,3 23,3 19,2 82,4
однорічні трави 120 65 160 8,2 4,7 10,4 221,3
Овочі відкритого грунту 7 4 6 0,4 0,3 0,4 133,3
4. Всього посівів 1424 1445 1374 86,7 87,9 83,6 95,1
Пари 219 198 269 13,3 12,1 16,4 135,5
Всього ріллі 1643 1643 1643 100 100 100 100

Аналізуючи таблицю 2.6 2. ми бачимо, що за останні три роки загальна площа посівів постійно змінювалась. Найбільша площа була засіяна у 2001р. – 1445 га., а найменша у 2002р. – 1374 га. Найбільшу питому вагу в структурі посіву сільськогосподарських культур в господарстві на протязі трьох років займають зернові і кормові культури. Так у 2002р. в загальній структурі посіву зернові займали 29,7%, а кормові – 47,8%; інша площа була засіяна технічними (6,1%), овочевими культурами (0,4%). Згідно агротехнічних вимог на території Харківської області питома вага зернових в структурі повинна займати 50-60%, якщо ж менше, то це – негативне явище. Зернобобових повинно бути не менше 3%; соняшнику – не більше 10% площі посівів; під кормовими культурами повинно бути приблизно 30% всіх посівів; під кукурудзою на силос і зелений корм – від 7% до 12%; однорічні можуть займати 3-6% ріллі, а багаторічні – 45-50%. Отже, розмір і структура посівних площ у нашому господарстві не тільки не відповідають агротехнічним вимогам, а й суперечать системі сівозмін.