Для збільшення виробництва молока і зменшення його собівартості потрібно здійснити комплекс заходів. Головною метою господарства повинно бути підвищення урожайності усіх культур. Високі врожаї кормових культур є значним резервом зниження собівартості молока і підвищення рівня годівлі корів. Одержання по 40-50 ц корм. од. з 1 га сіяних кормових культур дозволяє досягти високих показників при виробництві молока. В структурі засіяних площ, ураховуючи енергоємність вирощування культур, потрібно розширити питому вагу зернових не менш ніж на 50-60% при фактичних 35,3%, зменшити на 9% площу під чистими і чорними парами в загальній структурі посівних площ. Особливу увагу слід звернути на поголів'я худоби. Необхідно збільшити кількість поголів’я в 1,2-1,5 рази, надої – з 1460 кг на рік до 3000 кг на рік, при цьому зменшити собівартість з 97 грн. за 1ц до 60 грн. за 1ц. Збільшення продуктивності тварин потрібно за рахунок підвищення рівня годування тварин і підвищення в їх раціонах питомої ваги сіна однолітніх трав, повноцінних комбікормів, сінажу та коренеплодів. Правильна організація кормової бази, забезпечення тварин необхідними кормами не тільки головна умова збільшення виробництва молока, а й основний резерв зниження їхньої собівартості. Збалансованість поголів’я худоби і обсягів кормової бази – фактор, який не потребує додаткових ресурсів, це не капіталомісткий шлях підвищення продуктивності худоби.
Налагоджена робота по відтворенню стада є теж важливим резервом зниження собівартості молока. Затримка із заплідненням тварин приводить до значних перевитрат кормів. Запліднення в оптимальні строки добре розвинених тварин надасть можливість на 10-12% скоротити витрати на вирощування корів, а також одержати більшу кількість продукції за один рік життя тварин.
Необхідно в наступні роки відновити рівень механізації трудоємких процесів на фермах, тобто роздачу кормів, уборку навозу, доїння корів та інші. Поряд з цим слід запровадити фірмову торгівлю молоком та молокопродуктами; підвищувати рівень оплати праці тваринників; забезпечувати спецодягом та медикаментами тваринників; надавати кредити підприємствам по переробці молока і створювати мережі пунктів по закупівлі молока від населення; поліпшувати забезпечення виробників засобами механізації молочних ферм та обладнанням для переробки молока: підвищувати купівельну спроможність населення, передусім у великих містах, де внаслідок зростання роздрібних цін різко скоротився попит на молоко і продукти його переробки [6, 9].
В сучасних умовах при невідрегульованих ринкових відносинах зможуть вижити і динамічно розвиватися тільки ті господарства, які знаходять шляхи і засоби досягнення високої окупності ресурсів, одержання більшої кількості продукції за одиницю витрат. Господарства України мають можливість виробляти менш затратне молоко за рахунок приведення в дію вищеназваних резервів ощадливості, які не потребують додаткових вкладень капіталу, але вимагають чіткої організації і дотримання технологічної дисципліни, прояви професіоналізму з боку керівництва, спеціалістів і безпосередніх виконавців.
Основні показники виробництва молока в ДГ “Комунар” приведені в таблиці 5.3.1
Таблиця 5.3.1
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА
Показники | Одиниці виміру | 2002р. | На перпективу | Перспективний показник в% до 2002р. |
Поголів’я тварин | голів | 340 | 442 | 130,0 |
Удій на корову | кг | 1460 | 3000 | 205,5 |
Витрати кормів на 1 ц молока | ц к. од. | 2,49 | 1,6 | 64,3 |
Витрати праці на 1 ц молока | люд. - год. | 18,9 | 14,3 | 75,7 |
Повна собівартість 1 ц молока | грн | 97,00 | 65,10 | 67,1 |
Ціна 1 ц молока | грн | 68,85 | 75,00 | 108,9 |
Прибуток (збиток) з 1 ц молока | грн | -28,15 | 9,9 | - |
Рентабельність | % | -29,03 | 15,2 | - |
ДГ "Комунар" не є великим підприємством, так як його земельна площа нижча за середню по Україні. Розглядаючи його розміри бачимо, що на підприємстві присутні ознаки звернутого типу відтворення, В 2002р. обсяг валової продукції склав 483,9 тис. грн., це менш ніж в 2001 р. і нижчий від середнього за 3 роки. Загальна земельна площа склала 2478 га, цей показник за останні 3 роки не змінювався. Середньорічна вартість основних виробничих фондів склала в 2002р 9792 тис. грн., а оборотних засобів – 901,8 тис. грн., це на 0,3% менше, ніж у 2001 р. по основним виробничим фондом і на 15,1% більше по оборотним засобам. Показник кількості робітників на підприємстві найменший за останні 3 роки і складає 192 чоловік. Показники рівня інтенсифікації виробництва в 2002р. також зменшились у порівнянні з 2000р. Так на 100 га с/г угідь основних і оборотних виробничих фондів в 2002р. приходилося на 1,2% менше ніж у 2000р.; прямих витрат праці – на 17,71%, енергетичних потужностей – на 24,6%, електроенергії – на 8,8%. Що стосується показників ефективності інтенсифікації виробництва, то вони в 2002р. збільшились. Так, валової продукції с. - г. в поточних цінах приходиться на 100 грн. матеріальних витрат в 2001р. на 79,7% більше ніж у 7р., на 100 грн. основних і оборотних виробничих фондів – на 21,4% більше, ніж у 2000р. . Об'єм виробництва валової продукції тваринництва з кожним роком зменшується, так у 2000р. він склав 291,2 тис. грн., у 2001 р. – 246,2 тис. грн., у 2002 р. – 222,6 грн. . Швидкими темпами зменшується поголів'я. Так в 2000р. основне стадо ВРХ складало 390 гол., у 2001р. – 365 гол., у 2002р. – 340 голів. Продуктивність тварин на підприємстві дуже низька, так у 2000р. з однієї корови було отримано 1470 кг молока за рік, у 2001 р. – 1440 кг, у 2002р. – 1460 кг. На сьогодні для Україні нормальним вважається показник близько 4000 кг молока з однієї корови на рік, а в західних країнах від 6 до 10 тисяч кілограмів. Витрати кормів на одну голову молочного стада з рокоми підвищуються. Так в 2000р. на одну корову було згодовано 28,3 ц кормових одиниць, у 2001 р. – 23,7, у 2001р. – 29,3.
Продукція тваринництва на підприємстві є збитковою. Так у 2000 р. збиток на 1 ц молока склав 16,62 грн., у 2001 р. – 16,45 грн., у 2002р. – 28,16 грн. Причиною збитковості виробництва молока є висока собівартість його виробництва і низька ціна реалізації. Розглядаючи показники трудоємкості виробництва молока ми бачимо, що вони збільшуються з кожним роком, це стосується і затрат кормів на 1 ц виробленої продукції. Що стосується рівня товарності молока, то він тримається близько 80%.
В 2000 році було заплановано реалізувати 1260 т зерна і при цьому отримати 169,3 тис. гри. виручки, при цьому 364 т планувалось реалізувати на погашення боргів, а 896 т – на поточні витрати. Але фактично було отримано зовсім інші результати: кількість реалізованого зерна склала 548,0 т., а виручка від реалізації – 97,9 тис. грн. Така ж ситуація склалась і з іншою продукцією рослинництва: планувалось реалізувати і отримати виручки більше, ніж довелось фактично.
Що стосується продукції тваринництва, то тут також не був виконаний план реалізації У 2002 році було заплановано реалізувати 380 ц м'яса ВРХ і отримати 180,9 тис. грн. виручки, але реально було реалізовано 418 ц і отримано 121,3 тис. грн. виручки Те ж можна сказати і про реалізацію молока, планувалось реалізувати 498,5 т, а фактично було продано 450,7 т, отримано виручки менше, ніж заплановано на 32,9 тис. грн.
Господарство навіть в 2002р. отримало дуже низькі реалізаційні ціни за продукцію тваринництва. За 1ц молока воно отримало 68,85 грн, за 1ц живої маса ВРХ 290,11 грн. В той час при продажі молока не на молокозавод, а м’яса не на м'ясокомбінат, реалізуючи продукцію на ринку можна було б в 2002 р. отримати за молоко не менш 80 грн. за 1ц, а м’яса ВРХ не менш 500 грн за 1ц Звідси прибутки за продукцію тваринництва були б у 2 рази вищими, ніж вони фактично склалися в господарстві. Тобто господарству необхідно звернути увагу на питання маркетингу і, в першу чергу, знаходження вигідних каналів реалізації продукції. Ці заходи в поєднанні з підвищенням урожайності і продуктивністю дадуть змогу поступово перетворювати молочне скотарство в рентабельну галузь.
У майбутньому, при виході підприємства з кризового стану буде розроблятися проект створення маркетингового підрозділу. До складу його планується включити 4 чоловіка. Річний фонд оплати відділу буде складати приблизно 25000 грн. Планується, що додатковий прибуток, отриманий підприємством завдяки маркетинговій службі становить 143500 грн. на рік.
Виходу галузі з кризового стану має передувати впровадження у господарствах організаційно-економічних заходів, спрямованих на стабілізацію і дальше нарощування обсягів виробництва та реалізації молока, продуктів його переробки. Насамперед потрібно не допустити дальшого спаду виробництва молока і скорочення поголів'я, домогтись істотного підвищення їх продуктивності, поліпшення відтворення стада і збереження худоби. З цією метою необхідно вирішити ряд невідкладних питань забезпечення паритету цін на сільськогосподарську продукцію і промислові товари, а також на зерно і продукцію тваринництва; своєчасне проведення розрахунків з виробниками молока за реалізовану продукцію переробним підприємствам і торговельним організаціям; удосконалення системи заготівлі молока шляхом формування загальнодержавних та регіональних фондів молока і молокопродуктів в обсягах, які б повністю забезпечили потреби держави (включаючи експортні поставки) і міське населення в цих продуктах [10].
Таким чином, стабілізація і дальше нарощування виробництва молока пов'язані із забезпеченням економічного стимулювання виробників усіх форм власності в розвитку молочного скотарства; посиленням державного регулювання економічними процесами розвитку галузі; підвищенням використання продуктивного використання землі, збільшенням виробництва високоякісних кормів; поліпшенням використання генетичного потенціалу продуктивності худоби; впровадженням комплексної механізації на фермах і енергозберігаючих технологій; поліпшенням умов праці і підвищенням платоспроможного попиту населення [7].