Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства (на прикладі ТзОВ "ТІРАС-ТМ "Мозаїка")
Зміст
Вступ
1. Конкурентоспроможність підприємства та шляхи її підвищення
1.1 Поняття конкуренція, конкурентоспроможність підприємства та конкурентні переваги
1.2 Методологія аналізу конкурентного статусу суб’єктів ринкових відносин
1.3 Види конкурентних стратегій (шляхи покращення конкурентоспроможності)
1.4 Особливості конкурентних відносин в Україні
2 аналіз діяльності ТзОВ «ТІРАС-ТМ «Мозаїка»
2.1 Опис та характеристика діяльності
2.2 Господарська діяльність підприємства
2.3 Аналіз фінансового стану
2.4 Аналіз конкурентних переваг
3 Шляхи покращення конкурентоспроможності ТзОВ «ТІРАС-ТМ «Мозаїка»
3.1 Основні шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства
3.2 Економічна ефективність впровадження нової технологічної лінії по виробництву морозива широкого асортименту
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Актуальність теми. Посилення конкуренції у більшості галузей економіки України, прискорення політичних і соціальних змін обумовлює необхідність забезпечення підприємствами стійких ринкових позицій.
Конкурентоспроможність фірми — здатність виробляти й реалізовувати швидко, дешево, якісно, продавати в достатній кількості, при високому технологічному рівні обслуговування. Конкурентоспроможність фірми — це можливість ефективно розпоряджатися власними й позиковими ресурсами в умовах конкурентного ринку. Виробництво й реалізація конкурентоспроможних товарів — обов'язкова умова конкурентоспроможності фірми. У ширшому змісті для забезпечення конкурентоспроможності необхідна систематична робота з усього виробничо-господарського циклу, що приводить до конкурентних переваг у сфері НДДКР, виробництва, управління, фінансів, маркетингу й т.п. Конкурентоспроможність фірми є результат її конкурентних переваг по всьому спектру проблем управління компанією.
Критерій конкурентоспроможності — рівень продаж і стабільне місце на ринку. Оптимізація політики поведінки в умовах специфічного ринку України здатна істотно підвищити «виживаність», стабільність, тривалість конкурентних переваг і забезпечити подальше зростання підприємства. Поняття конкурентоспроможності містить у собі великий комплекс економічних характеристик, що визначають положення фірми на галузевому ринку (національному або світовому). Цей комплекс може включати характеристики товару, обумовлені сферою виробництва, а також фактори, що формують у цілому економічні умови виробництва, і збуту продукції. Рівень конкурентоспроможності підприємства — дзеркало, в якому відображаються сукупні підсумки роботи практично всіх служб підприємства.
Численні теоретичні та практичні праці, присвячені дослідженню специфіки використання на вітчизняних ринках засобів підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств, ефективності виробництва та здійснюваних стратегій, залишають невирішеною ще значну кількість питань.
Серед напрямів, що потребують дослідження, доцільно виділити шляхи покращення конкурентоспроможності підприємства, що суттєво впливає на розроблення стратегії і тактики діяльності підприємств на ринку. Ця категорія є об’єктом дослідження іноземних та вітчизняних науковців як у межах загальної стратегії (Загорна Т.О., Іванова Ю.Б., Тищенка О.М., Кавасаки Г., Калягин Г.В., Котельніков Д.І.та інші), так і з позицій окремих стратегічних напрямів: стратегічного маркетингу (Антонюк К. І., Борисенко З., Вагин И., Дейли Дж, Должанський І.З., , Задорожна С.М., Куденко Н. В.), менеджменту (А.В. Войчак, Б.А. Соловйов), організації виробництва (Є.П. Голубков, А.О. Старостіна) тощо. Безпосередньо розробленню шляхів покращення конкурентоспроможності підприємства присвячено роботи К. І. Антонюк, Д. Траута, С. Дібба, Г. Хулея, О.В. Зозульова. У працях науковців досліджено проблеми, пов'язані з теорією та методологією шляхів покращення конкурентоспроможності підприємства: розглянуто види, рівні, чинники, етапи, стратегії, критерії та інші субкатегорії. Разом з тим чимало аспектів залишається не розкритими. Поглибленого аналізу, уточнення, узагальнення та вдосконалення потребують причинно-наслідкові зв’язки, існуюча теоретико-методологічна база, основні чинники, що впливають на досліджуваний процес, специфіка його реалізації на різних ринках.
Практично значущою тема є для підприємств із виробництва морозива – продукту високої поживної цінності, споживання якого на душу населення в Україні істотно поступається аналогічним показникам розвинутих країн, а також уповільнюється через агресивні дії виробників товарів-субститутів. Недостатня розвиненість маркетингових технологій, брак інвестицій, дефіцит кваліфікованих спеціалістів-аналітиків та інші проблеми призводять до втрачання підприємствами своєї частки на ринку.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є наукове обґрунтування теоретико-методичних і прикладних засад розроблення шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємства на підприємствах-виробниках морозива України.
Для досягнення зазначеної мети поставлено та вирішено такі методологічно-практичні завдання:
– уточнено сутність категорії «шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства» та дослідно-понятійний апарат;
– систематизовано об’єкти та критерії шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємства;
– виявлено основні чинники впливу на процес покращення конкурентоспроможності підприємства;
– обґрунтовано структуру і зміст етапів покращення конкурентоспроможності підприємства;
– досліджено кон’юнктуру вітчизняного ринку морозива та тенденції його розвитку;
– здійснено оцінку конкурентної ситуації в галузі, встановлено можливості підприємств забезпечувати й підтримувати ринкові позиції;
– визначено стан та основні напрями розвитку діяльності підприємства на ринку морозива України;
– встановлено споживчі вподобання щодо досліджуваного продукту, виявлено основні причини його купівлі й основні чинники, що впливають на вибір певної торговельної марки, для різних сегментів споживачів;
– обґрунтовано доцільність використання інтегрованої оцінки конкурентів, споживачів і підприємства-виробника у процесі позиціонування;
– розроблено конкурентну стратегію для підприємства-виробника морозива.
Об’єктом дослідження є ТзОВ «ТІРАС-ТМ «Мозаїка» - підприємство з виробництва морозива, що створено у 2000 р. на базі Ізмаїльського молокозаводу.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів процесу визначення шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємства-виробника морозива України.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є принципи діалектичної логіки та системного підходу до вирішення проблемних завдань з обраного напряму дослідження. Теоретичні і прикладні розробки ґрунтуються на положеннях сучасної економічної теорії, теорії стратегічного управління, теорії маркетингу, а також на використанні таких спеціальних методів: логічного узагальнення та порівняння – для уточнення та впорядкування понятійного апарату маркетингового позиціонування; експертних оцінок, опитування споживачів, статистичного аналізу, групування та узагальнення даних – для дослідження кон’юнктури ринку морозива, визначення й прогнозування конкурентних позицій виробників галузі та вподобань споживачів; абстракції, аналогії, аналізу і синтезу – для розроблення концепції моделі формування стратегії позиціонування; економіко-математичного моделювання – для математичної інтерпретації та аналізу моделі. У процесі маркетингового дослідження використано кабінетні (аналіз первинної та вторинної інформації) і польові (спостереження й анкетне, експертне, групове опитування) методи.
Інформаційну базу дослідження становлять наукові праці вітчизняних і закордонних вчених у межах проблемного поля, дані державної статистичної звітності, публікації офіційних і наукових періодичних та спеціалізованих вітчизняних і закордонних видань, звітна й рекламна інформація підприємств-виробників морозива, матеріали міжнародних та українських науково-практичних конференцій.
Значущість одержаних результатів полягає у наступному:
– розкрито понятійний апарат шляхів покращення конкурентоспроможності підприємства через уточнення визначень «конкуренція», «конкурентоспроможність», «конкурентні переваги», а також встановлення взаємозв’язку категорій «конкурентне позиціонування» та «споживче позиціонування»;
– розкрито методичні засади аналізу конкуренції за допомогою карти стратегічних груп: обґрунтовано доцільність виділення в межах стратегічної групи окремої підгрупи, підприємства якої відрізняються за показниками обсягів виробництва від інших членів;
– визначена методика розрахунку місткості ринку або його сегменту з урахуванням специфіки попиту на сезонний товар; у межах методики розрахунку загального потенціалу ринку запропоновано середню ціну однієї покупки коригувати щодо виду продукції, якому надається перевага у певний період, а кількість придбаних товарів співвідносити із заявленою частотою споживання залежно від сезону;
– методичні положення дослідження споживчих уподобань;
– обґрунтовано доцільність використання змішаних критеріїв позиціонування «товар – підприємство», оскільки зазвичай товар не сприймається споживачами окремо від торговельної марки або виробника і навпаки;
– методичні основи побудови карти позиціонування з обґрунтуванням доцільності представлення бажаних позицій певних груп споживачів поряд з ідеальними, що сприятиме визначенню відповідного напряму дій;
– запропоновано алгоритми побудови, аналізу та математичну інтерпретацію моделі шляхів покращення конкурентоспроможності підприємства-виробника морозива на базі комплексного й системного врахування основних чинників – споживачів, конкурентів і факторів внутрішнього середовища підприємства.