Смекни!
smekni.com

Правові основи функціонування підприемств (стр. 5 из 8)

• поділ комунальних унітарних підприємств (як і державних унітарних під­приємств) на комерційні та некомерційні обумовлює можливість застосу­вання до цих видів підприємств положень Господарського кодексу щодо державних комерційних підприємств і казенних підприємств (з урахуван­ням відмінностей між ними).

Комунальні підприємства можуть бути корпоративного типу з використанням форми акціонерного товариства (що зазвичай пов'язано з корпоратизацією кому­нальних підприємств) чи товариства з обмеженою.

2.3. Підприємства колективної власності. Виробничі кооперативи

Господарський кодекс України за ознакою форми власності, на базі якої функціонують підприємства, виділяє такий їх різновид, як підприємства колективної власності. До них належать:

• виробничий кооператив;

• колективне підприємство (в тому числі колективне сільськогосподарське підприємство);

• унітарне дочірнє підприємство, створене виробничим кооперативом чи ко­лективним підприємством;

• унітарне підприємство, що створюється суб'єктами права колективної власності (споживчим товариством, релігійною організацією, громадською організацією та ін.).

Підприємством корпоративного типу, що функціонує на базі колективної форми власності, є виробничий кооператив.

Виробничий кооператив це господарська організація корпоративного типу, яка створюється на добровільних засадах громадянами для спільного здійснення господарської (виробничої) діяльності з метою отримання доходу і діє на підставі статуту, на засадах членства, обов'язкової трудової участі в його діяльності, са­моуправління та самофінансування.

Основні риси виробничого кооперативу:

• господарська організація корпоративного типу;

• мета діяльності – отримання доходу та забезпечення зайнятості населення;

• створення на добровільних засадах;

• безпосереднє здійснення господарської діяльності;

• наявність статусу юридичної особи;

• наявність статуту як обов'язкового установчого документа, який повинен містити відомості, визначені ст. 8 Закону (найменування кооперативу, його тип і місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків і паїв членами кооперативу; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок при­йняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку й звітності у кооперативі; порядок реор­ганізації та ліквідації кооперативу, вирішення пов'язаних з цим майнових питань);

• корпоративний устрій:мінімальна кількість засновників (членів) – 3 – як правило, фізичні особи, що досягли 16-річного віку, і наявність основного капіталу, поділеного на паї;

• здійснення виробничо-господарської діяльності на засадах самофінансу­вання;

• наявність власного майна, яке формується за рахунок таких джерел: паї членів кооперативу (основний та додаткові); внески членів кооперативу (вступний, членські, цільові); кошти, що надходять від господарської діяль­ності кооперативу; кошти, що надходять від створених кооперативом під­приємств, установ та організацій; грошові та майнові пожертвування, благо­дійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних та фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законом; відсутність законодавчих вимог до мінімального розміру основного капіта­лу виробничого кооперативу;

• обов'язкова наявність таких фондів: пайового фонду(формується за раху­нок паїв членів кооперативу); неподільного фонду(формується за рахунок вступних внесків членів кооперативу та відрахувань від доходу кооперати­ву; стабілізує майнову базу кооперативу, оскільки не може розподілятися між членами кооперативу, крім передбачених законом випадків); резервно­го фонду(формується за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, пе­рерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для по­криття можливих втрат/збитків); спеціальний фонд(формується за раху­нок цільових внесків членів кооперативу та інших не заборонених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності; використовується за рішенням органів управління кооперативу); в сільськогосподарських ВК до обов'язкових фондів належать пайовий фонд і неподільний фонд; основні засади використання доходу кооперативу (формується з надхо­джень від господарської діяльності кооперативу після покриття матері­альних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці найманих . працівників і розподіляється в такому порядку: сплата податків і зборів до – відповідних бюджетів; погашення кредитів; покриття збитків; проведення відрахувань до фондів кооперативу; кооперативні виплати (виплати чле­нам кооперативу залежно від їхньої участі в господарській діяльності коо­перативу); виплати на паї;

• загальна частка члена кооперативу у майні кооперативу визначається як сума його паїв у фондах кооперативу (пайовому, резервному та спеціально­му); у разі виходу чи виключення з кооперативу громадянин (фізична осо­ба) має право на одержання своєї загальної частки в натуральній, грошовій формі чи цінними паперами (за бажанням такої особи), а земельної ділян­ки - в натурі; право власності на загальну частку успадковується;

• загальні збори/збори уповноважених(обов'язковий орган управління): по­вноваження (затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворен­ня органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, ін­ших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління та органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперати­ву; визначення розмірів вступного і членського внесків і паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; ви­значення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови прав­ління про прийняття нових членів і припинення членства; прийняття рі­шень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; при­йняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу; інші питання діяльності кооперативу);види(чергові, позачергові); періодичність(у разі потреби, але не рідше одного разу на рік);

• виконавчий орган(обов'язковий орган управління): а) може бути колегі­альним – правління (очолюється головою правління, повноваження якого визначаються статутом кооперативу) або одноособовим - голова ВК(якщо до складу кооперативу входить менше ніж 10 членів); б) обирається загаль­ними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п'ять років; в) підзвітний вищому органу управління коопе­ративу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи коопера­тиву; г) повноваження визначаються законом та статутом ВК (у тому числі здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами чле­нів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самовря­дування; міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особа­ми; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; може бути наді­лений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу); д) порядок обрання або відмикання членів правління та голови ВК,а також порядок проведення засідань прав­ління ВКта прийняття ним рішень визначаються статутом ВК);

• виконавчий директор(необов'язковий орган): а) наймається правлінням для оперативного управління діяльністю кооперативу та виконання функ­цій, делегованих правлінням кооперативу; формує виконавчу дирекцію; б) виконує свої функції на умовах контракту, який укладає з ним правління кооперативу; в) не може бути членом кооперативу; г) несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього обов'язків, визначених контрактом і статутом кооперативу;

• обов'язковий контрольний орган– колегіальний (ревізійна комісія)чи одно­особовий (ревізор– у кооперативі з кількістю членів менше ніж 10 осіб).[7, с.102-111]

Сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК)– це виробничий кооператив, створений громадянами – сільськогосподарськими виробниками для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на за­садах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва.

Особливості правового становища сільськогосподарського виробничого коопе­ративу:

• специфічний предмет діяльності – виробництво продукції сільського, риб­ного і лісового господарства;

• мінімальна кількість засновників (членів) – 3 фізичні особи, які досягли 16-річного віку;

• відсутність обов'язкових вимог до розміру майна СВК, яке формується за рахунок таких джерел: майнових внесків його членів; виготовленої СВК продукції; одержаних від її реалізації доходів; інших джерел, не забороне­них законом;